В разі перемоги Юлії Тимошенко на президентських або парламентських виборах Україна фактично отримає однопартійну систему влади. Саме такі ідеї закладені в Новому курсі Леді Ю, який за допомогою експертів проаналізувала редакція НВ
Іван Верстюк
Н овий президент, новий парламент, новий прем'єр, новий референдум і нова Конституція, — все це обіцяє своїм виборцям Юлія Тимошенко, кандидат №3 за популярністю серед всіх претендентів на головне крісло країни. Коротко кажучи, лідер Батьківщини обіцяє Новий курс — програму масштабних політичних реформ, яку вона просуває ще з минулого року.
Проаналізувавши за допомогою експертів цей багатосторінковий документ, створений тоді, коли Леді Ю ще була на вершині рейтингів соціологів, НВ переконався: йдеться про добре забуте старе — фактичне створення у країні однопартійної системи. Якщо положення програми Тимошенко будуть реалізовані, вся повнота влади перейде до єдиної політсили — переможниці парламентських виборів. Тобто до Батьківщини.
О сновне положення програми Тимошенко — перетворення парламентсько-президентської республіки Україна на суто парламентську. У цій системі не буде місця жодним мажоритарникам, які зараз займають половину місць у Верховній Раді, — залишаться лише партії. До того ж вибори до ВР відбуватимуться у два тури, щоб визначити єдиного переможця. Саме та політсила, яка виграє, отримає 51% місць у парламенті — 226 мандатів. І зможе сама з себе сформувати парламентську більшість.
У тому ж напрямку — до переможця — від'їде і крісло прем'єр-міністра: саме партія-переможниця призначатиме голову уряду. Повноваження керівника Кабміну Тимошенко має намір збільшити на тлі президента, очевидно, послабленого функціонально. Останнього Леді Ю збирається перейменувати на канцлера.
"Для України однопартійне правління дуже небезпечне, адже тут політичні партії часто працюють на взаємне знищення", — вважає Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії. На його думку, нинішня система, яка змушує партії в парламенті формувати коаліцію, значно краще підходить країні.
Але зауваження Гараня — далеко не головна претензія до тих пертурбацій, які має намір здійснити Тимошенко з ВР і всією політсистемою країни. Найбільше запитань у експертів викликає те, що в планах лідерки Батьківщини, крім появи підконтрольної одній партії Ради, ще і створення надструктури — верхньої палати парламенту. Її в програмі Тимошенко називають Національна асамблея самоуправління. Асамблея матиме право накласти вето на рішення Верховної Ради і Кабінету міністрів, скликати референдуми, а також призначати генпрокурора, голів Антимонопольного комітету, Державного бюро розслідувань та інших не менш важливих держорганів.
На дві третини тимошенківська верхня палата складатиметься з людей, яких у команді Леді Ю назвали моральними і духовними лідерами нації. У таких "лідерів" там буде 42 мандати, а ще 21 місце відійде представникам профільних асоціацій — від бізнесових до антикорупційних. Сама Тимошенко каже, що місця в асамблеї зарезервовані для людей на кшталт нещодавно померлих колишнього глави УГКЦ Любомира Гузара і філософа Мирослава Поповича.
"Ким будуть ці моральні авторитети? І хто їх обиратиме? "— хвилює питання політолога Володимира Фесенка. І не знаходить у програмі Леді Ю відповіді. Тимошенко зізналася НВ, що вибір буде суб'єктивним. Але щоб убезпечити себе від звинувачень в узурпації влади, вона планує затвердити персональний склад асамблеї на всенародному референдумі.
В ся ця конструкція насторожує експертів. Мовляв, важко буде знайти таких авторитетів, які влаштують виборців як сходу, так і заходу країни. "Коли я почув про юлиних моральних авторитетів, то подумав, наприклад, про історика Ярослава Грицака, — каже Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Дім демократії. — Але якщо ви поїдете до Харкова, вам там скажуть, що Грицак їм не подобається".
Крім того, навіть якщо верхня палата буде сформована, вона може загрузнути в дрібних і великих чварах. Хтось із учасників асамблеї може бути класним фахівцем з економічної політики, але не плекати особливого пієтету до Тараса Шевченка або Степана Бандери, пояснює Октисюк. За це, наприклад, його ініціативи блокуватимуть націоналісти. А єпископи ПЦУ і заслужені діячі мистецтва можуть просто через незнання гальмувати ідеї експертів із податків та оборонної політики.
Крім того, ще гірше буде, якщо ті ж авторитетні релігійні та культурні лідери стануть ветувати важливі економічні рішення, які виходять від ВР або уряду. А їм же ще доведеться формувати суди, регулювати антикорупційну політику. "Не певен, що творча інтелігенція здатна на подібне", — каже Октисюк.
Ще одна деталь — хоча в програмі Тимошенко прописано, що вона через референдум прийме нову Конституцію, яка створить двопалатний парламент, наділить винятковими правами більшість у ВР і посилить повноваження прем'єра, самого тексту Основного Закону із подібними новаціями команда Леді Ю не підготувала.
Ми взагалі не паримося через рейтинги, до 31 березня все може змінитися
Олексій Рябчин,
народний депутат від Батьківщини
Текст має написати Конституанта — спеціально зібрана для цих цілей рада. Її персональний склад лідер Батьківщини планує визначити особисто. "Вся ця суб'єктивність в обіцяній політиці Тимошенко мене, м'яко кажучи, дивує", — зазначає політолог Фесенко.
Сама Леді Ю у бесіді з НВ розповіла, що "нинішня система — зовсім не о'кей" і наявні у країні "масштаби корупції" закладені в чинному Основному Законі. Тому що "три чверті народних депутатів перебувають під контролем олігархів, за період влади Порошенка до небачених розмірів розрослося політичне закулісся".
Тимошенко пояснила, що саме її ідеї врятують країну. А крім описаного збільшення повноважень прем'єра і парламентської більшості, вона має намір знизити прохідний бар'єр до ВР із нинішніх 5% до 1,5-2%. Це, мовляв, оновить українську політику: невеликі партії сформують опозицію і, крім 224 мандатів отримають крісла заступника спікера Ради і всіх глав парламентських комітетів, а також Рахункову палату і мінімум один день на місяць для голосувань за свій порядок.
Все це — права опозиції, регулярні референдуми від верхньої палати — схожа на систему, яка існує в Швейцарії. Але подібні конструкції, уточнює Гарань, вигідні авторитарним лідерам. Подібний корпоративний устрій держави мала Італія часів дуче Беніто Муссоліні. Там і досі зберігся принцип дворівневих виборів до парламенту, запропонований Тимошенко, — подібного в Європі більше немає ніде.
Леді Ю, очевидно, хоче нечувано збільшити свої повноваження у разі перемоги на президентських виборах, підсумовує Фесенко.
ЮЛЯ І МОЛОДЬ: Почавши бій за посаду президента, Юлія Тимошенко прагне завоювати якомога ширшу аудиторію, щоб унаслідок отримати максимально великі повноваження. На фото — з учасниками Всеукраїнського молодіжного форуму
Д ля реалізації сценарію "нова Конституція" у Тимошенко, за даними НВ, є три плани, кожен з яких залежить від підсумків президентських виборів.
План А, оптимістичний, розрахований на ситуацію, коли Леді Ю перемагає на виборах глави держави. Тоді президент видає указ про проведення референдуму для прийняття нового Основного Закону. Це всенародне волевиявлення у команді Тимошенко планують призначити на липень, щоб встигнути все зробити до осінніх парламентських виборів.
Перетворений на Конституцію Новий курс дозволить колишній бранці Качанівської колонії та її політсилі увійти до парламенту за новою системою і з високою ймовірністю стати тією самою партією №1 із винятковими повноваженнями. З цього моменту Тимошенко і зможе почати повномасштабну концентрацію влади у своїх руках.
Цей план вже має деталі: джерело НВ у Батьківщині розповіло, що Тимошенко розглядає кандидатуру Арсенія Яценюка на посаду прем'єра. Мовляв, той отримає посаду в обмін на фінансову допомогу в справі просування політреформи в редакції Тимошенко. А також додасть 80 голосів фракції свого Народного фронту в нинішньому скликанні ВР до 20 мандатів Батьківщини.
План Б підготовлений на випадок програшу на президентських виборах. У такому випадку Тимошенко вкладає всі ресурси, фінансові та людські, в перемогу на парламентських виборах. І отримує працюючу більшість у новій Верховній Раді, яка призначає її прем'єр-міністром.
Вся ця суб'єктивність в обіцяній політиці Тимошенко мене, м'яко кажучи, дивує
Володимир Фесенко,
політолог
Цю посаду Леді Ю використовує для ініціювання все того ж референдуму, який через нову Конституцію вручить Тимошенко-прем'єру нечувані політичні повноваження, запхавши президента на периферію системи влади.
Саме такий варіант розвитку подій, якщо вірити свіжій соціології від Центру Разумкова, найімовірніший. Згідно з цими даними, Тимошенко — третя за рівнем підтримки виборців: у неї 13,8% серед тих, хто має намір голосувати. У лідера — Зеленського - 19%, у другого на тепер Порошенка — 16,8%.
А от у партійному аспекті ситуація інша: тут у Батьківщини 15,4%, і це друге місце після Слуги народу Зеленського (18%). Порошенківський БПП — третій (14,9%).
Обидва плани, А і Б, що передбачають референдум, насторожують Гараня. За його словами, з такою ідеєю носилися вже президенти Леонід Кучма і Віктор Ющенко. Однак Конституційний суд двічі давав визначення: референдум — це незаконний інструмент для прийняття Конституції.
Сама Тимошенко відкидає ймовірність політичної кризи. "У нас залишається один легітимний шлях змінити систему — це референдум за народною ініціативою, яку санкціонує новий президент", — впевнено заявила вона НВ.
Тим часом у Батьківщині поки роблять ставку на план В — перемогу як на президентських, так і на парламентських виборах, розповів депутат Олексій Рябчин, представник тимошенківської фракції у Раді. "Ми взагалі не паримося через рейтинги [Володимира Зеленського, який утримує зараз перше місце в соцопитуваннях], — до 31 березня все може змінитися", — наголошує він.