Усі брешуть. Як збагнути, що вас обманюють? — американський експерт

Мені не хочеться нікого залякувати, але людина праворуч від вас — брехун. І людина ліворуч — брехун. Навіть людина, яка сидить на вашому власному місці, є брехуном. Усі ми брехуни. І сьогодні я хочу розповісти вам, чому всі ми брешемо, як ви можете стати знавцем брехні і чом би вам не просунутися трохи далі і не перейти від розпізнавання брехні до пошуків правди,  зрештою до мистецтва створення царини довіри. [...]

Знавці брехні — це не ті прискіпливі діти, що вигукують із задніх рядів: «Попався! Попався! У тебе сіпнулася брова. Ти роздуваєш ніздрі. Я дивлюся по телевізору шоу «Обдури мене». Я знаю, що ти обманюєш!» Ні, знавці брехні озброєні науковими знаннями про те, як розпізнати обман. [...] І вони починають цей шлях з прийняття ключового ствердження, як-от: брехня — дія спільна. Задумайтеся про це, сама по собі брехня жодної влади не має, це не більш ніж порожні слова. І владу вона знаходить лише тоді, коли хтось погоджується повірити в цю брехню.

Розумію, що це звучить так само дивно, як жорстокість з кращих спонукань, але поміркуйте: якщо в певний момент вас обдурили, то лише тому, що ви погодилися бути ошуканим. Іноді ми добровільно беремо участь в обмані заради збереження почуття людської гідності — можливо, для того, щоб зберегти в таємниці те, що має бути таємницею. Ми кажемо: «Хороша пісня», «Люба, тебе це взагалі не робить гладкою». Або, наслідуючи інтернет-еліті: «Ти знаєш, я тільки що викроїв це повідомлення зі своєї спам-папки. Мені так шкода".

Але трапляються випадки, коли нам доводиться брати участь в обмані мимоволі. І це може нам дорого обійтися. Минулого року 997 мільярдів доларів в результаті корпоративного шахрайства втратили лише США. Це майже цілий трильйон, 7% від національного доходу. Обман може коштувати мільярди. [...]

Обман насправді — це серйозний бізнес. Генрі Оберлендер був таким майстерним обманником, що, на думку британської влади, міг би підірвати всю банківську систему Заходу. І ви не знайдете його через Google, ви ніде не зможете його знайти. У нього брали інтерв'ю лише одного разу, і ось що він сказав. «Знаєте, у мене є одне правило». За його словами, це правило Генрі: «Дивіться, кожен готовий дати вам що-небудь. Люди готові віддати вам що завгодно за те, що власне жадають роздобути». І в цьому суть питання. Якщо ви не бажаєте бути ошуканими, ви мусите розуміти, чого саме ви найбільше хочете. І нам зовсім не подобається визнавати це. Нам хочеться бути кращими чоловіками, кращими дружинами, бути розумнішими, сильнішими, вищими, багатшими — і цей список нескінченний. Брехня — це просто спроба заповнити цю прогалину, щоб поєднати наші бажання і фантазії про те, ким би ми хотіли бути, як ми вважаємо, ми могли б бути, з тим, хто ми є насправді. І, на жаль, ми готові заповнити такі прогалини в нашому житті брехнею.

[...] Треновані знавці брехні досягають в 90% випадків. Що ж стосується інших людей, вони точні тільки на 54%. Чому ж цього так легко навчитися? Є хороші і погані брехуни. Не існує оригінальних. Всі ми робимо однакові помилки. [...] І почнемо ми з однієї промови.

Білл Клінтон каже: «Я хочу, щоб ви мене вислухали. Я скажу це вкотре. У мене не було сексуальних стосунків з цією жінкою, міс Левінські. Я нікого ніколи не змушував брехати, жодного разу, ніколи. І ці безпідставні звинувачення несправедливі. І я маю повернутися до роботи задля всіх американців. Дякую".

Перш за все ми почули так зване повне заперечення. Дослідження показали, що люди, зациклені на своєму запереченні, частіше використовують формальну мову. Ми також помітили мову відсторонення: «та жінка». Ми знаємо, що брехуни підсвідомо віддаляють себе від предмета їхньої брехні, використовуючи мову як інструмент. Крім того, якби Білл Клінтон промовив: «Що ж, чесно кажучи ...» або використовував улюблений вислів Річарда Ніксона «З усією відвертістю ...», ці слова стали б незаперечним доказом для будь-якого знавця брехні [...]. До того ж, якби він повторив своє питання цілковито, або прикрасив би свою промову пікантними подробицями, він би ще більше дискредитував себе.

Фрейд мав рацію: «Жоден смертний не здатен зберігати секрети. І навіть коли його губи мовчать, розмовляють кінчики його пальців». [...] Це підводить нас до наступної ознаки, якою є мова тіла. Наука вважає, що брехуни завжди нервують. А насправді відомо, що вони знають, як втихомирити зовнішні прояви, коли брешуть. На нашу думку, брехуни ввжають за потрібне не дивитися у вічі. А насправді вони дивляться у вічі співрозмовника навіть трохи довше, ніж зазвичай — саме для того, щоб розвінчати цей міф. Ми думаємо, що сердечність і посмішки співрозмовника висловлюють чесність і щирість. Але тренований знавець брехні може виявити помилкову посмішку за милю. Ви можете свідомо скоротити м'язи щік. Але справжня посмішка відбивається в очах, в зморшках навколо них. Ці м'язи неможливо скоротити свідомо, надто коли ви "переборщили" з ботоксом. Не зловживайте ним.

А тепер настав час перейти до «гарячих точок». [...] Наукою виявлено безліч індикаторів. Наприклад, у брехунів змінюється частота моргання, а їхні ноги спрямовуються до виходу. Вони використовують різні предмети як бар'єр і поміщають їх між собою і людиною, яку опитують. Вони змінюють тональність голосу, як правило, значно її знижуючи. А тепер — найважливіше. Така поведінка — всього лише поведінка. Її не можна вважати доказом обману. Це червоні прапорці. Всі ми люди, і цілими днями повсюдно використовуємо жести, що свідчать про обман. Самі по собі вони нічого не означають. Та коли ви наражаєтесь на сукупність таких жестів, це має стати для вас сигналом. Придивляйтеся, дослухайтеся, досліджуйте, ставте складні питання, облиште цей вельми комфортний режим знання, перейдіть до режиму допитливості, ставте більше питань, зберігайте почуття власної гідності, домагайтеся взаєморозуміння зі співрозмовником. Не намагайтеся бути схожим на хлопців із шоу «Закон і порядок» та інших подібних ТВ-шоу, які вибивають зізнання зі своїх жертв. Не будьте надмірно агресивними, це не спрацьовує.

[...] Сьогодні технологія визначення правди невпинно розвивається, використовуючи наукові знання. Наприклад, зараз існують трекери рухів очей та інфрачервоні мозкові сканери, магнітно-резонансні томографи, які можуть розшифрувати сигнали, що надсилає наше тіло, коли ми намагаємося когось обдурити. І ці технології згодом будуть пропонуватися всім нам як панацея від обману, й одного разу підтвердять свою незаперечну користь. Водночас ви повинні запитати себе: «З ким би ви власне захотіли опинитися по один бік барикад: з людиною, яка вміє докопатися до правди, чи з тією особою, яка намагається затягнути електроенцефалограф масою 200 кг через двері?».

Знавці брехні покладаються на прояви людських емоцій. Вони знають, що «характер — це те, ким ти є в темряві». І дуже цікаво, як мало сьогодні цієї самої темряви. Наш світ освітлений 24 години на добу. Він прозорий завдяки блогам і соціальним мережам, що передають плітки цілого нового покоління людей, які вибрали життя на публіці. Цей світ набагато гучніший. І тому наше завдання заскладне: пам'ятати, що вся ця зайва відкритість — це нечесність. Наша маніакальна жадоба спілкування в Twitter і обміну повідомленнями може затьмарити собою той факт, що тонкощі людської порядності — цілісність характеру — ось що має значення і  матиме сенс завжди. [...]

Коли ви поєднуєте вчення про розпізнавання обману з умінням уважно дивитися і слухати, ви рятуєте себе від зіткнення з брехнею. Ви починаєте шлях до більшої чіткості, щоб дати зрозуміти людям, які вас оточують: «Мій світ буде чесним світом. Мій світ буде світом, де правда всесильна, а брехню впізнають й ігнорують». І коли ви зробите це, світ навколо вас почне потроху змінюватися. І це — щира правда.

Повну версію дивіться на TED

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени