Кіно та німці

П'ять фільмів, які обов'язково треба подивитися, щоб зрозуміти Німеччину

1.

Бляшаний барабан

 
Кіно Фолькера Шлендорфа 1978 року, що стало класикою, взяло Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю і премію Оскар. Герой фільму, якого теж звуть Оскар, зі своїх трьох років дивиться на світ і дорослих навколо настільки тверезо, що відмовляється ставати як вони, перестає рости і залишається карликом. Ніколи не розлучається він тільки з найкращим другом — своїм іграшковим барабаном. Очима і дзвінким голоском хлопчика розповідається про зародження націонал-соціалізму в Данцігу, початок і програш війни. Мені запам'яталося, як батько Оскара ще до війни змінює портрет Бетховена на портрет Гітлера. В кінці фільму він скаже: "Ми програли", і зім'яте фото фюрера спалять, а Бетховен повернеться на почесне місце. Але замести всі сліди не вдасться — коли сім'ю, що ховалася від бомбардувань, знайдуть радянські солдати, які відразу візьмуться за перелякану німкеню, батько зі страху сховає у роті партійний значок НСДАП, удавиться ним і загине. Фільм забороняли як дитячу порнографію. А нобелівський лауреат і автор книги Бляшаний барабан Гюнтер Грасс на схилі віку зізнався, що і сам з 17 років служив у військах СС.

2.

Життя інших

 
Неймовірний Ульріх Мюе — один із найретельніших і найбезжальніших співробітників Штазі, величезної машини стеження за справами і умами кожного в НДР. Фільм викликає реальний острах перед системою, яка чує і бачить тебе скрізь і яка в разі необхідності професійно застосує тортури та змусить донести на тебе близьких і коханих людей. І нехай сюжет фільму дещо наївний, адже капітан Віслер, стежачи, переймається "іншим" життям театрального режисера і його коханої жінки. Але переродження одного співробітника Штазі віщує крах всієї величезної системи — буквально за п'ять років Берлінська стіна впаде, а всемогутня штатссихерхайт кане в ганебну історію.

3.

Ґуд-бай, Ленін!

 
От вже не розуміла, чому я щиро сміялася над цією комедією про НДР, коли мої друзі — німці-східняки і приблизно мої ровесники — плакали. Зворушила їх і незрозуміла мені ностальгія, і сценарій іншого, м'якішого об'єднання двох Німеччин. За фільмом НДР вже остаточно розвалилася, поки мати Алекса перебувала в комі. Їй протипоказані будь-які потрясіння, тому син ретельно відновлює "совковий" побут у межах 79 квадратних метрів квартири, риється в сміттєвих баках у пошуках делікатесів часів НДР і знімає для мами фейкові випуски новин, де злучає Німеччину за власним сюжетом. Хоча що вже там сумувати, ці самі шпреєвальдські солоні огірки, які герой фільму шукав у смітті, тепер з надлишком продаються в усіх супермаркетах. А після двох трильйонів євро, які ФРН витратила на об'єднання і відновлення колишньої НДР і продовжує витрачати, скаржитися колишнім оссі, на мою думку, взагалі непристойно.

4.

Головою об стіну

 
Уявити Німеччину без найпопулярнішою вуличної їжі — турецького дьонера (між іншим, щоб спробувати найсмачніший в Берліні дюрум-дьонер на вулиці Мерінгдамм, приготуйтеся стояти в черзі не менше години) — і турецької діаспори, яка в країні найбільша, неможливо. Перший рік у Берліні я провела в турецькому районі Кройцберг і непристойно економила на турецьких ринках, адже порівняно з турчанками і їхніми повними сумками-"кравчучками" я розчулювала продавців, купуючи дві паприки і одну капусту. "І дві черешеньки?" — жартували вони і віддавали мені фрукти-овочі майже задарма. Режисер Фатіх Акін сам з родини турецьких переселенців, народився в Гамбурзі. Героїня його фільму хоче насолоджуватися усіма свободами і намагається сховатися від контролю консервативних батьків і жорстоких старших братів у фіктивному шлюбі. Згодом у подружжя виникає тяжіння, кохання, смак і сенс життя. Але кінцівка все одно сумна, а кіно — суцільний емоційний землетрус. Пізніше з'ясувалося, що зовсім не цей фільм став дебютом актриси Сібель Кекіллі, а починала вона з жанру німецького порно. Актриса образилася на цькування в пресі та пояснила своє минуле потребою заробити грошей і тим-таки протестом проти консервативних укладів. Її кар'єру це не зіпсувало: щорічно Сібель з'являється на Берлінале, і милішої співрозмовниці я ще не зустрічала.

5.

Відпадний препод

Тут можна сміливо відключати мізки, приготуватися багато сміятися, поповнювати запас сучасного молодіжного сленгу й отримувати естетичне задоволення від улюбленця німецьких жінок — німця туніського походження Еліаса ЕмБарека. Грає він злочинця, який щойно відсидів строк у в'язниці та волею долі став викладачем у хуліганському старшому класі лузерів і гопників, на яких поставили хрест навіть батьки. До речі, прототип кіношної гімназії імені Ґьоте розташований у берлінському районі Нойкьольн. Славу найгіршої школи Німеччини вона здобула після колективного звернення вчителів до місцевої влади з проханням закрити заклад, бо впоратися з учнями вони вже не в змозі. 90% учнів школи були дітьми мігрантів. Після скандалу за школу взялися з усією серйозністю, і кілька років тому газети написали про перших випускників школи імені Рютле, що успішно здали універсальний іспит Абітур.

CV

Наталія Фібріг.

Німецький власкор ТСН, студія 1+1 (живе в Німеччині 11 років)