Як вам Трамп?

Після того, як США розбомбили авіабазу урядових військ в Сирії, скинули "матір всіх бомб" на терористів Ісламської держави в Афганістані, а тепер намагаються знизити військову активність Північної Кореї, НВ запитав співвітчизників, що вони думають про американського лідера Дональда Трампа

Все, що зараз відбувається [у зв'язку] з Сирією та Північною Кореєю, мені, звичайно, подобається. І мене, як українського глядача, це велике шоу радує. І навіть стає зрозуміло, кому наступному будуть стукати по голові. Адже ясно, що Росія затівала усю цю бузу на весь світ, от нею все і закінчиться.

Та й ситуацію з Північною Кореєю потрібно обов'язково вирішити. І для нас це буде символом успіху. Адже якщо з Північною Кореєю розберуться — а з нею так чи інакше розберуться,— то ядерний потенціал, наприклад, Ірану, Індії чи Пакистану втрачає будь-який сенс.

Тішить дуже швидкий процес розуміння історичної ситуації. І що [так звану формулу] злочину і покарання ніхто не скасовував.

Але від цього всього сама особистість Дональда Трампа симпатичнішою не стає.

З іншого боку, він і не має нам подобатися. Точно так само, як нам може не подобатися, наприклад, якийсь дільничий мент, який б'є хулігана. Сам по собі мент поганий, але і хулігана повинен хтось заарештовувати. Тому не потрібно проявляти симпатію ні до поганого мента, ні до хулігану, а радіти процесу наведення порядку.

Олег Тістол,
художник

Очевидно, що після невдачі з намаганням скасувати [програму медичного страхування] Obamacare Трамп за кілька останніх тижнів потрапив під жорсткий пресинг своїх партнерів в усіх керівних органах. Тому сьогодні він, в принципі, більше прислухається до конгресменів і сенаторів власної партії.

Але насправді він як і був непередбачуваним, так ним і залишився. Що і показують його останні дії і в Сирії, і в Афганістані, і в Північній Кореї.

Алекс Ліссітса,
президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу

Риторика Трампа та дії Трампа — різні речі. Це вже очевидно. Останні події — реакція США на хімічні бомбардування в Сирії, флінтгейт і [події] в Афганістані — говорять про його жорстокість і швидку реакцію. А далі подивимося.

Сергій Фоменко (Фома),
музикант, лідер гурту Мандри

 
Трамп — висококваліфікований піарник, який домігся найвищого результату піару для клієнта, тобто для самого себе.

Справа піарника — придумувати сценарії та акції без будь-якої особистої відповідальності за результат, але з особистою вигодою. Стиль Трампа — дивувати, але при цьому не нести ніякої відповідальності за результат. Бо він діє "чужими руками" — армією, біржами і т. д.

Людмила Горделадзе,
директор київського кінотеатру Жовтень

У Дональда Трампа, безумовно, добре поставлена роль, і він її дуже добре грає. Вона несподівана для нас, тому що нам відома тільки офіційна Америка і нам легше розмовляти з Америкою офіційною, ніж з такою пересічною.

Що стосується ситуації в російсько-американських відносинах, то очевидно, що це вже не гра і не підробка під простого американського хлопця. Це ситуація, для якої я не можу навіть знайти аналогій. Це несумісність політичного побуту. Тут не просто зіткнення державних і національних інтересів, а люди фактично не можуть сидіти за одним столом. І не думаю, що цей недолік у відносинах можна виправити.

Безумовно, якщо говорити про Україну, то немає сумнівів, що нам таке протистояння вигідне.

Мирослав Попович,
філософ, академік НАНУ

Судячи з усього, Дональд Трамп прийшов до влади завдяки таємній підтримці Володимира Путіна і був викритий. Тому Трамп для України — кращий варіант, ніж Хілларі Клінтон. Клінтон за певних обставин могла б вступити в союз із Путіним, якби вважала, що це вигідно для інтересів США. А Трамп ні за яких обставин Путіна не підтримає. Він позбавлений такої можливості, тому що його відразу ж звинуватять у роботі на Москву і піддадуть імпічменту.

Олена Білозерська,
боєць Української добровольчої армії, блогер

Вираз "свита робить короля" пояснює трансформацію риторики і політики нового президента США. Трамп сформував команду, яка прагматично реалізує інтереси США. Це гарний приклад для України, де лідери, крім себе, нікого не чують, а свої інтереси ставлять вище за інтереси країни.

Анатолій Амелін,
засновник аналітичного центру Amelin Strategy

Мені дуже важко говорити про таких політиків, як Дональд Трамп. Це непередбачувані люди, як я вже розумію. І мені незрозуміло, чи це послідовна стратегія у його діях, чи то імпульс. Ну а якщо говорити про останні події [ракетні удари по Сирії та Афганістану], то це вже гра біцепсами.

З іншого боку, я точно можу сказати, що це людина, яка ще може нас всіх дуже сильно як розчарувати, так і здивувати.

Єдине, що мене турбує,— це солідний вік Трампа. Адже коли ти в 70 років стаєш президентом, треба розуміти, в якому стані твоя голова. Як ти її зберіг і наскільки вона думає сучасно, тверезо і якісно.

Павло Гудімов,
арт-менеджер, музикант, засновник галереї Я Дизайн

Так, є така фігура, є такий персонаж. Прийшов його час, прийшов час політичних фріків. Коли людина з ранку заходить в Твіттер і таке пише, що весь світ береться за голову.

Щодо загострення з Північною Кореєю. Ну поміркуйте, хто їй зараз забезпечує безпеку? Китай. А хто зараз буде з Китаєм бити горщики? Та ніхто. Вони зараз поміряються ракетами, своїми комплексами. Це навіть не Карибська криза. Це смішно. Я не бачу ніякої небезпеки, не бачу ніякого початку третьої світової війни. От Карибська криза, ой, як це було небезпечно. І то, як-то кажуть, пройшли.

Ірина Медушевська,
блогер

Трамп — людина з бізнесу, на кожну загрозу — відразу реакція. Всі кажуть, що він запальний. Але я запальності не бачу, кожна дія зрозуміла. Він — людина дії, а не людина політики. У той же час сьогодні людина політики — амеба, людина бездіяльності, як більшість наших.

Олександр Кардаков,
бізнесмен

По-перше, Дональду Трампу багато років, і я вважаю, його нічого не турбує, окрім рядка в підручнику історії. А це найкращий стан розуму для політика.

По-друге, Трамп мені завжди подобався. І в першу чергу – своїм ставленням до всього, що відбувається на політичній арені світу, як до шоу. Я вважаю, що це найкраще з можливого: визнати, що це шоу, ніж робити серйозний вигляд і стверджувати, що політики на 100% керують нашим життям. Тому що це не так. Якась частка управління у них є, але вона не велика. Крім того, ми живемо в світі постмодерну, де наше ставлення може змінювати реальність. Адже світ сьогодні значною мірою управляється тим, що знаходиться в головах у людей. І треба сказати, що саме тут у Трампа дуже добре поставлена робота. Хтось назве це маніпуляцією, а хтось – новим стилем управління.

Що стосується його ініціатив. То мені здається, що більшість з них влаштовані за типом оригінальної історії, яку я часто наводжу в приклад. Колись в Англії одна велика юридична компанія заявила, що вона в певний день сплатить всі штрафи за парковку. Зрозуміло, що на наступний день назву цієї компанії знали всі жителі країни. Потім відбувся суд, який сказав, що це незаконно, і так робити не можна. В результаті компанія заплатила рівно нуль, але при цьому отримала величезну кількість піару. Ось мені здається, що багато ініціатив Трампа (зокрема, обмеження еміграції мусульман), нагадують цю історію. Тобто він наперед знав, що з цього нічого не вийде, але при цьому – чесно виконав зобов'язання перед своїми виборцями. І тут теж проявляється його властивість – добре орієнтуватися в світі постмодерну.

З точки зору військової політики Трампа і загрози третьої світової, на мій погляд, стратегія жорсткого своєчасного реагування на виклики в довгостроковій перспективі може внести вклад в справу миру більше, ніж політика ігнорування того, що відбувається.

На жаль, Трамп прийняв справи у Барака Обами в не дуже доброму стані. Думаю, Обама відповідальний, зокрема, за те, що Північна Корея отримала ядерну зброю. І це один із найгірших наслідків цих 8 років. Інший поганий наслідок – це те, що ми відчуваємо на собі. Я маю на увазі, що Обама точно так само відповідальний і за те, що відбувається в Криму, і за те, що відбувається на Донбасі. Тому що не було необхідної реакції у 2008 році при вторгненні в Грузію. Якби тоді була жорстка реакція, то зараз би і у нас була інша ситуація. На жаль, політика умиротворення дуже небезпечна. Це як пухлина. Якщо її відразу не вирізати, вона стає більше, і різати доведеться болючіше, а якщо ще більше затягнути, то хвороба стане смертельною. І я думаю, що Трамп зараз просто змушений робити багато речей. Тут головне, щоб він не захопився. Але світ однозначно не може жити в стані, коли якась несамовита країна буде загрожувати ядерною бомбою іншій країні. Світ не повинен з цим миритися.

Я хочу сказати, що володіння ядерною зброєю – це не питання суто державної суверенної політики будь-якої держави. Тому що якщо ми хочемо виживання людської цивілізації як такої, то ми повинні визнати, що володіння ядерною зброєю і засобом його доставки не може бути правом будь-якої країни. Або ми це визнаємо, або ми закінчимо масштабною ядерною війною. Адже право вето в раді безпеки ООН мають ті країни, які на момент створення ради безпеки володіли ядерною зброєю – тобто це право, закріплене в статуті ООН, всього лише відображення фактичних можливостей, які є у цих країн. Воно суть спроби перенести право вето за стіл переговорів замість того, щоб використовувати для цієї мети атомні бомби. Ідея в тому, що ці країни між собою домовилися, що «ядерний клуб» не буде розширюватися. Однак значною мірою їм не вдалося утримати цей режим нерозповсюдження. Якщо світ погодиться з тим, що Північна Корея отримала ядерну зброю і ракетні технології – це перший крок до масштабного військового конфлікту із застосуванням атомної бомби.

Олександр Ольшанський,
президент холдингу Інтернет Інвест,
голова оргкомітету найбільшого в Україні ІТ-форуму iForum

Короля робить оточення. Хочеш бути найкращим — працюй з найкращими. Тому судити про Трампа потрібно по його команді. Я не політолог, що регулярно змінює свою думку і знає відповіді на всі питання. Давайте почекаємо ще деякий час і зробимо правильний висновок.

Єфрем Лукацький,
фоторепортер, фіналіст Пулітцерівської премії

Я готовий погодитися з тими, хто каже: Дональд Трамп — це об'єкт американської демократії. Тобто якби Америка не мала демократичних традицій, які прийнято вважати головним досягненням цієї країни, то Трамп виправдав би найгірші прогнози щодо себе.

Однак саме демократія зараз муштрує Трампа. Так, Трамп — хаос. Але демократія вже керує ним.

Ось чому авторитарні режими розіб'ють об Трампа лоби. Можливо, Трамп як лідер найсильнішої країни світу, хоче поводитися інакше. Але не може, не має права.

Андрій Кокотюха,
письменник

Дональд Трамп — голова наймогутнішої держави на світі. Будь-які оцінки його поведінки, його політики чи, скажімо, довжини його краватки (тим більше публічні) з вуст українського провінційного айтішника звучатимуть жалюгідно. Так що я утримаюсь.

Дмитро Дубілет,
керівник інтернет-порталу державних послуг iGov