риґі текст

Марк Твен

Семюел Ленгхорн Клеменс, турист зі США, розповідає: "Риґі можна досягти або залізницею, або на коні, або пішки — це залежить винятково від бажання мандрівника. Переодягнувшись у костюми альпійських туристів, я і мій товариш одного прекрасного ранку вирушили пароплавом вгору по озеру. Ми висадилися на берег у Веггісі, в селі біля підніжжя гори, за 45 хвилин від Люцерна".

Цей відгук про альпійський курорт залишився у віках. Для цього є безліч причин. Ну, наприклад, той факт, що вищезгаданий Клеменс — великий письменник, журналіст, громадський діяч — помістив його у свою розповідь. Якщо цього мало, можливо, буде достатнім те, що літературний псевдонім цього мандрівника звучить значно голослівніше за його прізвище, — Марк Твен.

Наприкінці XIX століття він із другом Гаррісом вирушили з Люцерна на курорт Шамоні. В цьому поході і народилася його розповідь Сходження із телескопом. Розповідь цю слід було б перечитати, коли вирішите вирушити в ті місця. А також для повноти відчуттів — швейцарський розділ із книги Простаки за кордоном.

Для Марка Твена Швейцарія — особлива сторінка в його творчості й житті. Влітку 1897-го його родина на два місяці оселилася на березі озера в селі Веггіс, у простому гостьовому будинку під назвою Шлесслі. У цей час Марк Твен працював над романом По екватору. Місцеві жителі на честь американського гостя встановили тут меморіальну дошку — від неї і починається так звана стежка Марка Твена до вершини Риґі.

Сама гора розташована на кордоні кантонів Швіц і Люцерн. Її тут називають Королевою гір. Є за що. Взимку схили Риґі віддані під катання на санках. Для любителів гострих відчуттів із Веггіса на гору веде канатна дорога. Різкі перепади висот — особливо це відчутно під час руху вниз — додадуть у кров зайву порцію адреналіну. Що стосується альпійських вершин, то ви зможете побачити Сентіс, Тітліс і Пілатус. Якщо ваша подорож цією, та й будь-якою іншою стежкою припаде на зиму, подбайте про сонцезахисні окуляри. Сніг сліпить надзвичайно.