Хто винен у треші з е-деклараціями?

Погляди

3 квітня 2018, 12:52

Тимофій Милованов

Ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, президент Київської школи економіки

Три головні тези та результат, до якого ми прийшли

1. Деякі окремі популярні антикорупціонери. Вони вирішили монополізувати право на боротьбу з корупцією (тільки ми є правильними борцями). Застосовують низькі стандарти аргументів (звинувачують на емоціях, а не фактах, ігнорують презумпцію невинності). Не поважають право інших на іншу думку (атакують тих, хто не вважає боротьбу з корупцією єдиною найважливішою реформою). Поводяться, як в шоу-бізнесі (ефіри, скандали, постійний хайп та драма). Адвокатують екстремальне декларування (декларувати мають всі держслужбовці і все що тільки можна, до того ж публічно).

Результат – дискредитація антикорупційного руху в очах частини суспільства та зменшення суспільної та експертної підтримки. Також, створення ворогів серед великої частини бюрократії та влади, навіть тих хто не є корупціонерами.

2. Деякі офіцери міжнародних донорів та організацій. Вони підтримують екстремальне декларування та фінансують окремих антикорупціонерів, які поводяться дивно.

Результат – певна делегітимізація цих організацій та окремих офіцерів серед частини суспільства, експертного та політичного середовища. Створення підґрунтя для зайвих конфліктів в суспільстві, в міжнародних організаціях, між урядами та українською владою.

3. Українська влада, особливо депутати, президент, та прем‘єр. Вони постійно розповідають, як вони хочуть вирішити проблему з е-деклараціями, але насправді роблять протилежне. Найгірше, що вони керуються бажанням помсти до деяких окремих антикорупціонерів з першого пункту, але всі це розуміють. Це делегітимізує владу і зменшує її суспільну підтримку.

Результат – боротьба з корупцією не дуже відбувається (чи сталося щось з головою однієї партії чи одним заступником голови адміністрації за недекларування членів сім’ї, коханців та коханок з якими вони живуть? Ні!), влада втратила в підтримці та ще раз посварилась з іноземними донорами та урядами, антикорупційний рух зменшив свою легітимність, а порядок денний перейшов від боротьби з корупцією в вищій владі до декларацій активістів. Звичайно, кожна сторона звинувачує іншу, і ніхто не хоче визнавати свої помилки та погоджуватись на компроміс.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Інші новини

Всі новини