Наїзд на Віталія Кличка з подальшим звільненням з посади голови КМДА —його повинен затвердити Зеленський, але це вже формальність — це не тільки кадрова перемога Андрія Богдана над колись одним з найпопулярніших політиків країни.
Виклик Кличка — це одночасно і сигнал усім регіональним лідерам про те, що господар у країні змінився. Причому не факт, що цей сигнал буде витлумачений, що ним став Володимир Зеленський, а не, наприклад, Андрій Богдан. Мери Львова, Одеси, Харкова (далі за списком) повинні прийняти як факт, що якщо нова влада так чинить з Кличком з його вагою і політичними можливостями, то що очікувати їм, простим міським головам, які не мають і 10% потенціалу Кличка?
Наступний очевидний крок — зміщення мера Києва з його основної посади. Причому не обов’язково через рішення парламенту. Цілком можливо, що для максимального приниження Кличка у відставку його відправить Київрада, включно з його колишніми однопартійцями.
Що далі? Битва для Кличка програна, але війна ще не закінчена. Хто може сказати, включно з самим Віталієм Володимировичем, які лобістські можливості будуть включені на його боці? Число ворогів Андрія Богдана зростає як на дріжджах, і зокрема в оточенні самого Зеленського, де незадоволені непомірними апетитами голови ОП. До речі, думку Богдана ми знаємо, але чи хоче сам Зеленський поразки Кличка і одночасного посилення шефа своєї канцелярії? Я в цьому зовсім не впевнений.
До речі, рекомендую для освіження пам’яті згадати, чим закінчилася минула спроба розведення посад міського голови Києва і голови КМДА, коли Янукович посадив на голову киянам Олександра Попова. Такого приниження кияни не забули тоді і не пробачать тепер.
Тож ставити хрест на київському мері я б точно не поспішав. Це лише перший раунд, і відповідь на запитання, хто встоїть до десятого удару гонга, зовсім не очевидна.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ