Справа в тому, що генеральний секретар Компартії Китаю вирішив серйозно змінити державний устрій своєї країни. Перш за все, реформи стосуються самого Сі Цзіньпіна і його місця у світовій історії. Природно, ця роль повинна стати набагато більшою і важливішою, ніж зараз. Фактично, він повинен стати імператором.
Поясню, як там все зараз організовано. Засновник сучасного Китаю Мао Цзедун правив ним майже 30 років, будував комунізм і, звичайно, довів країну до повної убогості, голоду, розрухи і пекла по всіх параметрах.
Тільки смерть Мао врятувала Китай від остаточної загибелі. Проте, його в Китаї шанують – як символічного батька-засновника, але не більше того. Справжнім же батьком-засновником був наступний правитель – Ден Сяопін. При збереженні зовнішнього комуністичного антуражу – серпів, молотів і червоних прапорів – він створив ефективну капіталістичну систему і ввів нові правила управління країною.
Економіка Китаю стала неймовірно швидко рости (зараз вона поступається тільки американській, але скоро і її наздожене). Але ось політичний устрій виявилося ще важливішим. Мені здається, ефективність Китаю багато в чому зобов'язана цій системі.
Пішовши шляхом Москви, Пекін прирече себе на поразку від Заходу
Працює вона так: в Компартію беруть тільки найрозумніших, найкмітливіших та найуспішніших людей країни. Це може бути і бізнесмен-мільйонер, і простий робітник. Але простий народ – широкі маси -–до управління країною не підпускають і близько. Китайці вважають, що ці люди просто не гідні брати участь в такій важливій справі. Демократії там немає і близько. Точніше, вона є, але тільки для членів партії.
Аристократії можна все – і вільні дискусії, і вільний інтернет, і навіть критика начальства. Але тих членів партії, хто "зажрався", втратив хватку, прокрався або став неефективним, з партії викидають. Там йде постійна ротація, що добре для будь-якої системи. За рахунок всього цього Китай став просто неймовірно ефективним.
Однак Сі Цзіньпін чомусь вирішив покласти цьому край. Згідно з його планами, найближчим часом система Ден Сяопіна буде знищена. Простіше кажучи, він сам зможе займати пост керівника країни не двічі по п'ять років, як всі лідери до нього, а стільки, скільки захоче. Сі має намір зняти обмеження по числу термінів для генсека Компартії. Він хоче стати новим Мао.
Тут є відразу кілька ризиків для Китаю.
Поява "вічного" керівника призведе до застою всієї системи. У молоді не буде стимулу рватися нагору, люди похилого віку з усіх сил стануть триматися за свої місця. Замість країни все почнуть думати про свої кабінети і повноваження.
Без планової ротації кадрів спалахнуть гігантські апаратні війни – чиновники будуть підсиджувати один одного і намагатися знищити. Ефективність китайської бюрократії покотиться донизу, а корупція – полізе вгору.
Сам "великий лідер" неминуче почне обростати власним кланом – людьми, яким він довіряє особисто і безумовно. Це будуть вже не професіонали, а васали або навіть піддані.
В таких умовах Китай майже напевно втратить динаміку свого розвитку. Майже весь світовий досвід (за рідкісними винятками) свідчить, що незмінюваність влади – це величезна біда для будь-якої країни.
Найближчий для Китаю приклад – Росія. Там незмінюваність влади породила епічних масштабів корупцію, кумівство, неефективність, деградацію і розвал всього і вся. При Володимирі Путіні навіть гігантські ціни на нафту не допомогли Росії вирватися з вічних злиднів і відсталості. Китай може запросто розділити цю долю, якщо при владі на десятиліття залишиться одна людина. В цьому випадку всі мрії про світове панування в XXI столітті просто розіб'ються об спрагу влади товариша Сі.
Західна демократія трохи програє в ефективності нинішній китайській аристократії, але, безумовно, виграє у російського застою. З великим рахунком. Пішовши шляхом Москви, Пекіна прирече себе на поразку від Заходу.
На найближчому з'їзді Компартії Китаю має пройти голосування про те, чи дозволити Сі Цзіньпіну правити країною до кінця його днів. Думаю, життєвий інтерес китайської еліти зараз в тому, щоб не дозволити йому стати імператором. В іншому випадку, через деякий час не залишиться і самої імперії.
Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини: