З самого початку президентська кампанія Дональда Трампа скидалася на імітацію Twitter у реальному житті. Його кандидатство побудоване на випадах у соцмережах і образах, що зачіпають потрібні кнопки, моментально виліковують тривоги і завдають удару кулаком в обличчя політкоректності, але не мають ніякої розумної програми реалізації.
У чому Трамп був справжнім новатором, так це в готовності риторично комбінувати позиції ізоляціоністських правих, праворадикалів, правих центристів і лівих центристів. Якби я боровся за посаду президента, я би скористався тим же підходом: я не був би ні лібералом, ні консерватором, ні лібертаріанцем, ні центристом.
Я б подав себе як екстреміста.
План, який міг би дійсно знову зробити Америку великою, об'єднував би найкращі ідеї правих і лівих радикалів. Цей рік, мабуть, для такої радикальної програми занадто рано, але до 2020 – після різких кліматичних змін, після того, як машини позбавлять більше представників середнього класу робочих місць, після більшої кількості масових розстрілів і збільшення хаосу у світі – виборці зрозуміють, що наші ліві і праві партії, що застрягли на місці, не можуть дати необхідних відповідей для нашої постіндустріальної ери. Прискорення закону Мура, зміна клімату і зміни на ринку змінюють робочу середовище, навколишній світ і держави, роблячи людей усе більш невпевненими в майбутньому.
Кандидатство Трампа побудоване на випадах у Twitter і образах, що зачіпають потрібні кнопки
Настав час для справжнього, безкомпромісного екстреміста, в чию платформу увійдуть:
- Універсальна система охорони здоров'я. Якщо це працює в Канаді, Австралії і Швеції (і призводить до кращих результатів за нижчими цінами), то може працювати і у нас, вивести американські компанії з бізнесу у сфері охорони здоров'я.
- Розширення податкового кредиту на трудовий дохід для низькооплачуваних працівників і запровадження негативного податку на прибуток, щоб забезпечити кожному американцеві гарантований державою мінімальний дохід. У століття, коли машини займають місця низькокваліфікованих працівників, нам потрібні обидва ці нововведення.
- Загальні стандарти освіти як закон земель, щоб підняти рівень освіти, і щоб випускники шкіл відповідали підвищеним вимогам, які будуть необхідні для отримання хорошої роботи. Але підвищення стандартів потрібно поєднати із зростанням фінансування, щоб у вчителів був час на розвиток, на підготовку до нового розкладу, передбаченого цими стандартами, а також можливість придбати необхідні матеріали для викладання.
- Контроль над низкокваліфікованими іммігрантами, але водночас зняття всіх обмежень на візи для висококласних фахівців і подвоєння дослідницьких фондів для наших державних лабораторій та інститутів охорони здоров'я, щоб посприяти розвитку досліджень. Ніщо так не підбурить створення нових робочих місць і сфер промисловості, ніж ця комбінація.
- Нові податкові стимули і знищення всіх регуляторних бар'єрів для збільшення масштабів розгортання надшвидких дротових і бездротових мереж, щоб гарантувати, що інтернет-послуги нового покоління будуть розроблені саме в Америці. Крім того, при нинішніх низьких процентних ставках необхідно запозичувати $100 млрд, щоб оновити наші порти, аеропорти та інфраструктуру, а також для створення нових робочих місць.
- Заборона на виробництво і продаж напівавтоматичної зброї та інших видів бойової зброї. Також держава повинна запропонувати викупити зброю, яке вже перебуває в обігу. Це не розв'яже проблему повністю, але приклад Австралії показує, що такий метод допоможе скоротити кількість смертей від вогнепальної зброї.
- Щоб профінансувати все це, потрібні поетапні інновації та податкова політика, які активізують стартапи і створення нових робочих місць. Потрібно зрізати корпоративні податки, податки на прибуток, корпоративні субсидії, і замінити їх податком на викиди вуглецю і ПДВ (крім як на продукти та інші предмети першої необхідності), податком на кулі і напої, що містять цукор (з винятками для людей з низьким рівнем доходів).
- Нам потрібна податкова система, яка буде урізати те, в чому немає необхідності (вуглець, цукор і кулі), і сприяти розвитку того, чого ми потребуємо. Якщо ми зменшимо корпоративні податки, до нас захочуть прийти нові компанії, а у працюючих тут з'явиться мотивація приносити в країну зароблені за кордоном гроші, вливаючи їх у нові виробничі лінії і просування.
- Наслідувати приклад Великобританії: різко обмежити витрати на політичні кампанії і тривалість кампаній (до декількох місяців). Мільярдерам стане набагато складніше купувати кандидатів.
- Підвищити витрати на оборону і забезпечити нашим спецслужбам законні можливості протистояти сучасним кібертерористам – оскільки, якщо станеться нове 11 вересня, багато громадян будуть готові відмовитися від громадянських свобод. І на тлі поділу світу на зони порядку і хаосу, нам знадобиться немало зусиль, щоб підтримати порядок і перешкодити поширенню хаосу.
Наше повільне зростання, нерівність і виклики національній безпеці вимагають радикальних рішень: посилення оборонних мереж, боротьби з проблемами у сфері охорони здоров'я і захисту навколишнього середовища, які розоряють нас. Заплатити за це нам дозволять інновації, рішучість, інвестиції та створення нових робочих місць.
Щоб виконати ці завдання, нам потрібен безкомпромісний президент-екстреміст, який буде готовий зайти як завгодно далеко – хоч вліво, хоч вправо (нехай навіть одночасно). Це моя програма на 2020-й, і через чотири роки країна може бути цілком готова до такого лідера.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонене.
Більше точок зору тут