Мене нещодавно запитали, яким навичкам варто навчати дитину, щоб вона була затребуваною та успішною в майбутньому світі. Складне питання, на яке в кожній родині своя відповідь. Правильність підходів перевірить те саме майбутнє, коли буде вже пізно. Тому варто замислюватися над цим вже сьогодні. Після народження старшої дочки 12 років тому ми в родині сформулювали свої підходи. Внизу я їх виклав, додавши також коментарі друзів:
Перше – це цінності. У нашій родині: прозорість, чесність, взаємність, довіра і повага. У вашій родині можуть бути інші. Головне, щоб вони були. Цінності – це каркас, на який нанизується доля і майбутнє дитини. І компас, який допоможе пройти складний життєвий шлях, не загубившись в собі. Цінностям складно вчити, їх можна втілювати на власному прикладі, насичувати ними життя. Потрібно створювати оточення, де бажана поведінкв дитини – повсякденна ситуація.
Друге – методологічний апарат. Фактично, під впливом батьків діти повинні зрозуміти і повірити, що невирішуваних завдань немає, у будь-якого є рішення, нехай це запуск ракети на Марс чи перемога в районній олімпіаді з літератури. Часто рішення унікальні, але в більшості своїй універсальні. У майбутньому все більше і більше доведеться приймати такі рішення в умовах зростаючої невизначеності. Цього не потрібно боятися, це треба практикувати. Аналізу і синтезу і критичному мисленню повинні вчити не в аспірантурі, а в початкових класах школи.
Третє – відкритий і допитливий розум. У дитини повинна бути жага до нових знань. Питання «чому?» і «навіщо?» не повинні виходити з ужитку дитини, постійне самонавчання має давати поживу для розуму. Мозок дитини, яка дорослішає, повинен зберігати свою пластичність. Тоді буде легко працювати з величезними масивами даних, відрізняти фейкові новини від фактів у світі постправди, прийняти роботів поруч, думати про життя в океані або на іншій планеті, при цьому не втрачаючи людяності.
Четверте – вміння вести діалог. Діалог – інструмент розвитку емоційного інтелекту і ключ до багатьох дверей у життя. При цьому починати варто, напевно, не з розвитку ораторської майстерності або мистецтва дебатів, а з уміння слухати. Слухати себе, інших, навколишній світ, музику, помічати нюанси, розуміти і визнавати чужі інтереси і погляди. Разом із допитливістю можна пізнати багато чужих світів і збагатити свій власний.
Ну і останнє – космополітизм. Дитині має бути все одно, в якій країні жити, якою мовою розмовляти, в якій школі навчатися. Світ глобальний і що раніше діти це зрозуміють, то раніше почнуть до цього готуватися (в тому числі вивчаючи мови) і перестануть мислити категоріями свого села, міста, країни, континенту або навіть планети, то їм буде легше не тільки адаптуватися, але і бути лідерами в цьому світі майбутнього. Коріння корінням, але ви точно не хочете, щоб ці корені стали камінням, які не дозволять вашим дітям прожити щасливе життя. Народившись в Україні, одного разу дитина може почати вчитися в школі в Німеччині, вступити до коледжу в Америці, закінчити аспірантуру в Британії, почати роботу в Сінгапурі або Кейптауні, а потім знову повернутися в Україну, щоб зробити щасливими, в тому числі і вас. Адже саме цього хочете і ви.
А що ви порадили б дітям, щоб стати успішними в майбутньому?
Новое Время запрошує на останню лекцію з циклу Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени