Добре було б виявитися сенатором США минулого тижня. Втім, напевно, і цього теж непогано. Але минулого була унікальна можливість вперше поставити будь-яке запитання Марку Цукербергу. Шкода, ніхто так і не поцікавився, чи читав творець найвпливовішої соцмережі в світі книгу філософа Жана Бодрійяра Симулякри і симуляція? Питання на перший погляд дивне, але насправді важливе.
Бодрійяр у 1981 році жорстко критикував сучасний йому світ з його всепоглинаючим телебаченням якраз за те, за що ми сьогодні критикуємо свій світ з його всепоглинаючими соцмережами та іншими онлайн-платформами. Він стверджував: коли інформації стає дедалі більше, то ясності - все менше.
У фіналі безкраї потоки інформації виснажують суспільство і розсіюють його енергію. Бодрійяр був переконаний, що це веде людей у світ маніпуляцій, спотвореної реальності і становить загрозу для суспільства і людства в цілому. Коротше кажучи, веде у світ, в якому ми вже живемо.
Якщо Цукерберг читав цю книгу і все одно зробив такий Facebook, то ми сильно помилялися щодо світлих намірів цієї людини. Але я все-таки схильний вважати, що він дійсно хороший хлопець. Просто не цікавився Бодрійяром і до останнього часу не до кінця усвідомлював руйнівних наслідків свого творення онлайн.
Ось що він точно читав, так це Чому країни зазнають невдачі економістів Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона. Цю ґрунтовну наукову розвідку Цукерберг подужав у 2015 році. Але, судячи з того, що в результаті все-таки опинився на стільці в Сенаті, один основний сюжет книги він не сприйняв серйозно.
У Сенаті Цукерберг визнав наявність гонки озброєнь між Росією і Facebook
Сюжет цей розвивається в розділі з символічною назвою Поворотний пункт. Англія ХVII століття. Король Яків І масово роздає за потрібне йому людям і групам ексклюзивні права контролю над виробництвом різних товарів. Монополії призводять до того, що занадто багато влади зосереджується в руках надто вузького кола людей. Члени парламенту справедливо бачать у цьому небезпеку. Монополії позбавляли їх можливостей розвивати свій бізнес і гальмували розвиток економіки Англії в цілому. Особисті інтереси депутатів збіглися з державними.
Якова I заносило все глибше в світ монополій, і терпіння парламенту лопнуло - він ухвалив статут монополій. Документ забороняв королю створювати нові внутрішні монополії. Це було перше подібне обмеження. Згодом право монополій повністю ліквідували.
Якби Цукерберг звернув увагу на цей сюжет, можливо, вже у 2015 році він почав би змінювати Facebook так, щоб запобігти нинішній кризі. Але він цього не зробив. Марк I загрався в монополію так само, як Яків I.
Хоча не Марком єдиним. У нас є всі підстави критикувати й інші платформи, без яких ми тепер не уявляємо свого життя. Просто Цукерберг став обличчям кризи і публічно віддувається за всіх королів.
Цукерберг і власники інших цифрових гігантів - це і є нові королі. Скуповуючи мізки і конкуруючі платформи, вони встановили монополії на продаж розваг, користі і комфорту. Їхні бізнес-моделі побудовані так, що сьогодні дуже мала кількість компаній контролює занадто велику кількість наших персональних даних.
Якщо у тебе два мільярди користувачів (Facebook) або півтора мільярда (YouTube), якщо ти знаєш про своїх користувачів більше, ніж знають про них держави і навіть більше, ніж вони самі знають про себе, якщо ти володієш технологіями прямого впливу на їхню поведінку і вибір, ти починаєш становити небезпеку.
Слухання в Сенаті США стали поворотним моментом не тому, що туди вперше прийшов сам Цукерберг і сказав деякі важливі речі. А тому що ці слухання завершили найгострішу дискусію про доцільність законодавчого регулювання платформ на зразок Facebook. Статут монополій нашого часу буде ухвалено.
А поки його будуть розробляти в важких битвах, Цукербергу варто невідкладно засісти за книгу Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка історика Тімоті Снайдера.
У Сенаті Цукерберг визнав наявність гонки озброєнь між Росією і Facebook. Він уже пообіцяв інвестувати в те, щоб мережа ставала більш захищеною і менш зручною для маніпуляцій. Але книгу йому все-таки варто прочитати, щоб зрозуміти, як далеко здатна зайти Росія у своєму прагненні розхитати Захід.
І регулювання соцмереж, і визнання гонки озброєнь - це гарні новини для України. Чим ефективнішим буде Facebook і його інструменти протидії російській комунікативній агресії, тим більше у нас з'явиться можливостей використовувати їх для самооборони.
Колонка опублікована в журналі Новое Время від 19 квітня 2018 року. Републікація повної версії тексту заборонена
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени