Колонка написана у співавторстві з Павлом Кухтою, заступником голови SAGSUR
Один з них – це політика. У 2019 році в Україні відбудуться президентські і парламентські вибори, навесні та восени відповідно. З початку революції 2014 року, це будуть другі вибори, і їхні результати визначатимуть, чи продовжить країна свій поточний курс модернізації та інтеграції з Заходом, або ж відкотиться назад у стагнацію.
За таких високих ставок не дивно, що більшість інвесторів обережні і вважають за краще дочекатися результатів виборів, перш ніж інвестувати гроші в українську економіку. Це чітко проілюстровано нещодавнім опитуванням інвесторів, проведеним Dragon Capital, Європейською бізнес-асоціацією (EBA) та Центром економічної стратегії (ЦЕС): на думку 28% інвесторів саме зараз оптимальний час для інвестування, а 64% вважають за краще почекати закінчення виборів. Ці результати справедливі як для стратегічних, так і для портфельних інвесторів. Інвестиції є головним двигуном економічного зростання країни: якщо інвестори стануть обережними та оберуть підхід «почекати та подивитися» - це призведе до сповільнення темпів зростання.
Другим великим ризиком, що нависає над економікою та стримує інвестиції, є період пікових виплат за зовнішнім боргом. Цей період триватиме три роки, 2018-2020, протягом якого Україні доведеться виплатити майже $20 млрд. в іноземній валюті. З огляду на вже нестійку боргову позицію країни (її валовий державний та гарантований державою борг складають 72% від ВВП), високі платежі по боргах представляють собою серйозний ризик для макроекономічної стабільності і залишають владі мало місця для помилок в економічній політиці. Це веде до підвищеного ризику для інвесторів, що в результаті знижує рівень інвестиційного та економічного зростання.
Україна все ще має можливості швидко залучати додаткові інвестиції
І все ж, незважаючи на ці два головні ризики, економіка України демонструє на диво стійку тенденцію до зростання. Зростання ВВП наближається до важливого рівня у 4% на рік: за макроекономічними прогнозами, економіка зросте на 3,5% у 2018 році, у порівнянні з 2,5% у 2017 році. За останніми оцінками, частка інвестицій у ВВП досягає 17-18%, у порівнянні з 13% у 2015 році. Рівень інвестицій, що відповідає високому та стабільному економічному зростанню, становить приблизно 20% від ВВП, в той час як вище 25% від ВВП можна вважати ознакою процвітаючої економіки. Для України, яка протягом багатьох років страждала від хронічного недофінансування – це особливо важливо.
Таким чином, незважаючи на всі виклики та ризики, українська економіка поступово, хоч і повільно, наближається до порогових показників інвестицій та економічного зростання, що відповідають швидкому економічному розвитку. Якщо триматися на цих рівнях – це дозволить Україні наздогнати своїх сусідів з ЄС.
Але, фактично, обидва головні ризики – невизначеність щодо виборів 2019 року та період пікових боргів – є тимчасовими. Якщо вибори 2019 року не призведуть до суттєвої зміни політичного курсу на продовження модернізації та інтеграції країни з Заходом, то до 2020 року політична невизначеність здебільшого перестане бути проблемою для інвесторів. Таким же чином, якщо Україна продовжуватиме свою консервативну бюджетну політику та продовжуватиме співпрацю з МВФ, вона зможе успішно пройти період пікового боргу в 2018-2020 роках. А це означає, що до 2021 року макроекономічні ризики також спадуть.
Цілком логічно припустити, що усунення двох основних факторів ризику призведе до високого росту інвестицій, а отже, і до економічного зростання. Небезпідставно ми могли б очікувати, що темпи зростання ВВП складуть 5-7% на рік, а рівень інвестицій становитиме 25% ВВП або більше, що за усіма підрахунками характеризує швидко зростаючу економіку.
Ці припущення посилюються тим, що Україна все ще має можливості швидко залучати додаткові інвестиції.
Найбільша з них – це відкриття ринку землі, який залишається закритим через заборону ринку сільськогосподарських угідь. Для такого великого сільськогосподарського виробника, як Україна, скасування цієї заборони буде легким способом швидкого залучення інвестицій у сільськогосподарську та харчову промисловість. Не дивно, що зняття мораторію на продаж земель залишається головним пріоритетом як для міжнародних фінансових установ, так і для місцевих реформаторів.
Ще однією можливістю швидкого залучення інвестицій є приватизація. Незважаючи на вражаючі досягнення в кількох економічних реформах після 2014 року, до недавнього часу Україні не вдалося розпочати приватизацію своїх державних підприємств. Це почало змінюватися у 2018 році з початком приватизації малих державних підприємств за допомогою інноваційної електронної системи Prozorro.Продажі. Проте велика приватизація могла б допомогти залучити більш значні інвестиції.
Якщо ці дві реформи будуть реалізовані до 2021 року, то вони додатково стимулюватимуть інвестиції та зростання в Україні. У поєднанні із зниженням політичних і макроекономічних ризиків це забезпечить міцну основу для швидкого економічного розвитку та, нарешті, дозволить поступово наздогнати наших сусідів з ЄС.
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікування повної версії тексту заборонене
Оригінал опубліковано на Atlantic Council
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени