Метрополітен розширять у півтора рази. Що зміниться в Києві за 20 років — новий генплан столиці

Київська влада показала його попередню презентацію з базовими цілями і напрямками розвитку міста. Докладний повний проект обіцяють представити в січні 2020-го, тоді ж розпочнуться громадські слухання й обговорення нового генплану.

«Систематизувати весь той безлад, який відбувався в столиці десятиліттями, — теж нелегка і не одномоментна справа. Тому сьогодні - тільки перший крок до прийняття генплану столиці», — заявив Кличко 16 грудня, пообіцявши врахувати майбутні зауваження урбаністів, архітекторів і громадськості.

НВ розповідає, як планують оновити Київ протягом найближчих 20 років і що зміниться за цей час у столиці.

Населення

До 2041 року чисельність фактичного населення Києва збільшиться на 440 тис. осіб — з нинішніх 3,36 млн до 3,8 млн жителів.

Частка зайнятого населення столиці за 20 років, як очікується, зросте ще істотніше — з 1,73 млн до 2,45 млн (тобто на 720 тис. осіб).

Створення Київської агломерації

До 2040 року замість розширення міських меж столиці планується утворити Київську агломерацію, у якій проживатиме до 5,2 млн осіб. Вона охопить Київ з передмістями, включаючи Ірпінь, Бучу, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Обухів, Васильків, Боярку.

Передбачається, що агломерація міститиме урбанізоване ядро (у межах Великої кільцевої дороги Києва), зовнішню зону та окремі сектори. У межах ядра дістатися до центру міста можна буде за 40 хвилин.

Транспорт

За 20 років в Києві хочуть в 1,5 рази збільшити протяжність ліній метрополітену: подовжити наявні та добудувати нову гілку, Подільсько-Вигурівську (метро на Троєщину).

Залізницю планують включити в єдину систему з метрополітеном і швидкісним трамваєм зі створенням пересадочних вузлів.

Заплановано побудувати три нових транспортних переходи через Дніпро.

Магістральна вулична мережа розшириться (майже на 130 км, до 870 км), з’являться нові транспортні розв’язки на різних рівнях і багатоярусні паркінги.

Влада обіцяє розвивати велосипедну інфраструктуру, а також зробити місто більш комфортним для пішоходів і маломобільних груп населення.

Навколо Києва має бути добудовано Велику окружну автомобільну дорога, а також має з’явитися система «дублерів» основних виїздів з Києва.

Заплановано відведення території для будівництва четвертого київського аеропорту Рославичі (між Обуховим і Васильковом). Бориспіль планується розвивати і розширювати далі, в аеропорту Гостомель — розвивати вантажний термінал, а аеропорт Київ (Жуляни) столична влада може закрити «у віддаленій перспективі».

Київ планує впровадити автоматизовану систему управління дорожнім рухом.

Житло

У найближчі 20 років в Києві планують побудувати 28,5 млн кв. м нового житла. Досі рекордним в столиці вважався 2017 рік, коли в експлуатацію було введено 1,7 млн кв. м. нових квартир. У 2018 році цей показник знизився до 1,25 млн кв. м.

До 2040 року на одного киянина має припадати не менше 29 кв. м житлової площі.

Столична влада декларує такі пріоритети на два десятиліття: «кожній родині - окрема квартира», житлове будівництво в комплексі з дитсадками, школами та іншою соціальною інфраструктурою. До 2040 року в Києві має з’явитися 45 тис. нових місць у дитсадках і 67 тис. місць у школах.

Кличко заявив, що місто спробує покласти край хаотичній забудові. «Необхідно встановити жорсткий контроль за комплексністю забудови. Якщо хочеш побудувати комплекс будинків, мікрорайон, — на цю кількість мешканців обов’язково передбачаєш і зводиш необхідну інфраструктуру. Школи, садки, спортивні та ігрові майданчики, сквери», — пояснив мер.

Місто також має намір провести реконструкцію застарілого житла («хрущовок») на площі близько 1,5 тис. гектарів.

Формування мережі громадських центрів

Генплан передбачає створення в Києві системи громадських центрів навколо найбільших магістралей, станцій швидкісного транспорту і пересадочних вузлів.

Передбачається, що навколо таких центрів будуть концентруватися:

• нові центри культурно-ділової активності;
• багатофункціональні суспільно-ділові центри;
• спеціалізовані центри (медицини, науки і вищої освіти);
• публічні простори для городян (зелені зони тощо).

Судячи з карти, представленої в презентації генплану, також передбачається закріплення за центром міста статусу загальноміського центрального ядра.

Робочі місця і промисловість

Кількість робочих місцьу у місті до 2040 року має зрости в 1,5 рази — з 1,7 млн до 2,5 млн. Пріоритет — створення нових робочих місць на лівому березі Дніпра і у віддалених від центру районах.

При цьому Київ скорочуватиме площу промислових і комунально-складських територій.

Для цього в генплані передбачено такі кроки:

• технологічно переоснастити екологічно шкідливі виробництва;
• реорганізувати занедбані промислові зони «під підприємства з новітніми технологіями»;
• створити інноваційні індустріальні та технологічні парки, науково-виробничі та інноваційні економічні кластери.

Історична спадщина Києва

Новий генплан столиці міститиме також історико-архітектурний опорний план, мета якого — захистити 3,5 тис. київських об'єктів культурної спадщини.

Зокрема, в районах найважливіших історичних пам’яток планується заборонити висотну забудову.

Озеленення та екологія

Через 20 років в Києві має з’явитися 36 нових парків, 17 лісопарків біля житлових масивів і 50 нових скверів — загалом близько 2,3 тис. гектарів нових зелених зон.

Місто також має намір добиватися поліпшення екологічної ситуації, у тому числі такими кроками:

• знижувати забруднення повітря автомобільним транспортом і стаціонарними джерелами викидів;
• поліпшити захист водойм, підземних вод;
• розвивати озеленення окремих територій столиці;
• організувати ефективну санітарну очистку міста.