Київські канікули
1 січня 1970, 03:00
Низькі ціни на алкоголь, непогана якість життя і позитивні місцеві жителі — ось чим запам'ятається Київ іноземцям, які прибули в Україну під час Євробачення
Христина Бердинських
Поки удень 8 травня в Києві йшов проливний дощ, два іспанці — 44‑річний інженер Маріо Гарсіа та 41‑річний хімік Хуан Ібаньєз — пили пиво на літньому майданчику одного зі столичних кафе. Під дощем мокнув Хрещатик з його фан-зоною Євробачення, яка раптово очистилася від натовпів народу. А тут, під укриттям кафе, було сухо і щедро наливали дешеве, як за європейськими мірками, пиво.
Пісенний конкурс офіційно стартував днем раніше, і центр Києва не тільки став заради нього пішохідним, але і перетворився у велику міжнародну вуличну тусовку.
"Нам все подобається",— в унісон твердили обидва іспанці у відповідь на розпитування НВ. Виявилося, що це не просто слова, а визнання майже професійних глядачів Євробачення: Гарсіа та Ібаньєз вісім років їздять слідом за цим міжнародним пісенним конкурсом по різних країнах.
У Києві обидва мають намір відвідувати не тільки сам конкурс, але і всі заходи, що проходять у його рамках. Так, вони щоночі приходять на вечірки в EuroClub на Парковій дорозі. Місце, відоме киянам як "вертолітний майданчик Януковича", перетворилося на офіційний нічний клуб Євробачення. Тижневий абонемент туди обійшовся кожному з іспанців за €50.
До поїздки в Київ вони готувалися: квартиру і авіаквитки бронювали і купували ще в жовтні. “Євробачення — відмінна можливість подивитися не тільки шоу, але і нову країну. Адже я навряд чи поїхав би у відпустку в Україну",— чесно зізнається Гарсія.
Проте додає: Київ його приємно здивував. Тут, мовляв, відкриті і доброзичливі люди, а також низькі, порівняно з країнами ЄС, ціни. Іспанець згадує минулорічне Євробачення у Швеції — там він витратив помітно більше грошей, ніж в Україні.
ВСЕ І ОДРАЗУ: Група поляків з Кракова, яка прибула в Київ. Вони їхали сюди, щоб поєднати Євробачення та відвідування історичних місць української столиці
Гарсіа і Ібаньєз знають, що на сході країни йде війна, але їх це не зупинило. І не тому, що обидва не знають страху: іноземці пояснюють, що відчуття абсолютної безпеки зараз немає навіть у розвинених європейських країнах. У тій же Швеції, в Стокгольмі, де вони побували рік тому, нещодавно стався теракт.
Іспанці відзначають, що заходи безпеки під час проведення Євробачення з року в рік посилюються. “У цьому році контроль ще жорсткіший,— каже Ібаньєз.— Напевно, через ситуацію в Україні". Але до подібного він ставиться нормально, як до даності.
Так само ставляться до війни, безпеки та інших місцевих особливостей і тисячі інших іноземців, які прибули в українську столицю на Євробачення.
Київська влада чекала на 20 тис. таких осіб. Але помилилися: туристів явно менше. Однак ті, що все ж з'явилися на берегах Дніпра, про це точно не шкодують.
“Київ — це великий сюрприз. Квартира нормальна, таксі дешеве, атмосфера чудова",— не приховує своїх позитивних емоцій італієць Доменіко. Він приїхав в українську столицю на чотири дні з парою друзів.
Їхня компанія багато подорожує світом. І Київ їм сподобався. Можливо навіть, італійці повернуться сюди і після Євробачення.
Якусь спеціальну програму відвідування міських визначних пам'яток Доменіко і його друзі не готували — просто блукали центром. "Ми не любимо чітких планів, нам подобається жити",— усміхаючись, пояснює він.
Фан-зона Євробачення притягувала до себе найрізноманітніших іноземців — навіть тих, хто опинився в Києві як турист, а не заради пісенного конкурсу.
Три турки — Семі, Мустафа з Ахмет — дізналися про конкурс вже тут, на Хрещатику. До цього вони тиждень обживали Київ і тепер захоплюються українською традиційною їжею. Також вони з гордістю розповідають, як провели тур по місцевих нічних клубах. На відміну від їжі, ця частина національного колориту їх не дуже надихнула. "В Shooters [нічний клуб на Печерську] ми провели не більше 5 хвилин",— каже Ахмет, відверто зізнаючись: там занадто багато повій.
Загалом Київ здався цим жителям Анкари спокійнішим за турецькі міста. І тут дешевший алкоголь. Мустафа впевнено підраховує: 0,5 л пива в супермаркеті на його батьківщині коштує 60 грн в еквіваленті, а в барі — 150 грн. У той час як в Україні, продовжує алкогольну арифметику турків, за той же обсяг потрібно заплатити приблизно 20 грн.
У фан-зоні НВ зустрів і іспанця Гонцало Переза. Він блогер, зараз подорожує навколо світу і випадково опинився в Києві під час пісенного конкурсу.
Його теж тішить місцеве дешеве пиво — з пластиковим стаканом пінного напою в руці він і розмовляв з НВ, стоячи біля сцени фан-зони.
Перез вже два місяці в дорозі, планує завершити свою навколосвітню подорож приблизно за рік. А поки взяв коротку паузу, насолоджується пивом і Києвом, який, на його подив, виявився сучасним європейським містом. “Воно дійсно дуже хороше. Я міг би тут пожити якийсь час",— запевняє іспанець.
Перед поїздкою в Україну він чув про війну, але був здивований, що на вулицях Києва спецназівців з автоматами набагато менше, ніж, наприклад, у Франції. "І оскільки я неголений, з великим рюкзаком і темним волоссям, у Франції мене на кожному кроці зупиняли і перевіряли документи",— з усмішкою пояснює Перез. В Україні ж він відчуває себе вільніше.
ПРОФІ: Іспанці Хуан Ібаньєз (ліворуч) і Маріо Гарсіа їздять слідом за "Євробаченням" вже вісім років. Тепер вони опинилися в Києві
За даними сайту бронювання готелів booking.com на час проведення Євробачення [один тиждень] гості Києва зарезервували 72% різних об'єктів, представлених на цьому сервісі — готелів, хостелів, квартир. Показово, що вже з 15 травня, коли завершиться конкурс, інтерес туристів до столиці помітно знижується — на цей період заброньовано лише 55% об'єктів з booking.com.
Канадець Донні Дюссетт, власник хостелу TIU Kreschatik, говорить, що зараз його міні-готель повністю заповнений. “Євробачення привабило в Україну людей з різних країн. Мені це подобається",— зізнається Дюссетт, який живе в Києві.
Ресторатор Дмитро Борисов, чиї заклади представлені у фан-зоні на Софійській площі, уточнює: відвідувачів багато, але більшість — не іноземці, а все ж кияни та українські внутрішні туристи. "Іноземної мови чую 20%",— ділиться своїми спостереженнями він.
Але ресторатор задоволений і цим великий інтерес співвітчизників до конкурсу його теж радує. "Нарешті українці закохуються в Київ, а не тікають з міста [на час проведення Євробачення], як одесити від гуморини",— говорить він.
А після додає, що і за межами фан-зони стало більше охочих поїсти. В його ресторанах зросла кількість клієнтів, у тому числі й іноземних.
Але далеко не всі гості з Європи налаштовані на "поїсти—потанцювати—випити пива" у фан-зонах або біля Міжнародного виставкового центру на лівому березі, де проходить конкурс.
Група польських туристів з Кракова докладно розповідає репортеру НВ, що для них поїздка в Україну — це два в одному, адже Євробачення та відпустка надали їм можливість побачити на власні очі місця подій, за якими вони спостерігали по телевізору три роки тому.
"Для нас було дуже важливо побачити Майдан",— каже 33‑річний Адам, викладач історії в школі. У перший же день приїзду в Київ він разом з товаришами поставив свічки на алеї Небесної сотні. Ще вони гуляли на Подолі, фотографували мурали. І встигли пройти безкоштовний тест на ВІЛ у фан-зоні на Софійській площі. "Дуже страшно було, але все відмінно",— сміється 32‑річний Мачей.
Також польська четвірка запланувала походи в Музей історії Другої світової війни та Києво-Печерську лавру, а також поїздку в Межигір'я, колишню резиденцію Віктора Януковича.
Компанія вже бувала в Україні, але це завжди був Львів. Тепер же поляки відкрили для себе й українську столицю.
“В Україні дуже відкриті люди. Поляк і українець завжди знайдуть спільну мову",— продовжує Адам.
Іноземці налаштовані на позитив і не звертають уваги на проблеми, які хвилюють українців в зв'язку з Євробаченням.
ЇЖ, СПІВАЙ, ВІДПОЧИВАЙ: Одна з фан-зон Євробачення на Поштовій площі
А тим часом за лаштунками киплять неабиякі українські пристрасті. Скандал з торішньою переможницею Джамалою: її не пустили на червону доріжку конкурсу. Скандал з ведучим Андрієм Джеджулою: йому заплатили нечуваний гонорар у 2,5 млн грн за один день роботи. Скандал з аркою Дружби народів: на честь девізу конкурсу Celebrate Diversity (Святкуй різноманітність) столична влада почала її заклеювати різнокольоровими смужками, немов міжнародний ЛГБТ-символ. Але не доклеїли через те, що збунтувалися патріоти. “Гарна метафора вийшла,— іронізує з цього приводу Зорян Кісь, український ЛГБТ-активіст і правозахисник.— Так приблизно виглядає diversity в Україні сьогодні".
Для європейців, що приїхали в Київ, всі ці скандали, як і війна,— щось далеке. “Київ — прекрасне місто. Суперлюди!" — вигукує поляк Адам. І задоволено запиває цю фразу дешевим українським пивом.