Затягування і нескінченні дискусії навколо нового прем'єр-міністра і уряду зводяться до двох ключових страхів команди Петра Порошенка і чинного прем'єр-міністра Арсенія Яценюка: страху перед втратою контролю над потоками і страху перед відповідальністю.
Простіше кажучи, кожна з команд боїться опинитися в ситуації, коли відповідальність доведеться нести їй, а заробляти гроші, політичні бали і рейтинги буде хтось інший.
У свідомості більшості учасників переговорів від обох сторін повноваження – це, в першу чергу, можливість контролювати фінансові потоки, а відповідальність - це небажане, побічне явище, що сприймається, скоріше, як покарання, а не як виклик і можливість щось зробити.
Тому обидві сторони намагаються знайти якийсь умовний баланс розподілу відповідальності і потоків, в надії, що потім відповідальність вдасться звалити на конкурента. Саме цей поділ і політичне шулерство вони називають компромісом.
Для них відповідальність - небажане, побічне явищеДопустити варіант, що уряд можуть очолити люди, які максимально відкинуть від потоків обидві команди і візьмуть на себе всю повноту відповідальності, їм приходить в голову. Якщо бути точніше, вони цим варіантом один-одному погрожують. І, якщо я правильно все розумію, цей шантаж вони умовно називають урядом Наталії Яресько.
Думаю, Наталії Іванівні час самій визначитися: далі залишатися картою в руках двох команд або вийти з замкнутого кола, звернувшись нарешті до тих, для кого все це робиться - до суспільства, публічно оголосивши свою команду і програму.
Текст публікується з дозволу автора
Більше точок зору тут