Щороку в одному з чотирьох військових округів Росії проходять стратегічні маневри, які завершують літній період навчання в Збройних силах РФ і є головною подією бойової підготовки військ. Навчання Центрального військового округу стоять тут особняком. Тому що під час їх процесу російська армія відпрацьовує не умоглядні, що не мають жодного стосунку до реальності сценарія війни з НАТО на заході або відображення американського десанту на сході. Під час маневрів «Центр» йде відпрацювання абсолютно реальної, я б сказав, єдиної серйозної загрози безпеці Росії. Стратегічна ситуація в Центральній Азії складається досить кепсько для Росії. Очевидно, що війська західної коаліції, які 18 років безуспішно воювали з талібами, досить скоро покинуть Афганістан. Ця країна опиниться під владою радикальних ісламістів. До того ж не виключено, що тон задаватимуть навіть не таліби, а терористи з «Ісламської держави», які перебазувалися з Сирії та Іраку. Слабкі авторитарні режими в колишніх радянських республіках навряд чи можуть протистояти їхньому натиску. А межа між Росією і Казахстаном, яка вдвічі довша за російсько-китайську, існує лише на картах. Тож, за найгіршого розвитку подій формування екстремістів (а також десятки тисяч біженців) можуть опинитися де-небудь у степах під Оренбургом.
Саме там, під Оренбугом, на полігоні Донгуз і розгорнулися головні події маневрів «Центр-2019». Згідно зі сценарієм, влада в суміжній державі захоплена терористичним угрупованням, яка атакувала територію сусідів, використавши дрони і крилаті ракети. Якщо згадати про терористичний Ісламський халіфат, ще недавно існував у Сирії та Іраку, а також повітряну атаку на нафтові об'єкти в Саудівській Аравії, сценарій виглядає цілком реалістичним. Внаслідокі цих ударів екстремісти просунулися на 150 кілометрів, де зіткнулися з силами коаліційного угруповання Індії, Казахстану, Китаю, Киргизії, Пакистану і Росії (на окремому напрямку спільно виконували завдання підрозділу Узбекистану і Таджикистану). Під час навчального бою по терористах завдали масованих артилерійських і авіаційних ударів. Більш того, для знищення складу противника використали крилату ракету системи «Іскандер». Найцікавішим моментом маневрів були дії десантників. У тил противника викинули найбільший в історії російських Збройних сил парашутний десант. З 71 військово-транспортного літака десантувався цілий полк 98-ї дивізії ВДВ — близько двох тисяч парашутистів — з усією штатною технікою (успіх висадки був затьмарений тим, що не спрацювали парашутні системи у двох бойових машин десанту, і вони розбилися). Крім того, «ворожий» аеродром був захоплений десантниками 31-ї повітряно-штурмової бригади, які були висаджені з вертольотів. Ці вертольоти доставили в район розгортання не тільки автомобілі і квадроцикли, але навіть гаубиці. Показово, що обидва десантних з'єднання входять у Сили оперативного реагування Організації Договору колективної безпеки (ОДКБ) і, отже, діяли саме на тому театрі, де їм доведеться в разі необхідності воювати.
Чи варто говорити, що внаслідок цих масованих дій умовні терористи ганебно втекли. У рамках «Центру-2019» навчальні бої проходили не тільки на полігоні в Донгузі. Район проведення маневрів зайняв гігантську територію від Таджикистану до Каспійського моря і навіть Арктики. Шкода тільки, що дійсно величезна організаційна робота з координації та єдиного керівництва угрупованнями, які перебували за тисячу кілометрів один від одного, була поставлена під сумнів очевидними мінооборонівськими приписками. Бажаючи продемонструвати величезний масштаб навчань, військове відомство вкотре назвало абсолютно нереалістичні цифри військ, які брали участь — 128 тисяч військовослужбовців (торік військові чиновники наводили ще безглуздіші цифри — у маневрах «Схід-2018» нібито було залучено 300 тисяч військ).
Однак, хоч би там як, успіх у бойовій підготовці — у наявності. До того ж дипломатичні здобутки виглядають ще значніше. На маневрах на одній стороні воювали підрозділи непримиренних противників — Індії і Пакистану. Нехай мова йде про дуже скромні контингенти, символічне значення в цьому випадку важливіше за цифри. І, головне, вже вдруге для участі в російських маневрах Китай перекинув повноцінну бригаду і приблизно 30 літаків і вертольотів. Доречно згадати, що зовсім недавно російські і китайські стратегічні бомбардувальники зробили демонстративне спільне патрулювання над Тихим океаном, чим немало сполошили Японію і Південну Корею. На наших очах втілюється в життя мрія Кремля про те, щоб «зловити китайський вітер у російські вітрила», створити повноцінний військовий союз з КНР. До того ж китайці дуже довго вислизали від обіймів Москви. Однак зараз вочевидь пішли на зближення. Питання тільки, чому це сталося. Навряд чи в розрахунках Пекіна домінувало розуміння спільної загрози з боку ісламських терористів, хоча Синьцзян-Уйгурський район з його вічно неспокійним мусульманським населенням досі є джерелом неприємностей для пекінських правителів. Найімовірніше, вирішальну роль в цьому зближенні відіграло наростання китайсько-американської конфронтації. Справа не вичерпується економічними протиріччями. Вашингтон має намір протистояти амбіціям Пекіна, який претендує на території, які Японія, Південна Корея, Філіппіни і В'єтнам вважають своїми. Протистояння в Тихому океані стає все більш реальним. Росія може виявитися втягнутою в конфлікт, в якому її інтересів немає зовсім.
Навіть більше, маневри «Центр-2019» продемонстрували: Шанхайська організація співробітництва має всі шанси перетворитися на військовий альянс. А всім відомо, що Пекін домінує в ШОС. Водночас роль ОДКБ, створеного Росією, об'єктивно знижується. Між союзниками Москви наростають суперечності. Показово, що буквально напередодні маневрів «Центр-2019» сталися зіткнення на киргизько-таджицькому кордоні. Повідомлялося, що використали навіть міномети. І саме зараз в американській пресі з’явилася інформація про те, що на території Таджикистану перебуває секретна китайська військова база…
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ