Через два дні після того, як Росія сказала держсекретареві США Рексу Тіллерсону, що вона готова обговорювати «українське питання», Москва незаконно в односторонньому порядку закрила Керченську протоку для всіх суден, окрім російських, нібито з технічних причин. Готовність «говорити» видно здалеку.
Росія знову не тільки загрожує Україні, а й демонструє зневагу до президента Дональда Трампа особисто. Очевидно, що Москва націлена на Україну і підрив її економіки. Керченська протока з'єднує Чорне море з Азовським. Її закриття означає скорочення можливостей для двох важливих українських портових міст – Маріуполя та Бердянська, які є основними експортерами української сталі на Захід. Таким чином Москва сигналізує, що вона здатна в будь-який момент завдати удару українському суспільству, політиці й економіці.
Закриття Керченської протоки також є ударом по Вашингтону. Цього б не сталося, якби Москва дійсно хотіла серйозно поговорити з Трампом про Україну. Недавній коментар прем'єр-міністра Дмитра Медведєва про те, що президент США – слабак у себе вдома, показує повне презирство Москви до Трампа, Тіллерсона і Адміністрації в цілому. Однак, якщо Москва вважає, що вона може діяти безкарно проти Києва і/або Вашингтона, це глибока помилка. Величезні витрати, пов'язані з санкціями, введеними в 2014 році, вже призвели до стійкого процесу зубожіння Росії і помітного скорочення навіть оборонних витрат. Путін може прикидатися, як і раніше. Але його агресія призвела до ситуації, коли він здатний лише погрожувати Україні такими методами, як закриття протоки, економічна війна, кібератаки і тероризм.
Хоча Росія посилила свою військову присутність навколо України і намагається зробити її ще більшою, вона, ймовірно, досягла своїх економічних і стратегічних меж для вторгнення в Україну. У той час як російська армія налічує близько 350 тисяч осіб, в боєздатному стані – тільки третина. Військова ескалація стає все більш важким завданням. Якби Росія відкрито вторглася в Україну, це викликало б реакцію в Європі, на порядок посилило б її згуртованість, це можливо, навіть призвело б до підтримки НАТО та передачі Україні оборонного озброєння. Ось тому Путін змушений вдаватися до такої риторичної і симульованої бравади, щоб підтримувати якусь ілюзію рівності російської держави зі Сполученими Штатами.
Чим швидше ця війна прийде додому до Путіна, тим йому буде важче вистоятиТрамп повинен зрозуміти, чим займається Путін. Психологічна війна, що демонструє браваду і презирство одночасно, – це те, чим користується сам Трамп. Але це не те, що він або ми повинні терпіти. Справді, що б ми не робили, Захід з успіхом продовжує тиснути на Росію завдяки новому пакету економічних санкцій разом з розширенням попередніх. Межа можливостей Росії щодо посилення військової ескалації стає все більш ясною. Ситуація вимагає продовження, надаючи шанс для дійсно серйозних переговорів з Москвою.
На практиці це означає, що Вашингтон повинен відправити військові кораблі ВМС США в Азовське море через Керченську протоку, щоб продемонструвати нашу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також право на вільне мореплавство, що з 1789 року стало наріжним каменем зовнішньої політики США. (Це схоже на те, що зараз роблять Сполучені Штати в Південно-Китайському морі.) НАТО повинне зробити те ж саме.
Інший спосіб натиснути на Росію і збільшити її витрати – це передати Україні оборонне озброєння, якого вона потребує, і зажадати від Києва реальної боротьби з російською агресією. Це покаже Путіну і його поплічникам, що вони не можуть перекроювати кордони або нешанобливо ставитися до Сполучених Штатів, не заплативши за це високу ціну. Нездатність відповісти на ці навмисні провокації викликає ще більшу агресію. Дійсно, ця нездатність надати Україні необхідну допомогу заохочує безперервні агресивні акти з боку Росії. І чим швидше ця війна прийде додому до Путіна, тим йому буде важче вистояти. Зрештою, саме це було метою США з самого початку.
Переклад НВ
Нове Bремя володіє ексклюзивним правом на публікацію матеріалів Atlantic Council. Републікування повної версії тексту заборонене
Що потрібно знати і чого вчитися в сучасному світі? НВ запускає цикл лекцій Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени