Останні кілька років у мене було стійке відчуття, що влада лежить під ногами і треба лише мати бажання нахилитися, щоб її підібрати. І тим, хто буде стояти за такою партією, її лідером і тим, хто зробить це технологічно, може знадобитися набагато менше зусиль і фінансів, ніж давно відомій колоді політиків. Заяложеній від часу і пересмикувань.
Я не знаю, чи вийде зрештою у Володимира Зеленського ввійти до другого туру, стати президентом або зайти з партією в парламент. Але його рейтинги – це явно не заслуга його програми, що нещодавно з'явилася, і команди, що збирається «на коліні», а результат тотальної недовіри і до влади, і до нинішньої опозиції, розчарування і надії на прихід нових облич, здатних хакнути систему. За якою стоять конкретні люди і ФПГ з конкретними інтересами.
Як бізнесмен і голова роботодавців Укрлегпрому я взяв участь за останній місяць у зустрічах з багатьма кандидатами в президенти на запрошення ФРУ або СУП. Наприклад, з Юлією Тимошенко, Олександром Вілкулом, з представником чинного президента Ніною Южаніною та іншими. Ще від великої кількості запрошень довелося відмовитися через брак часу або відсутність інтересу до особистості кандидата.
Можу сказати, що порадувало в усіх без винятку зустрічах кандидатів з бізнесом. Це праволіберальна риторика і розуміння того, що без вирішення проблем економіки та захисту прав власності нічого хорошого в Україні не буде, і загроза національній безпеці на цьому фронті суттєво зросла. Хороший тренд, що дає надію. Питання тільки в довірі до претендента. Про те, як багато хто з них навчені підлаштовуватися під аудиторію, а після виборів забувати свої обіцянки, не мені розповідати.
На зустріч з Володимиром Зеленським я йшов з великою цікавістю. Тим більше, що в публічних передвиборних батлах Зеленський ще не виступав. І я до кінця не знав, чи буде його зустріч з трьома великими асоціаціями – СУП, ЕВА, АСС, від кожної з яких було по 4 представники – публічною чи закритою.
Крім того, було цікаво, як організована робота передвиборного штабу на вулиці Новоселицькій, де і відбулася ця зустріч. Телеглядачам це приміщення вже знайоме з відеороликів команди Зе і його скайп-включення в ТВ програму «Право на владу», яке закінчилося знаменитим «зуб даю».
Сама зустріч тривала дві години. Коротко розповім, що запам'яталося. За посиланням можна буде подивитися повну версію.
Почалася зустріч з вибачення Володі за зовнішній вигляд, який, взагалі-то, мало кого з присутніх засмутив. Потім було живе спілкування. Не помітив, що Зеленський спеціально готувався до зустрічі. Виступ був схожий на експромт, що, в принципі, дає уявлення про глибину розуміння питань, що піднімалися. Воно, звичайно, на рівні бізнесмена зі своїм життєвим досвідом, і дуже відрізняється від виступів запеклих політиків. Серйозні міжнародні питання і геополітика не обговорювалися, як і питання війни та окупації. Не спостерігав ні шпаргалок, ні тез, ні підказок і зауважень від екс-міністрів Олександра Данилюка та Айвараса Абромавичуса, що сиділи праворуч і ліворуч.
Ось кілька витягів з почутого:
– Чому пішов у політику, розуміючи, що це мій ешафот? Тому що люди не довіряють політикам, їдуть за кордон, тому що побоюються відкрити свій бізнес, а якщо щось відкривають, то приходять силовики і починаються проблеми. У якийсь момент я побачив підтримку суспільства двох осіб з відмінним від наших політиків світовідчуттям – мене і Вакарчука. Якби в президенти пішов Вакарчук, то я б поступився йому, підтримав своїми рейтингами і своїми кроками.
– Патріотизм – це ще і не смітити, прибирати екскременти за собаками, платити податки і т.д.
– Я розумію, що таке бізнес і що влада не повинна на нього впливати! Влада – це сервіс, а не навпаки.
– Я за податок на виведений капітал замість існуючого податку на прибуток. Для того щоб у підприємців були можливості реінвестувати у виробництво або платити розумні дивіденди. Всі бізнеси хочуть «розвиватися і розмножуватися» в економічному сенсі.
– Ми розуміємо, що багато людей ховають гроші, виводять їх в офшорні компанії і бояться їх показувати. Ми не говоримо про тих, хто крав з бюджету і виводив ці кошти. Ми говоримо про тих, хто боїться, що їхні гроші не буде захищено. Тому виступаємо за нульову декларацію. Від 5%, і максимум до 8-10%. Це прилив енергії та фінансів у країну.
– Ми за зняття мораторію на землю. При цьому потрібні нормальні преференції українському підприємцеві. Це залучить додаткові гроші в економіку країни. Питання, як це правильно зробити.
– Ми за нормальний інвестиційний клімат, і всіма способами будемо робити все можливе, щоб гроші з'явилися в Україні. Для цього плануємо приватизацію незрозумілих держпідприємств, які перебувають у важкому стані або спеціально підведені до банкрутства, щоб бути проданими за копійки. Крім того для сприятливого інвестклімату плануємо:
1) реформувати судову систему
2) прибрати телефонне право, яке тисне на антикорупційні органи
3) перезапустити антикорупційні органи
4) перезапустити комісії, які відбирають суддів.
– Ми відкриті, ми запустили пошук людей, хочемо залучити людей не в нашу команду, а в команду країни і хотіли б почути пропозиції бізнесу. А поки що нам всі пропонують пана Саакашвілі. На всі пости! Нам потрібні профі.
– Ми зустрічалися з представниками Світового банку та МВФ. Вони бояться, що ми з ними посваримося. Але ніхто цього робити не збирається. Вони почули аргументи і наші наміри продовжувати співпрацю з МВФ. Так, ми хочемо закрити борги. Закрити, а потім взяти інші. І якщо у нас є зобов'язання, якщо ми взяли гроші – їх потрібно повернути! Ніхто не збирається зіпсувати бізнес-клімат і спровокувати відтік хоч якихось наявних інвесторів.
Потім пішли запитання. Перше було від Ганни Дерев'янко (ЕВА):
– Скажіть, а як сильно ви відрізняєтеся від Голобородька?
Зе: «Моральні принципи у мене повністю збігаються з Голобородьком. Ми робили своє кіно, як дорожню карту і для себе, і для можновладців. Це не можна грати, це треба відчувати. Правда, Голобородько МВФ посилав, але я цього робити не буду! Різких речей я буду уникати, і так все на волоску».
В'ячеслав Клімов (голова СУП) запитав зокрема про приватизацію.
Зе: «Є, наприклад, при президентові приголомшливий орган – ДУСЯ. Вони володіють величезною кількістю підприємств із землею та об'єктами. Кіностудії, меблеві підприємства, офіси. Все це з великою кількістю землі. Багато що з цього потрібно продавати і всіма можливими шляхами залучати гроші в економіку!»
Відмічу ще питання Володимира Цоя (СУП) про конкретні прізвища в команді.
Зе: «Це поки що дуже складне питання. Була, наприклад, домовленість з шанованим у ЗСУ полковником Сергієм Кривоносом, заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України, коли він ще був кандидатом у президенти. Я давно його знаю, це дуже шанована людина і я бачив його головою ВСУ. Домовилися, якщо я виходжу у другий тур, підписати з ним меморандум. Правда, після походу в Адміністрацію президента, він знявся з виборів на користь Порошенка і став головою РНБО.
Щодо очільника СБУ не знаю, але всі хвалять Смешка. Але поки що не знайомий з ним, хоча спостерігаю уважно за всім, що він робить.
Ми хочемо представити людей до кінця другого туру, якщо я туди пройду. Якщо ж я стану президентом, то до інавгурації буде 2,5 місяці і нам вистачить часу, щоб підібрати всіх необхідних членів команди».
На другій годині розмови вдалося висловитися й мені. На частину запитань на той час я відповіді отримав, зокрема про податок на виведений капітал. Зрозуміло, що цей законопроект, який свого часу не підтримав колишній міністр фінансів Олександр Данилюк, що знаходиться зараз поруч з Володимиром, не є панацеєю і гарантією повноцінних економічних реформ у відриві від інших необхідних кроків. Але ми б уже могли мати його прийнятим і це значно полегшило б життя бізнесу вже сьогодні.
Данилюк же поки що вважає, що нічого б це не дало, з чим я, зрозуміло, не погодився. Нагадавши йому про нашу останню публічну дискусію в Мінфіні, коли аргумент міністра, що цей законопроект не є «предметом першої необхідності бізнесу» був такий: «Все одно прийдуть якісь силовики і придовбаються, чому ти без шапки! Або навпаки, в шапці...»
Я розповів, що все і відразу не вийде ніколи і ні в кого. Але навіть поступові щоденні зміни на краще дадуть бізнесу надію і впевненість у завтрашньому дні. Змінити країну можна тільки конкретними діями і «крок за кроком».
Потім я встиг висловити кандидату три запитання-побажання.
1. Мені не подобається, як розставляє пріоритети чинний президент і я вважаю, що не може бути «Армії, мови і віри» без економіки. Але в комунікаціях із суспільством у команди Зе я не бачу того, що досить добре і чітко прописано у Володимира в програмі. Вся його зовнішня реклама – це ж жах з точки зору вибудовування пріоритетів. Це просто гасла і популізм. І ці заходи не приведуть до прискореного розвитку країни.
Мало хто читає програми і люди в невіданні, що пропонує кандидат Зе і що у нього в голові. І багато хто проголосує тільки через протест проти нинішніх політиків. Якщо є стратегія прискореного економічного розвитку, то потрібно показувати, що вона в пріоритеті. Народовладдя, народні референдуми, зняття депутатської та президентської недоторканності – такими пріоритети, по-моєму, бути не повинні.
2. Як вирішити складну проблему менталітету людей, коли всі хочуть «боротьби з корупцією, але щоб кум все порішав»? Багато хто вважає, що все безнадійно. Але приклад Грузії показує, що це не так.
Головне, щоб закон був один для всіх, а не «друзям – все, ворогам – закон». Багато європейців теж вважають, що все тут безнадійно. Колишній міністр фінансів Наталія Яресько прямо говорила, що ніяке зниження податків нам не допоможе, і українці навіть мінімальні податки будуть тінізувати.
Я запевнив Володимира, що любов до тіні швидко лікується тим, що працювати в чорну і займатися контрабандою має просто стати невигідно бізнесменам. А коли порушувати закони для всіх стане небезпечно і дорого, тоді і буде результат. І при зменшенні ставок податків, сукупно збирати їх будуть більше.
3. Запитав про його розуміння того, що для виробників Європи, особливо Східної, Україна досі є потенційним конкурентом. Адже вони зовсім не зацікавлені в наших кардинальних економічних реформах і будуть робити все, щоб їх не допустити, або щоб вони не призвели до появи конкурентних переваг України. Набагато більше вони зацікавлені качати звідси трудові ресурси і сировину.
За ринок інвестицій йде серйозна боротьба і ніхто не буде радий появі на кордоні Євросоюзу нового Китаю або Гонконгу.
Так, у багатьох питаннях кандидат, звичайно, плаває. Хто буде допомагати йому розбиратися – якщо таке трапиться – поки що не зрозуміло. Якщо говорити, наприклад, про те, що Зеленський поплутав відсоток єдиного податку 3-ї групи ФОП і назвав цифру 6% замість 5%, то думаю, що найімовірніше все тому, що є ще щомісячний платіж ЄСВ, і так може був приплюсований 1% за переведення в готівку.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени