Капітан Америки

Барак Обама залишає Білий дім на піку популярності. Америка цінує президента за переконливу перемогу над кризою, економічний підйом і чудове почуття гумору, а критикує за зайву м'якість у міжнародній політиці й медичну реформу, яка не мала бажаних результатів

Анна Павленко

На щорічній вечері асоціації журналістів у Білому домі цієї весни Барак Обама востаннє був присутній як президент США. У прощальній промові він сипав жартами на адресу Гілларі Клінтон і Дональда Трампа, а на завершення сказав: "Вісім років тому я був молодим, повним енергії й ідеалізму. Зараз я сумний, сивий чоловік, який рахує дні до смертного вироку".

Американська преса гідно оцінила частку жарту в президентському дотепі. Обама став президентом у січні 2009 року, коли Америка переживала найглибшу після 1930‑х років рецесію. Однак він не тільки зумів утримати країну від падіння в економічну прірву, а й зробив значні кроки для її підйому.

Якщо в останні місяці правління його попередника Джорджа Буша економіка США щомісяця втрачала близько 800 тис. робочих місць, то за Обами ринок праці знову став зростати. З початку 2010 року кількість робочих місць в приватному секторі збільшилася на 15 млн, їхнє безперебійне зростання виявилося найтривалішим в історії США.

Вжиті за останні вісім років фінансово-економічні заходи убезпечили ринок від нових великих банкрутств, зокрема врятували автомобільну промисловість. Крім того, аналітики відзначають зниження дефіциту бюджету та скорочення урядових видатків, зміцнення ринку акцій та істотне зменшення залежності від імпорту нафти.

За Обами Америка пережила безліч соціально значущих змін — узаконила одностатеві шлюби, легалізувала мільйони дітей незаконних мігрантів, а студенти мають лояльніші умови кредитування навчання.

Утім, реалізувати частину ініціатив йому все-таки не вдалося. "Багато з того, що Обама хотів зробити, було заблоковано Конгресом після того, як республіканці здобули контроль над нижньою палатою у 2010 році",— називає одну з причин Донна Хоффман, керівник кафедри політичних наук Університету Північної Айови.

Так, не був ухвалений міграційний закон і заборона вільного продажу зброї. Серед невиконаних обіцянок Обами залишилися також закриття в'язниці в Гуантанамо і повне виведення військ з Афганістану. А медична реформа, якій він особисто приділяв чимало уваги, хоч і забезпечила страховками майже 20 млн раніше незастрахованих американців, через збільшення вартості була дуже критикована.

Хай там як, Барак Обама увійде в історію США як перший темношкірий президент й ініціатор реформ, ефект яких ще проявиться, вважають аналітики. "Має минути час, перш ніж ми зможемо адекватно оцінити довгострокові наслідки цього президентства",— констатує Хоффман.

Утім, Рауль Гонзалез, 23‑річний менеджер з міста Шарлотт у Північній Кароліні, вже точно знає, яким він згадуватиме президента Обаму. "Він привніс у Білий дім теплу індивідуальність, жартував і був зазвичай чарівним президентом на противагу холоднішим адміністраціям Буша і Клінтона",— визнає він.

Сьогодні більшість американців особливо задоволені своїм президентом. За кілька місяців до закінчення повноважень Обами рейтинг його підтримки досяг 58% — позначки, на якій він перебував у перші місяці після переобрання.

Схвалюють Обаму не тільки в США. Результати липневого опитування жителів 18 країн, яке на замовлення ВВС провела компанія Globescan, показали, що 70% респондентів оцінюють його обрання як правильне рішення.

За словами аналітиків, нинішньому президенту вдалося впоратися з низкою непростих завдань краще за своїх попередників. Так, консалтингова компанія Polaris Financial Partners порівняла економічну політику, яку задля виходу з рецесії проводили президент Обама в перші шість років свого правління та Рональд Рейган у 80‑х роках. З'ясувалося, що Обамі вдалося утримати безробіття на нижчому рівні та швидше повернути американців до складу робочої сили, ніж Рейгану, який донині вважається одним з найуспішніших американських лідерів. Так, 2015 року рівень безробіття опустився до 5,3% — найнижчого показника з середини 2000‑х.

Економічні заходи, вжиті за Обами, повернули американській економіці статус успішної. Причому вихід з рецесії був досягнутий без підвищення податкового навантаження для 95% американців. Відрахування до державної казни виросли лише для громадян з доходами понад $400 тис. на рік, а сума податків для решти населення не перевищила показників останніх 50 років.

Змусивши зростати ринок акцій, команда Обами усунула недофінансування пенсійних фондів, а стрес-тести великих банків стабілізували фінансову систему.

Рішеннями чинного президента були врятовані від банкрутства американські автомобільні гіганти General Motors і Chrysler. А завдяки підвищенню нафтовидобутку, якому сприяла сланцева революція, й удосконаленню стандартів паливної ефективності знизилася залежність США від імпорту чорного золота.

Ще одним досягненням Обами аналітики називають його зелені ініціативи, які стимулювали розвиток відновлюваної енергетики та призвели до скорочення викидів вуглекислого газу до рівня 80‑х років.

За даними авторитетного американського інтернет-ресурсу PolitiFact, що перевіряє, наскільки точно чиновники виконують свої обіцянки, нинішній президент США показує добрий результат, хоч і не позбавлений проблем. Так, він виконав 45% своїх обіцянок, які дав під час першої та другої передвиборчих кампаній. Ще для 26% було знайдено компроміс. Невиконаними залишилися 22% запевнень.

Однією з ініціатив Обами, які найбільше критикували його співгромадяни і преса, стала реформа охорони здоров'я і захисту пацієнтів (PPACA). Удосконалити систему медичного обслуговування, яка відставала від стандартів розвинених економік, до нього мріяв кожен американський президент починаючи з 1960‑х років.

Ще під час дебатів з республіканським кандидатом Джоном Маккейном у 2008 році Обама назвав охорону здоров'я правом кожного американця і обурився ситуацією, коли в багатій країні люди розоряються через лікарняні рахунки, а пацієнти, які вмирають від раку, змушені сперечатися з представниками страхових компаній про своє право на покриття медичних витрат.

23 березня 2010 року Обама підписав затверджений парламентом акт PPACA. Пізніше цей день він назвав своїм найщасливішим днем у Білому домі. Ключовими досягненнями програми, яка дістала гучну назву Obamacare (турбота Обами), стало зменшення кількості незастрахованих громадян до історичного мінімуму в 10%, діджіталізація медичних документів, а також заборона страховим компаніям відмовляти у страховці пацієнтам із вже наявними захворюваннями.

Медреформа Обами здобула як позитивні відгуки, так і жорстку критику: медицина стала доступнішою для найбідніших американців, проте витрати на лікування для середнього класу зросли. "Після впровадження РРАСА для мене особисто мало що змінилося",— розповідає НВ 39‑річна Лора Сермесан, яка працює помічником фізіотерапевта в Нью-Йорку.

Невисокий дохід Сермесан і раніше дозволяв їй купувати недорогу страховку. Після реформи вона отримала безкоштовний поліс, але потрапити до лікаря стало складніше. “Лише деякі професіонали готові прийняти мою страховку через украй низькі ставки відшкодування,— скаржиться американка.— А фахівці, які погоджуються мене оглянути, ризикують не дістати повної оплати своїх послуг".

Інакше вплинула реформа на життя друзів Сермесан із вищим доходом. Їхні страхові внески та доплати зросли. І хоча мережа провайдерів медичних послуг для них розширилася, платити з власної кишені доводиться більше, констатує співрозмовниця НВ.

Багато страхові компанії відмовилися брати участь у державній програмі через те, що не можуть заробити на страхуванні пацієнтів з уже наявними захворюваннями, доповнює її Гай Лінн, 56‑річний підприємець з містечка Браунс-Веллі в Каліфорнії. "Кілька великих компаній більше не приймають страхові поліси в нашому штаті за винятком випадків, коли ти платиш за них самостійно",— ділиться він.

Медична реформа стала одним з небагатьох проектів, які Обамі вдалося втілити без підтримки республіканців, і під час нинішніх передвиборчих перегонів саме вона стала однією з головних мішеней кандидата від республіканців Трампа. Під час теледебатів він раз у раз нагадував своїй суперниці Клінтон про "головний провал Обами".

Не менше, ніж за медреформу, критикують Обаму за зовнішню політику, називаючи її млявою і невиразною. В останні вісім років роль США на міжнародній арені зменшилася, вважає Барбара Келлерман, викладач Центру громадського лідерства в Гарвардській школі Кеннеді. Та визнає: цьому сприяла не тільки політика американського президента, але і те, як змінювався світ.

Про помірну зовнішньополітичну активність Обами кажуть і пересічні американці. "Небажання Обами надто глибоко втягувати країну в міжнародні конфлікти показало його і США загалом як слабкого гравця у сфері закордонної політики",— ділиться своїми спостереженнями Джіл Гласс, 51‑річний розробник програмного забезпечення з Вашингтона.

Хоча миротворчі прагнення Обами заслужили позитивну оцінку іноземних експертів. Ще в перший рік свого президентства він став лауреатом Нобелівської премії миру, а пізніше зміцнив цей статус, коли спробував загасити конфлікт між Палестиною та Ізраїлем (утім, невдало), домігся значного прогресу у зближенні з Кубою, підтвердив готовність до діалогу з Венесуелою і сприяв укладенню ядерної угоди з Іраном.

При цьому відносини з Росією після оголошеного у 2009 році "перезавантаження" не потеплішали. У березні 2014‑го адміністрація Обами першою запровадила економічні санкції проти Росії у зв'язку з подіями в Україні.

Обама не зміг остаточно виконати свої обіцянки про припинення воєн в Іраку й Афганістані, які успадкував від попередніх адміністрацій, а також закрити сумнозвісну в'язницю в Гуантанамо. Величезним провалом — втім, не адміністрації американського президента, а всієї міжнародної спільноти,— Келлерман називає війну в Сирії. "Це глобальна невдача, яка переслідуватиме наступні покоління",— з жалем визнає експерт.

Утім, сам Обама в одному зі своїх інтерв'ю назвав головним провалом своєї політики помилки планування під час вторгнення в Лівію. А першим пріоритетом — війну з тероризмом. "У світі немає іншого президента, який би вивів з поля більше терористів, ніж я за останні 7,5 року",— заявив Обама навесні 2016 року.

З ним важко не погодитися: у 2011 році американським спецназом був знищений Усама бен Ладен, відомий як терорист №1. Він став однією з багатьох американських цілей, спрямованих проти терористичних організацій у різних частинах світу.

Тепер же, на думку аналітиків, завершальною крапкою президентського правління Обами може стати звільнення іракського міста Мосул, в якому разом із урядовими військами беруть участь американські військові підрозділи. Це місто називають останнім великим опорним пунктом ісламістської терористичної організації Ісламська держава, яку раніше не міг зупинити ніхто.

Хай там як, міру відповідальності президента за підсумки минулих восьми років не дуже просто визначити. "У цій системі ще багато гравців",— відзначає Келлерман, підкреслюючи, що звинувачувати в усіх невдачах або хвалити за перемоги одну людину нерозумно.

Сама вона позитивно висловлюється про чинного президента: "Розумний, залучений, працьовитий, чесний і некорумпований". Утім, з нею згодні навіть ті американці, які не цілком або зовсім не задоволені політикою голови Білого дому.

"Він відмінний спікер, дуже харизматичний і представницький",— описує президента прихильник республіканців Лінн, називаючи Обаму здібним політиком від природи.

І ще один важливий факт, з яким погодяться навіть опоненти Обами: за останні вісім років президентства він не був замішаним у жодному серйозному скандалі та зарекомендував себе як чесний політик.

За три місяці до того, як Обама залишить Білий дім, американці без зайвого оптимізму розмірковують про майбутнє США з новим президентом. "Я очікую кращих результатів від наступного президента, але Обама встановив високу планку, і я не впевнений, що хтось із кандидатів зможе її подолати",— каже Гонзалез.