Яку слушну пораду ви отримували?

НВ розпитав співвітчизників про те, які поради виявилися найбільш корисними в їхньому житті

Це була порада однієї моєї знайомої, як варити борщ. Я їздив колись в США, і мене там українці попросили, щоб я зварив їм борщ. Мені довелося об'їздити кілька штатів, щоб купити всі необхідні для цієї страви продукти.

І поки ми все це шукали, я почув від знайомої не тільки кілька рецептів борщу, але і пораду жити і радіти життю, поки вона не виставить рахунок, коли вже і робити щось в житті буде пізно.

Ну а якщо серйозно, то багато людей у моєму житті давали корисні поради, і я всім вдячний їм за це.

Мирослав Попович,
філософ, академік НАН України

Мені вже років 20 радять перебиратися в Німеччину з бізнесом. І всі 20 років я придивляюся, але працюю в Україні. Радять ті, хто там адаптувався і організував бізнес. І це не одна людина. З кожним роком я переконуюся, що в цих порадах була своя правда.

Савелій Лібкін,
ресторатор (Стейкхаус, Дача, Узвар, Риба у вогні)

Корисними порадами я так і не скористався. Але, мабуть, найкориснішою все ж була порада, що колись мені давала мама,— сісти і нормально вивчити іноземні мови. Цього я так і не зробив.

У 1970‑х я змінив школу — тоді у мене були слабенькі знання німецької мови, а в новій школі тільки починали вчити англійську, тому можна було як раз долучитися до її вивчення. Але все закінчилося тим, що освоєння мови йшло важко, та й навіщо мені це взагалі було потрібно? Тоді я махнув рукою, а зараз мав би трохи інші можливості у своєму житті.

Тарас Чорновіл,
політик

Тобі ніхто не дасть найкращої поради, ніж ти сам. Шкода, що навіть до таких порад можна не прислухатися.

Максим Лазебник,
виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції

Найбільш слушну пораду, яку я коли‑небудь отримував,— це так звана кава-медитація. Її мене навчив Геше Майкл Роуч [майстер буддизму, який живе у США].

Вона полягає в тому, щоб увечері, перед сном, сидячи в зручній позі у темряві і тиші, закрити очі і подумати про те, кому і як ти допоміг сьогодні: справою, порадою або просто посмішкою. Так провести хвилин п'ять. Уявити цей момент і з цим щасливим відчуттям відправитися спати. Намагаюся робити це щодня перед сном.

Влад Фісун,
радіоведучий, діджей

Порада була такою: зрозуміти, що людині, і мені в тому числі, ніхто ніколи нічого не винен. Головною проблемою будь-якої особистості є вихід або невихід з інфантильного стану.

Людина — такий вид живих істот, у якої один з найбільш тривалих станів дозрівання, і він займає чверть життя. Тому більшість людей так з нього і не виходять.

Інфантильний стан полягає у тому, що людина намагається максимальну кількість рішень переадресувати комусь іншому. Наприклад, Богові — як Бог вирішить; уряду — а чого це вони нам не забезпечили хороше життя; школі — нехай виховує моєї дитини.

Доросла людина розуміє, що в цьому житті є тільки вона і тільки її рішення реально впливають на її життя. Це означає: ніхто не винен ні в чому, що у нього в житті є. Тільки він сам. Це і є параметри дорослої людини. І дорослих людей насправді дуже небагато.

Сергій Гайдай,
політтехнолог

Всі поради давало мені життя шляхом досвіду. Я не можу сказати, що мені хтось дав таку пораду, від якої у мене все перевернулося [життя].

Поради, звичайно, різні люди давали. Наприклад, на побутовому рівні з розряду "з якого боку розбивати яйце" або "не хапати гарячу сковорідку". До таких я, можливо, і прислухався.

А на більш серйозному рівні мені поради або не давали, або я їх не пам'ятаю, бо не прислухався. Я вважаю, що кожен повинен приймати рішення сам.

Павло Маков,
художник

Коли я почула фразу "не треба з вчорашніми образами йти в завтрашній день". І, власне, згадую цю пораду досить часто.

Накопичені проблеми, образи, сварки, з'ясування стосунків, думки про те, що хтось тобі не сказав 20 років тому, явно не сприяють руху вперед. Тому в кожній ситуації або при кожному спілкуванні намагаюся виходити саме з цієї поради. Хочеш рухатися вперед — думай про майбутнє. Минуле ми змінити не в змозі. Так навіщо його тягти слідом за собою?

Зоя Казанжи,
консультант з комунікацій проекту The Communications Group Reform

Я хотів би виділити [українського] художника Ігоря Яновича, який ненав'язливо навчив мене просторового мислення. Виявляється, коли починаєш розуміти простір — відчуваєш матеріал, контекст, історію і об'єм,— то перед тобою все розкривається.

Як не дивно, ця порада дала мені ще й поштовх до аналітичного мислення, яке, до речі, необхідно постійно тренувати, як у спорті .

А загалом, я міг би подякувати усім, хто мені що‑небудь радив: в музиці, мистецтві, дизайні. Тому що без цього всього я б не сформувався. По-моєму, взагалі далеко не освіта формує людину, а коло спілкування з тими, з ким можеш радитися.

Павло Гудімов,
арт-менеджер, музикант, засновник галереї Я Дизайн

Це, мабуть, не порада, а якийсь принцип, народжений в дискусіях з друзями. Роби те, на чому наполягає твоя совість, незалежно від обставин, громадської чи якоїсь іншої думки, стримуйся від того, що не дасть спокою твоїй совісті.

Лариса Денисенко,
письменниця, правозахисниця

Коли я вступав в 1984 році до університету на хімфак, мій старший товариш, переможець міжнародних олімпіад школярів і студентів, порадив мені не їхати вчитися до Москви, незважаючи на наявність права вступити без іспитів до одного з найкращих вузів СРСР, а залишитися здавати іспити в Харкові, щоб стати одним з найкращих на батьківщині, а не одним з багатьох на чужині.

У 1999‑му я згадав цю пораду, коли виграв у лотерею американську грін-карту. Життя в нашій країні дуже непросте, але наявність культурного середовища і друзів дуже допомагає. Я і зараз переконаний, що найкраще реалізую себе саме тут.

Олександр Красовицький,
гендиректор і власник видавництва Фоліо

Серед перших були поради батьків. Тато вчив, що потрібно завжди розраховувати на власні сили і працювати, працювати, працювати.

Іншу пораду, теж багато років тому [я отримала] від чоловіка: формулювати позитив і не дозволяти собі негатив щодо чого‑небудь або кого‑небудь, як би не було складно.

З часом внутрішнє обмеження негативу трансформувалося в моє основне правило життя — люби людей. Сьогодні саме це допомагає мені в багатьох ситуаціях.

Оксана Продан,
народний депутат від Блоку Петра Порошенка