«Мудрі будують мости; дурні – стіни». Саме такі настрої панували на редакційних сторінках китайських газет минулого тижня, коли США ввели мито в розмірі 25% на товари з Китаю загальною вартістю близько $50 млрд. На жаль, подібний ізоляціоністський підхід не обмежується лише торговельною політикою США: це не просто нерозумно, але ще й неетично, оскільки знищує те, що залишилося від морального авторитету Заходу.
Що стосується торгівлі, то Китай, звичайно, відразу ж відплатив власними тарифами на американський імпорт розміром в $50 млрд; Канада, Євросоюз і Мексика також вживають заходів у відповідь на американські тарифи на імпорт сталі та алюмінію. Якщо ескалація подібних конфліктів продовжиться, то завдасть шкоди всьому світові – не тільки споживачам, бізнесу і працівникам США.
Ще гірше те, що в останні місяці американський президент Дональд Трамп дотримується політики нульової терпимості до імміграції. Відповідно до цієї політики, всі дорослі, що нелегально перетинають кордон країни (а це не такий вже великий злочин), вважаються страшними злочинцями. Тому навіть на тих, хто намагається отримати притулок, чекає судове переслідування, і – найбільш обурливе – їх розлучать з дітьми: було прийнято рішення утримувати їх окремо. Більш 2300 неповнолітніх вже знаходяться в притулках.
Після того, як на нього справили політичний тиск, Трамп все ж підписав указ, згідно з яким батьків і дітей будуть затримувати разом. Але документ може опинитися поза законом; до того ж поки федеральний суд розгляне це питання, переслідування мігрантів продовжиться. Крім того, плану з возз'єднання сімей, які вже розділені, – немає.
Тепер Путін і його китайський колега Сі Цзіньпін можуть просторікувати про те, як вигідно «будувати мости» Політику адміністрації Трампа щодо розлучених сімей жорстко розкритикували. Лора Буш, дружина Джорджа Буша-молодшого, президента, відповідального за війни в Іраку і Афганістані, засудила це рішення. Вона вважає, що фотографії дітей, відібраних у батьків, «лякаюче нагадують про табори для інтернованих громадян і негромадян США японського походження в період Другої світової війни; цей епізод зараз вважається одним з найганебніших в історії».
Дружина Трампа Меланія через прес-секретаря заявила, що їй «нестерпно бачити» дітей, яких розлучили з сім'ями. Навіть Китай, де, за різними даними, за гратами перебувають 1500 політв'язнів, теж вступив в дискусію. До того ж після всієї критики Трамп оголосив про вихід США з Ради ООН з прав людини.
Але США – не єдина країна, де політики зраджують принципи, яких держава так довго дотримувалося. В Італії новий ультраправий популістський уряд влаштував нападки на ромів. А Маттео Сальвіні, міністр внутрішніх справ і заступник прем'єр-міністра, розгортає від італійських берегів кораблі з врятованими мігрантами.
В Угорщині щойно прийняли так званий закон «Стоп-Сорос», який вводить кримінальну відповідальність за будь-які спроби приватних осіб або НДО допомагати нелегальним мігрантам просити притулку. Закон названий на честь Джорджа Сороса, який народився в Угорщині, фінансиста і засновника фонду «Відкрите суспільство»: його прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан без підстав звинувачує в підбурюванні до масової імміграції, яка повинна послабити європейські нації.
Все це підкреслює, що криза етичного лідерства лише поглиблюється. І вона може бути настільки руйнівною, як і безконтрольна міграція або торгова війна. Крім того, що вона вже стає причиною безжальних політичних рішень, ця криза загрожує заохотити владу, таку як в Китаї і Росії: на її тлі вони виглядають більш і розумними і навіть надійними.
І так вже відбувається. Петербурзький економічний форум, чиє значення серйозно знизилася після того, як Росія в 2014 році анексувала Крим, цього року знову підбадьорився: президент Володимир Путін був господарем дискусії, в якій брали участь президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе і президент Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.
Путіну не довелося визнавати якісь свої помилки або заявляти про свою прихильність до демократії і принципів верховенства закону, щоб такі фігури взяли участь у форумі. Навпаки, напередодні цього форуму, Олег Сенцов, український режисер, заарештований під час анексії Криму, почав голодування від імені 64 українських політв'язнів, які перебувають зараз у в'язницях Росії.
Так, лідери західних країн критикують Росію (наприклад, за утримання під вартою Сенцова і ще 150 релігійних і політичних ув'язнених), проте їхня готовність ізолювати путінську Росію за її поведінку явно слабшає. Додайте до цього всього ще й неетичну внутрішню політику, і будь-які західні заклики до «морального лідерства» перетворяться практично на порожній звук.
Тепер Путін і його китайський колега Сі Цзіньпін можуть не тільки майже без наслідків ігнорувати західну критику, але і просторікувати про те, як вигідно «будувати мости». Хоча не тільки про метафору йдеться: під керівництвом Путіна Росія побудувала, як мінімум, півдюжини мостів, в тому числі міст, що зв'язує Крим з материковою Росією. Подібні проекти, як і проекти в рамках підготовки до ЧС з футболу, виглядають красиво. А голодування – ні. На щастя для Путіна, в світі, де націоналізм підриває авторитет міжнародного права і багатосторонніх інститутів, мораль стає все більш відносним поняттям. І в порівнянні з такими людьми, як Трамп, Путін взагалі-то виглядає не так уже й погано.
Втім, у руйнуванні демократичних ідеалів навряд чи можна звинувачувати тільки Трампа. Репутація США в питаннях захисту прав людини далеко не бездоганна. Під час президентства Білла Клінтона, США стали однією з семи країн, які проголосували проти створення Міжнародного кримінального суду, а всі наступні президенти США відмовлялися до нього приєднуватися. Потім Буш свавільно почав боротьбу з тероризмом, а за нею пішла військова інтервенція Барака Обами до Лівії, Сомалі та Ємену: все це – порушення норм міжнародного права. Очевидно, що Трамп – далеко не перший президент США, який ігнорує як глобальні угоди, так і структури.
Але і Європа не бездоганна. Як підкреслює Путін, реакція Заходу на анексію Криму Росією – результат політики подвійних стандартів, адже Євросоюз, як і США, підтримали декларацію про незалежність Косово від Сербії в 2008 році.
Після Другої світової війни світ – на чолі з США і Європою – провів переоцінку міжнародних норм та інститутів, і заклав основи сучасного світового порядку, заснованого на правилах. Аналогічну переоцінку необхідно провести сьогодні: її диктують дві головні кризи нашого часу – міграції та міжнародного тероризму. Але егоїстичні підходи Трампа на кшталт «Америка понад усе» – не той шлях в майбутнє, який є необхідним. І захист прав людини не можна довіряти Росії з Китаєм. Однак якщо ЄС не вистачає впевненості та послідовності підтвердити свої цінності і захистити їх на глобальному рівні, то хто це зробить?
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Ніни Хрущової. Републікація повної версії тексту заборонена.
Copyright: Project Syndicate, 2018
www.project-syndicate.org
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени