Я занадто довго живу в Україні і занадто давно не був у Росії, щоб сприймати тамтешні вибори близько до серця. По суті, це всенародний референдум з приводу продовження повноважень Володимира Путіна ще на шість років.
Зрозуміло, що надзвичайно цікаво подивитися, якою буде явка, скільки мільйонів виборців підтримають Путіна і чи не виявиться, що за нього проголосує меншість, а більшість вважатиме за краще не брати участь у виборах або голосувати за інших кандидатів.
Не думаю, що так буде. Найімовірніше, Путін отримає 60-70% голосів. Був би радий помилитися. Щодо явки, то не впевнений. Для великої явки потрібна інтрига. А вона давно померла.
Мені набагато цікавіше, що буде потім. Усередині російської політичної еліти є багато протиборчих груп та інтересів. Так звані вежі Кремля щосили одне з одним воюють. Але за 18 років перебування при владі Володимир Путін сконцентрував у своїх руках стільки впливу і можливостей, що у всій цій метушні він виглядає, наче Гулівер над ліліпутами.
Всі його бояться, адже у нього в руках силові структури, правоохоронні органи, слухняні суди, а також державна машина агітації і пропаганди, здатна за бажання стерти будь-яку репутацію на порох. Скільки б не було популярних блогерів, скільки б у них не було фоловерів і переглядів – головним джерелом інформації для масового виборця як і раніше залишаються державні телеканали. І вони теж у руках Путіна. Тому так, можуть бути якісь ігри, інтриги, перестановки, але суті режиму це поки що не змінює.
Путін "господар свого слова" – хочу – даю, хочу – забираю назад
Я іронічно посміхаюся, слухаючи роздуми деяких аналітиків про те, що наступні шість років Путін проведе в пошуках наступника.
Не впевнений у цьому. І не здивуюся, якщо Путін піде китайським шляхом. В інтерв'ю журналістці NBC, Мегін Келлі, він говорив про те, що ніколи не змінював і не збирається змінювати Конституцію. Це неправда: деякі дуже важливі речі все ж змінилися.
Так, формально Путін не був на чолі країни, коли термін повноважень президента продовжили з 4 до 6 років, а термін Державної Думи – від 4 до 5. Але достатньо нагадати, як ще в 2004 році він відмовився від виборності губернаторів. На свій сором, я не впевнений, що ця виборність була закріплена в Основному законі. Але в будь-якому разі, відмова від виборності стала одним з найважливіших кроків на шляху будівництва сьогоднішнього режиму.
Але Путін "господар свого слова" – хочу – даю, хочу – забираю назад. Сьогодні не змінюю Конституцію, а завтра змінюю. Продовжуємо спостерігати.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени