«Авіація РФ повертається у війну». Чому західні медіа та експерти б’ють на сполох через російські удари КАБами і що слід знати про їхні типи

«Російська авіація повертається у війну з нищівними керованими бомбами» — стаття із таким заголовком вийшла 11 березня в американському виданні The Washington Post. Посилаючись на думки західних аналітиків, її автори застерігають, що російські Військово-космічні сили «різко підвищили свою ефективність у війні проти України, наростивши використання плануючих бомб», що вже мало вплив на останні просування окупантів на полі бою.

NV нагадує, що важливо знати про різні типи таких боєприпасів і чому у західних ЗМІ з’явилася хвиля матеріалів про їхню небезпеку.

Про які боєприпаси йдеться і як давно їх застосовує Росія

Близько року тому, у березні 2023-го, у Повітряних силах України наголосили, що у фронтових та прикордонних регіонах російська авіація почала активніше застосовувати не лише ракети, але й керовані авіаційні бомби. Тоді Юрій Ігнат уточнював, що найчастіше для таких атак російські окупанти використовували бомби ФАБ-500, оснащені додатковим обладнанням, яке перетворює їх з «тупих» вільноспадних боєприпасів на «розумні» керовані.

«Це керовані авіаційні бомби ще радянських часів, які оснащені крилами, і летять вони в ціль GPS-навігації. Російський винищувач може не заходити до зони ураження нашої ППО і там за 40−50 км до державного кордону чи лінії бойового зіткнення може їх скидати», — пояснював Ігнат ще рік тому.

Протягом року, а особливо за останні місяці Росія значно наростила інтенсивність застосування таких «розумних» авіабомб кількох типів, що і дало росіянам можливість активніше застосовувати авіацію здалеку. Це помітна зміна порівняно з початком повномасштабного вторгнення, адже тоді для авіабомбардування таких міст як Бородянка та Маріуполь окупанти використовували саме «тупі» ФАБи (фугасні авіабомби). Траєкторія таких снарядів залежить від висоти й швидкості літака і від вітру, вони є дуже неточними. До того ж, літак, який скидає вільноспадні бомби, має спиратися на тотальну перевагу в повітрі (чого Росії здебільшого не вдалося досягти в перші місяці вторгнення), інакше через близькість до фронту ризикує бути збитим.

«Коли були активні бойові дії [на початку вторгнення] і не було цих корегованих авіабомб, то збитих [російських літаків] було на порядок більше», — нагадував нещодавно NV авіаексперт та провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.

Нині ж російська авіація намагається «повернутися в гру» саме завдяки плануючим авіабомбам, які може скидати з безпечнішої відстані. Зокрема КАБи дозволяють росіянами бити по цілях в Україні, не входячи в зону ураження більшості українських ЗРК середньої дальності, таких як системи Бук або Тор (радіус дії 30−40 км).

Су-34 та Су-35 — основні російські літаки, з яких запускають подібні боєприпаси.

Загалом є два типи таких боєприпасів.

Перший і більш масовий — звичайні авіабомби, які росіяни оснащують додатковими універсальними модулями планування та корекції (УПМК), що дає змогу подовжити їхній політ після скидання. Це обладнання встановлюють зокрема на старі вільноспадні бомби, серед яких ФАБ-250, ФАБ-500 і навіть ФАБ-1500 (про УПМК-адаптацію півторатонної ФАБ росіяни вперше заявили у вересні 2023 року).

За словами Романенка, окупанти мають щонайменше три типи таких модулів:

• найпростіший — модуль з крилами і оперенням для бомби («Кинув, розвернувся і полетів назад на свій аеродром», — описав Романенко їх застосування);
• модуль із примітивною навігаційною системою («Тобто бомба вже не летить так, як скинута, […] а більш прямолінійно. Але там не чітко: вона просто летить в напрямку, може уразити ціль, може не долетіти, може перелетіти», — зауважив експерт)
• модуль із системою Комета-М (антенна решітка, яка дає бомбі змогу уникати впливу РЕБ перешкод і точніше влучати в ціль) та можливостями управління по тангажу, тобто здатністю керувати польотом бомби «вліво-вправо, вгору-вниз», пояснював Романенко.

Фахівців Defense Express відзначали, що для подібних комплектів УМПК верифікована дальність скидання бомб складає від 60−65 км, а граничні показники можуть сягати 70−80 км (зокрема для ФАБ-250 та ФАБ-500). Вони також нагадували, що особливу загрозу становлять найпотужніші з таких боєприпасів, плануючі бомби на основі ФАБ-1500. «Це 675 кг вибухової речовини, які залишають після вибуху 20−25-метрові вирви глибиною у 6 метрів. Й вплив такої кількості вибухівки — це не лише „вирва“, а контузії бійців на значні відстані. Для ФАБ-1500 радіус зони сильних пошкоджень може сягати, орієнтовно 70 метрів, середніх пошкоджень — 140−150 метрів, легких — 300−350 метрів», — наголошували на небезпеці масового застосування таких снарядів експерти Defense Express. Російський Телеграм-канал Fighterbomber стверджував, що РФ нібито вдалося розробити комплект УМПК зі збільшеним радіусом дії ФАБ-1500 та досягти точності влучання у 5 м, хоча ці дані залишаються непідтвердженими. А у вересні 2023 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу показово проінспектував виробництво УМПК для таких бомб.

Утім, українські експерти порталу Мілітарний восени 2023 року відзначали, що точність влучання бомби ФАБ-500 зазвичай не перевищує 8 метрів, а в середньому складає близько 15 метрів. Вони також відзначали, що ФАБи з УМПК зазвичай орієнтовані на атаку українських цілей на відстані не більше 10−20 км від лінії фронту, оскільки скидання здійснюється не ближче ніж за 45 км від неї.

Другий тип керованих авіабомб — це новіші та сучасніші КАБи заводського виготовлення, які одразу виробляються як плануючий снаряд і не потребують додаткової модифікації. Це значно точніші, дорожчі, а тому більш рідкісні боєприпаси на озброєнні російської армії, серед яких:

• УПАБ -1500 В (перше застосування в Україні зафіксовано у березні 2023-го) — плануюча авіабомба, оснащена інерціальною та супутниковою системою навігації. Вона має бойову частину вагою 1010 кг, яка призначена для ураження високозахищених об'єктів. Декларується, що бомба може скидатися за 40 км від цілі для чого літак-носій має піднятися на висоту у 14 км.
• УМПБ Д-30СН (перше застосування в березні 2024) — універсальний міжвидовий боєприпас, нещодавній удар яким у ЗСУ спочатку прийняли за атаку ракетами С-300. Вони оснащені системою наведення, яка теж містить стійкий до перешкод приймач сигналів Комета та складані крила, подібні до крилатої ракети Х-101. Російські джерела стверджують, що бомби УПМБ нібито можна запускати не лише з літаків, але й з наземних реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), таких як Торнадо-С і РСЗВ Смерч. «Воєнкори» також заявляють, що РФ нібито планує збільшити дальність ударів такими снарядами до 80−90 км та обладнати їх реактивним двигуном і паливним баком, що фактично наблизило б такі бомби до ракет класу повітря-земля.

Чому західні ЗМІ пишуть про керовані бомби як про небезпечний російський game changer

За останній час західні ЗМІ та військові експерти дедалі частіше наголошують на тому, який руйнівний вплив на українську оборону має використання КАБів російської авіацією.

Зокрема Конрад Музика, директор польської оборонної консалтингової компанії Rochan, який детально стежить за перебігом війни РФ проти України, відзначає, що з середини грудня 2023 року кількість російських авіаударів по українських позиціях — більшість із яких РФ здійснює саме плануючими бомбами — значно зросла, виходячи з даних Генерального штабу ЗСУ. Зокрема в січні 2024 року кількість авіаударів на лінії фронту регулярно перевищувала 100 на день, а за чотири дні до захоплення Авдіївки їх було 160. При цьому в квітні 2023 року, за словами Юрія Ігната, росіяни скидали до 20 плануючих авіабомб на день.

«Разом із російськими безпілотниками, ракетами та артилерією, плануючі бомби додали нової руйнівної вогневої потужності російській кампанії на сході України, що продемонструвало нещодавнє захоплення міста Авдіївка», — нагадує WP у своїй статті від 11 березня. Експерти Інституту вивчення війни дійсно підкреслювали, що застосування КАБів стало одним із факторів, який дозволив окупантам зрештою захопити Авдіївку. Адже завдяки масовому скиданню цих бомб росіяни тимчасово встановили локальну перевагу в повітрі та змогли забезпечити своїм наземним військам у районі Авдіївки безпосередню авіапідтримку — що стало фактично першим таким випадком.

The Washington Post називає російські КАБи — зокрема кустарну модифікацію ФАБів, яка має чимало технічних недоліків — «неелегантним, але ефективним рішенням» проти того виклику, який Україна кинула спробам Росії встановити перевагу в повітрі з перших днів війни. Нині ж, хоча Україна так само досі має і протиповітряну оборону, і певну кількість літаків-винищувачів, плануючі бомби дозволяють росіянам атакувати з більшої відстані.

Бомби, «на жаль, мають дуже високу руйнівну силу», визнав Дмитро Лиховій, речник ОСУВ Таврія. Адже вони «просто зносять» будівлі та їхні фундаменти, які українські захисники могли б використати для оборонних укріплень, наводить його думку WP.

Ще однією проблемою є відносна дешевизна використання КАБів з модулями планування та корекції, оскільки Росії має величезні запаси ФАБів радянського зразка, придатних для такого «переобладнання». «Фактично це нічого не коштує [росіянам], — каже Конрад Музика. — Можу припустити, що в них багато цих бомб і що вони не закінчаться швидко».

За його словами, російські плануючі бомби особливо корисні Росії для ведення бойових дій у містах, коли окупантам приблизно відомо, у який район їм слід цілитися — попри те, що нищівна сила таких бомб є вкрай неточною. «Та в якийсь момент ви можете зруйнувати будівлю, але насправді ви не маєте контролю над тим, по якій саме будівлі ви вдарите», — додає він.

WP також зауважує, що росіяни розширюють ділянки застосування КАБів, зокрема посилюють їх використання у Харківській області, що підтвердив голова ОВА Олег Синєгубов. За його словами, нещодавно в Куп’янську росіяни вперше скинули керовану бомбу з касетною бойовою частиною. За словами Синєгубова, «якщо 10 місяців тому противник досить рідко застосовував керовані авіаційні бомби, то тепер «це їхній пріоритет».

Американський телеканал CNN днями теж присвятив окремий матеріал небезпеці найпотужніших російських керованих бомб — півторатонних ФАБ-1500, які майже наполовину складаються з вибухівки. Трансформація такої бомби на плануючу за допомогою системи наведення і висувних крил є «не дуже дешевою і не швидкою», відзначив у коментарі CNN Юрій Ігнат, однак все ж «набагато дешевша, ніж мільйони доларів, які коштує ракета». «Це копійки порівняно з ракетою», — визнав Ігнат.

Телеканал називає подібні бомби «найважливішим елементом російського наступу в Донецькій області» і відзначає, що вони загрожують пробити українську оборону. Протягом останніх тижнів росіяни використовували ФАБ-1500 зокрема в Красногорівці Донецької області, а також ймовірно скидали їх у Херсонській та Харківський областях.

Один із військовослужбовців 46-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ, який служить в Красногорівці, підтвердив, що якщо раніше росіяни обстрілювали місто лише з артилерії, то тепер взялися за нього «більш агресивно» і почали використовувати бомби на базі ФАБ-1500. «Шкода, завдана нею, дуже серйозна. Якщо виживеш — у тебе гарантовано буде контузія», — зауважив цей військовий. За його словами, «це чинить великий тиск на моральний стан» українських захисників, які вже «більш-менш звикли до ФАБ-500, але ФАБ-1500 — це пекло».

Військовий аналітик Джозеф Тревітік, який писав про ці бомби для профільного порталу The War Zone, підтверджує, що вони «пропонують новий і набагато більш руйнівний дистанційний варіант ударів для російських тактичних літаків, що також допомагає пілотам триматися подалі від оборони противника».

А Джастін Бронк, старший науковий співробітник британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), відзначає, що хоча переобладнані «керовані» ФАБ доцільно використовувати лише проти нерухомих фіксованих цілей, росіянам зазвичай відомі основні позиції українських захисників.

У коментарі CNN Юрій Ігнат підтвердив, що РФ намагається вразити такими снарядами не лише українські позиції на передовій, але й тилові командні пункти, склади боєприпасів, логістичні об'єкти тощо.

Що може протиставити цим бомбам Україна?

Як неодноразово пояснювали представники Повітряних сил України та речники ОСУВ на сході й півдні України, де Росія застосовує КАБи, єдиним ефективним засобом протидії їм поки залишається збиття носіїв цих бомб — тобто російських літаків. І хоча в лютому 2024 року Україна збила рекордну за місяць кількість винищувачів РФ, Інститут вивчення війни констатував, що росіяни лише тимчасово і незначною мірою зменшили авіаційну активність. Натомість в ISW припустили, що армія РФ, схоже, готова ризикувати навіть подальшими втратами своїх літаків заради тактичної переваги, яку дають на фронті КАБи, зокрема на Авдіївському напрямку.

Україна теж має на озброєнні «розумні» авіабомби, але дуже обмежену кількість. Зокрема США надавали Україні авіабомби, перетворені на керовані завдяки системі JDAM-ER, а Франція — подібні бомби на базі французької технології AASM Hammer. Це сучасні і високоточні кореговані снаряди, які також мають хвостовий модуль з оперенням та прискорювачем і блок наведення, яким оснащується звичайна авіабомба західного зразка. Однак Україна має їх недостатньо, аби скласти конкуренцію російських КАБам — як і літаків порівняно з російською авіацією.

Ефективною протидією зростаючій загрозі з боку російських плануючих бомб могли б стати американські винищувачі F-16, нагадує The Washington Post, однак їх передача ще дуже далеко, і перші поставки також будуть дуже обмеженими. За даними New York Times, цього літа Україна може отримати лише шість винищувачів F-16 із 45 обіцяних союзниками.

Для українських систем ППО російські керовані авіабомби з їхньою важкою конструкцією є майже неможливою для збиття ціллю, кажуть експерти. Як пише The Washington Post, українські системи протиповітряної оборони відкалібровані «для виявлення ракет, які летять за чіткою траєкторією, а не для протидії авіаційним бомбам».

«Ми намагаємося протистояти їм обмеженими засобами», — зауважив у коментарі WP військовий експерт Микола Бєлєсков, старший аналітик фонду Повернись живим та аналітик Національного інституту стратегічних досліджень. Він також підкреслив, що одним із найкращих способів «виправити ситуацію для України» були б F-16, які мають на озброєнні «останні модифікації» ракет «повітря-повітря» AIM-120 і «можуть збільшити ризики» для російських літаків у момент, коли ті або випускають плануючі бомби, або повертаються назад, наголошує Бєлєсков.

Поки ж, як нагадує аналітик RUSI Джастін Бронк, американський комплекс Patriot — чи не єдиний захист на озброєнні України, який має достатній радіус дії, аби протистояти російським літакам, що запускають Patriot. Але Україна має дефіцит як цих комплексів, так і ракет до них — не кажучи вже про чутки про нещодавнє можливе знищення двох пускових установок Patriot.

«Отже, росіяни мають дуже потужну вогневу міць, щоб завдавати ударів по нерухомим лініями [української] оборони, збільшуючи втрати України, хоча поки що цього було недостатньо, щоб кардинально змінити лінію фронту», — резюмує CNN.