Йдемо на спад

Погляди

31 грудня 2018, 09:03

Анатолій Амелін

Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Прогнози невтішні, ринки акцій лихоманить, ставки зростають. Як Україні підготуватися до прийдешньої світової кризи

Кожні десять років світова економіка проходить певний процес оновлення. Після інтенсивного розвитку ринки коригуються, повертаючись до збалансованішого стану. Тому інвестиційні банки і міжнародні аналітичні центри очікують на нову кризу, яка, судячи з усього, відбудеться у 2019-2020 роках.

Великою зоною ризику є торгова війна США і Китаю. Загострення відносин між країнами може призвести до серйозного уповільнення темпів зростання експорту з КНР і, як наслідок, експортоорієнтованої китайської економіки.

Китай, продаючи більше, ніж купував, зміг сформувати резерви в іноземній валюті понад $3 трлн, переважно в доларах, які були зокрема інвестовані в американські боргові цінні папери. Зараз внаслідок вирівнювання торгового балансу Пекін втрачає можливість фінансувати американську економіку (через придбання суверенних боргових паперів). Це створить проблеми і для китайської економіки, і для американської. За оцінками аналітиків AXA Investment Managers, через торгову війну США можуть втратити 1% ВВП протягом наступних двох років. Втрати світової економіки можуть скласти $430 млрд, або 0,5% ВВП.

Підвищення ставки ФРС загрожує дефолтами в усьому світі. За даними IIF, у країн, що розвиваються до кінця 2019-го підійде термін погашення облігацій на $2,7 трлн, близько третина з яких номіновані в доларах. Зараз, коли ставки зростають, вартість обслуговування накопичених доларових боргів зростає, а залучати нові позики стає все дорожче. Це погіршує перспективи зростання країн, що розвиваються.

У зоні ризику: Туреччина, Аргентина, Бразилія. Згідно з прогнозом IIF, проблеми можуть з'явитися у Колумбії, Єгипту, Нігерії, Мексики, ПАР, Бразилії й Туреччини.

Світова криза докотиться і до України. Ми — експортоорієнтована країна (частка експорту у ВВП більше 50%), до того ж наш експорт сировинний. Підвищення облікової ставки ФРС тисне на вартість сировинних ресурсів, а слідом за ними і на доходи українських експортерів. Якщо темпи зростання світової торгівлі знижуватимуться, впаде зовнішній попит на наші товари. Як результат скоротиться внутрішнє виробництво, погіршиться торговий баланс, просяде національна валюта і реальні доходи українців.

Будь-яку кризу можна подолати, якщо до неї підготуватися:

1. Системна стратегія розвитку економіки, яка дає базу і впевненість інвесторам незалежно від економічних циклів.

2. Фіскальна політика. Аби в Україну прийшли інвестиції, потрібно збалансувати співвідношення ризику і прибутковості. Одним із таких інструментів є заміна податку на прибуток податком на виведений капітал.

3. Правова система. Якість правосуддя у країні критично низька, порівнюючи з іншими юрисдикціями, до яких придивляються інвестори.

4. Енергетична адженда разом зі зміною сальдо торгового балансу. Україна імпортує енергоресурси на $11-12 млрд на рік, із них газу, нафти і нафтопродуктів — на $8 млрд. Зміна політики доступу інвесторів до надр і стимулювання цієї активності дозволить Україні значно знизити обсяги імпорту, вирівняти торговий баланс, створити нові робочі місця.

5. Зняття мораторію на землю. Тільки цей крок дозволить залучити в економіку України від $30 млрд до $50 млрд інвестицій у перспективі 5-10 років, до того ж у переважно ці інвестиції будуть внутрішніми.

Колонку опубліковано в спецпроекті НВ "Світ у 2019" за ексклюзивною ліцензією британського видання The Economist. Републікування повної версії заборонене

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Інші новини

Всі новини