Всупереч формулюванню класика, деякі історії, розпочавшись як фарс, приречені у вигляді фарсу і повторюватися. Боюся, це прямо відноситься до американських спроб впливати на Кремль за допомогою деяких виборчих, нібито з ювелірною точністю прорахованих, санкцій.
Кілька років тому, ще до анексії Криму, високопоставлений чиновник обамівської адміністрації доводив мені: секретні санкції – набагато ефективніше відкрито оголошених. Мовляв, всі російські начальники відчують свою вразливість і перестануть підтримувати Путіна. Приблизно те ж саме на днях відповів міністр фінансів США Стів Мнучін у відповідь на критику сенатора Роберта Менендес. Той в досить різких тонах оцінив те, як адміністрація виконала вимогу Конгресу про надання списку чиновників і бізнесменів, що забезпечують реалізацію політики Кремля. «Я вважаю, ви не бачили секретної частини доповіді, – заявив Мнучін. – Нашою метою було негайне введення санкцій після публікації доповіді. Санкції з'являться в результаті доповіді».
Якщо міністр фінансів не лицемірив (у чому я сумніваюся), офіційний Вашингтон зробив, на мій погляд, чергову помилку. Замість стримування Кремля в його агресивних устремліннях, там в черговий раз зміцнили впевненість Путіна в імпотенції західних «партнерів».
І не випадково точно в той самий день, коли у Вашингтоні публікували секретну доповідь, в російському Міноборони під час Дня військового приймання було гордо повідомлено, що в Калінінградському регіоні обладнані стартові позиції для оперативно-тактичних ракет «Іскандер-М». Треба сказати, що за останні років десять при будь-якому загостренні відносин із Заходом вітчизняні начальники діставали з рукава загрозу розміщення «Іскандерів» під Калінінградом.
З роками це перетворилося на «чергове китайське попередження». Більше того, в Москві розуміли, що нереалізована загроза куди ефективніше, ніж виконана. І тому відтягували переозброєння розгорнутої в регіоні ракетної бригади на нові комплекси. В результаті створилася парадоксальна ситуація. На «Іскандери» переозброєні практично всі бригади сухопутних військ, крім тієї, яка, як нам кажуть, знаходиться на самісінькому вістрі протистояння миролюбної Росії і агресивного Заходу.
І ось тепер, мабуть, вирішено залишити на стіл головний козир. Якщо виходити з того, що Москва буде виконувати зобов'язання за Договором про ракети середньої і меншої дальності, «Іскандери» будуть в змозі завдати удар по країнах Балтії, Польщі та Німеччини. Якщо ж, як підозрюють у Вашингтоні, Кремль готується вийти з договору, в радіусі дії російських наземних комплексів опиниться практично вся Західна Європа.
Здавалося б, патріотично налаштовані громадяни можуть радіти. Москва в черговий раз демонструє: нашим ракетам санкції не страшні. Однак у Вашингтоні не залишаються байдужими до цих погроз. У найближчі дні там буде опублікований документ, який, підозрюю, може виявитися куди більш неприємним для Росії, ніж така гучна «кремлівська доповідь». Мова про National Posture Review ( «Огляд ядерних сил»), найконкретніший доктринальний документ в сфері оборони і безпеки. Первісна його версія вже «витекла» з Пентагону. І тепер можна тільки сподіватися, що американський істеблішмент під час міжвідомчих узгоджень відмовиться від деяких розміщених в Огляді оцінок і рішень.
Це початок нової, руйнівної для Росії, гонки озброєнь
Мабуть, вперше американці так ясно і конкретно відреагували на постійно лунаючі в останні роки з Москви хвацькі загрози «натиснути кнопку». Автори Огляду констатували, що за певних умов Кремль може піти на застосування нестратегічної ядерної зброї (тих же ракет «Іскандер», а також крилатих ракет «Калібр») в разі локального конфлікту з НАТО. З тим, щоб змусити США і їх союзників піти на мир на вигідних для Росії умовах. І тепер для стримування Росії Пентагон пропонує створити нову крилату ракету повітряного базування великої дальності, повернути в стрій морські крилаті ракети в ядерному оснащенні (миролюбний Обама від них свого часу відмовився), а також розгорнути на ракетах стратегічних підводних човнів типу «Огайо» ядерні боєприпаси малої потужності.
Це – фактичне повернення до концепції обмеженої ядерної війни, хоч автори документа старанно від цього відхрещуються. Це – початок нової, руйнівної для Росії, гонки озброєнь. Під час того ж Дня військового приймання міністр оборони Сергій Шойгу з гордістю доповів: за 2017-й промисловість передала військовим аж цілих 166 ракет «Калібр». Якщо мати на увазі, що в 2016-му було передано вдвічі менше, – успіх разючий.
Одна біда: якщо росіяни починають змагатися з американцями – рахунок йде вже зовсім інший. У розпорядженні Пентагону кілька тисяч крилатих ракет. І якщо положення NPR будуть втілені, в доступному для огляду майбутньому їх стане кратно більше. Доречно згадати, що при ударі по жалюгідній авіабазі в Сирії американці використовували шість десятків крилатих ракет.
Як не крути, Росія влізла в таке ж протистояння, яке призвело до краху СРСР.
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени