Кіборгізація всієї Землі

Ілон Маск не тільки хоче перевести всі автомобілі на електрику і колонізувати Марс. Він також має намір уберегти людство від бунту роботів шляхом перетворення людини на кіборга

Олексій Бондарєв

Ілона Маска часто називають другим Стівом Джобсом. Двох великих каліфорнійських бізнесменів і винахідників об'єднує невластиве для світу великих грошей вміння мріяти і втілювати свої мрії в життя — навіть якщо часом це доводиться робити під незадоволений гомін скептиків і глузливе улюлюкання критиків.

Свого часу Джобс преводив світ на цифрову музику під насмішки Sony ("люди хочуть якісний звук, а він доступний тільки на компакт-дисках"), а потім — на смартфони з сенсорними екранами під насмішки Microsoft і Blackberry ("люди хочуть клавіатуру з фізичними кнопками").

Маск вислухав чимало глузувань з приводу створення преміального електромобіля в світі, де існують BMW і Audi. Та ще більше — з приводу приватної компанії, яка виробляє космічні ракети в світі, де цим півстоліття займаються NASA і Роскосмос.

І тим не менш електрокари Tesla вже перевернули автомобільний ринок, а ракети SpaceX стали важливим засобом доставки вантажів і людей в космос для того ж NASA.

І ось настала черга нової мрії Маска пройти перевірку скепсисом і недовірою.

За останні кілька років він не раз висловлювався про небезпеку штучного інтелекту (ШІ). “Люди просто не розуміють, наскільки швидко прогресує ШІ і яку загрозу він може таїти в собі,— заявив Маск в одному з недавніх інтерв'ю.— Теоретично ШІ може бути небезпечнішим за ядерну зброю".

Тепер стало очевидним, що це були не просто розмови. Американські ЗМІ з'ясували, що Маск нишком створив компанію, що розробляє мозкові імпланти, які дозволять людині залишитися на рівних з роботами в епоху прийдешнього домінування ШІ.

Очевидно, що для Маска кіборгізация стає третім найважливішим у житті проектом після Tesla і SpaceX. “Мені буде важко приділяти увагу цьому проекту,— написав Маск у своєму Twitter.— Але доведеться робити це, оскільки екзистенційний ризик дуже великий".

Компанія Neuralink, як з'ясували журналісти The Wall Street Journal, була створена в Каліфорнії ще влітку 2016 року. В її статуті записано, що вона має намір займатися "медичними дослідженнями".

Таких компаній у США тисячі, тому на її появу ніхто не звернув уваги. Між тим Neuralink потихеньку почала наймати людей на роботу. Причому не просто дослідників, а фахівців у вельми характерних галузях.

Наприклад, Neuralink найняла на роботу Ванессу Толоса, яку експерти називають одним з найкращих у світі фахівців з гнучким електродів, що застосовуються в нейротехнологіях. А також професора Бостонського університету Тімоті Гарднера, який прославився науковою роботою, заради якої він ставив мозкові імпланти птахам, щоб зрозуміти, як саме вони співають.

Якраз у той час, поки Neuralink нишком формувала штат дослідників, Маск у своїх публічних виступах все чіткіше окреслював своє ставлення до проблеми ШІ.

Роботи рано чи пізно перевершать людину за інтелектуальними здібностям, заявляв Маск, тому потрібно спробувати відповідати машинам, інакше людство програє.

Питання не тільки в тому, що роботи можуть відібрати у людей робочі місця, пояснював він, а в тому, що інтелектуальна перевага роботів може бути небезпечною для людства.

Маск переконаний, що фундаментальна різниця між комп'ютерами і людьми полягає в тому, з якою швидкістю вони можуть спілкуватися. Люди здатні сприймати величезну кількість інформації візуально і на слух, але не можуть миттєво ділитися своїми думками один з одним.

Швидкість, з якою людина може надрукувати текст,— це "до смішного повільно", вважає Маск. А сьогодні це найпростіший спосіб вираження своїх думок для Homo sapiens.

Єдиним способом вирішення цієї проблеми є мозкові імпланти, що дозволяють завантажувати в мозок і викачувати з нього думки. І саме створенням таких імплантатів буде займатися Neuralink.

Технологія, яку втілює компанія, що отримала назву нейронні мережива. Це надтонкий, схожий на мережу матеріал, який можна імплантувати в людський череп. Мережа являє собою набір електродів, здатних відстежувати стан мозку і його активність, впливати на нього, а можливо — навіть забезпечувати лікування пошкоджених клітин.

Мережа знаходитиметься усередині голки. Коли голку помістять в череп людини, відбудеться ін'єкція, і мережа розгорнеться всередині мозку. Довжина такої голки складає всього 1 мм. Завдяки цьому для імплантації не потрібен розтин черепа.

Сама мережа зроблена з металу і пластику. Поки не зовсім ясно, яким чином мережа підключатиметься в мозку до потрібних нейронів. Але відомо, що зв'язок з мозком здійснюватиметься за допомогою електричної активності.

З часом "мереживо" стане частиною мозку. І дозволить йому безпосередньо спілкуватися з пристроями зовні, наприклад транслювати свої думки у вигляді тексту на комп'ютер.

Так вирішиться проблема з "жахливо повільною" швидкістю набору тексту, яку Маск вважає головною перешкодою на шляху до паритету між людьми і роботами.

Про експерименти на людях поки що не йдеться, а перші випробування проводяться на мишах. Тим не менш Маск передбачає, що до моменту створення діючого імпланта для людського мозку пройде не більше п'яти років.

Власне, статут Neuralink не бреше щодо медичних досліджень. На думку Маска, нейронні мережива можуть не тільки зрівняти комунікаційні здібності людей і ШІ, але і попутно винайти технології лікування хвороби Паркінсона і Альцгеймера, а також інші захворювання головного мозку.

Раніше Маск закликав компанії Кремнієвої долини, захоплені розробками ШІ (а серед них такі гіганти, як Google і Facebook), не поспішати з дослідженнями, поки не будуть сформульовані єдині принципи розвитку цієї технології.

Він також заснував некомерційну організацію Open AI, метою якої є спонсорування досліджень в області дружнього ШІ.

Все це змусило багатьох фанатів штучного інтелекту віднести Маска до категорії "слоупоків" нових технологій. Його висловлювання про страхи перед ШІ характеризували його як не дуже просуну людину, говорили вони.

Google, Facebook, Amazon витрачають мільярди доларів, використовуючи найкращі уми планети, щоб домогтися прогресу в області ШІ, і тільки Маск вважає, що вони роблять "щось не те", іронізували скептики.

Інформація про Neuralink прозвучала для них як грім серед ясного неба.

"Виявилося, що Маск не просто чогось там боїться, а готовий запропонувати достатньо футуристичне рішення проблеми",— говорить американський футуролог Ден Коллінз.

"Ідея Маска — це варіація на тему "не можеш перемогти — приєднуйся",— вважає Колін Дайледа, оглядач авторитетного видання Mashable. На його думку, усвідомивши неможливість зупинити розвиток ШІ, Маск пропонує людям спосіб залишитися на коні.

Український експерт в області кібернетики і штучного інтелекту Всеволод Рубцов вважає, що проект Маска — можливо, найбільш раціональна думка про те, яким має стати людство завтра.

За його словами, прогрес неможливо зупинити, і ідея симбіозу між ШІ і людьми може стати відправною точкою в нову епоху розвитку всього людства. "Незважаючи на всю складність проекту, ініціатива Маска підстьобне великих гравців ринку інвестувати в такі ідеї, що може дати людям реальні переваги перед епохою розумних машин",— вважає Рубцов.

Думки експертів про те, наскільки реалістичний той спосіб, який обрав Маск для забезпечення рівності між людьми і машинами, розходяться.

У середині 2000‑х паралізований після ножового поранення в шию американець Метт Негл зміг вперше зрушити силою думки курсор мишки на екрані комп'ютера в ході експерименту гарвардських вчених. З тих пір кількість експериментів з підключенням людського мозку безпосередньо до комп'ютера обчислюється десятками, якщо не сотнями. Причому велика їхня частина в тій чи іншій мірі успішні.

Але це не означає, що окреслені Neuralink перспективи представляються абсолютно реальними.

Брайан Джонсон, засновник компанії Kernel, яка вже кілька років досліджує можливості мозкових імплантів, згоден з тим, що читання сигналів мозку можливо. Більш того, він підтверджує, що ці технології представляються ефективними для лікування хвороби Паркінсона, анорексії, депресії і навіть ожиріння. Однак поки ще нікому не вдавалося за допомогою електродів читати людські думки.

"Головною проблемою у створенні зв'язку між мозком людини і машиною є те, що багато процесів, що відповідають за високорівневі функції, такі як пам'ять, свідомість, досі детально не вивчені",— констатує Рубцов.

За його словами, вчені вже розуміють, як нейрони мозку передають сигнали, і можуть підключатися до цієї "передачі". Однак поки немає чіткого розуміння, як саме мозок зберігає досвід людини і її спогади на фізичному рівні, наголошує Рубцов.

“Це як чорний ящик,— підсумовує він.— Ми не знаємо, що відбувається усередині нього".

Канадський дослідник Джордж Дворскі бачить основну проблему навіть не в тому, як саме можна досягти можливості читання думок, а наслідки цього рішення. "Потрібно бути впевненим в тому, що процедура такого "вдосконалення мозку" не порушить психічну стабільність пацієнта,— вважає він.— Чи не виявиться така "надлюдина" абсолютно божевільною і не стане вона ставитися до звичайних людей так само, як ми ставимося до бактерій?"

Тим самим Дворскі натякає на те, що "вдосконалені люди" можуть стати загрозою для людства — якраз тією самою проблемою, яку покликані вирішувати.

Нейробіолог з Університету Торонто Блейк Річардс бачить і іншу проблему з технологією, яку розвиває Neuralink. "Більшість здорових людей не готові прийняти думку про те, що їм щось вставлять в череп, якщо в цьому немає гострої медичної необхідності",— переконаний він.

Хоча скептики поки в меншості. Маск вже довів свою здатність перетворювати мрії в реальність.

Оглядач авторитетного видання Wired Ліа Кларк дає просте пояснення, чому у Маска все вийде: як і в більшості своїх починань, він не відкриває Америку в області мозкових імплантів.

Tesla не була першою компанією, що розробляє електромобілі, а SpaceX не є піонером ракетобудування, наголошує вона.

Але Маск, як правило, береться за напрямок, яким вже займаються інші люди, і робить це у своєму власному бізнес-стилі, завдяки чому цей напрямок тут же починає здаватися більш реалістичним, ніж раніше, констатує Кларк.