Ситуація з Угорщиною – радше ознака нездатності української держави, ніж якихось особливих угорських злих проявів.
Угорські демарші у вигляді перешкоджання проведенню засідання комісії Україна-НАТО можуть сприйматись як проблема лише з точки зору типового українського підходу: фетишизації заходів високого рівня, зведення зовнішньої політики до питань самітів, політичного туризму і заяв.
Угорці правильно розуміють, що насправді важливо та болить Україні – і тиснуть на рану. При цьому вони ніде не переступають межу, використовуючи демократичні процедури в НАТО так, як це дозволено.
Але у зв’язку з цим у мене виникає два питання:
1.А які програми співробітництва України з НАТО зупинені, призупинені, не можуть реалізовуватися з огляду на позицію Угорщини?
Відповідь очевидна: все йде, як завжди. У співробітництві з НАТО, реформуванні сектору безпеки та оборони проблемою є українська некомпетентність, бюрократизм, корумпованість. І зовсім не Угорщина.
НАТО і без самітів нам у поміч
Отже, Угорщина не є проблемою з точки зору підготовки України дати відсіч збройній агресії Росії. І це, на мою думку, головне.
2.А які питання у відповідь на угорський тиск створила українська дипломатія для торгу? Ми знайшли ту голку, на кінці якої смерть угорським зазіханням?
Не менш очевидна відповідь – ні. Натомість ми зробили іншу велику помилку – або повірили, або поводимо себе так, ніби повірили, що проблеми з Угорщиною зводяться до питання про закон про освіту.
Тому вихід з ситуації непростий, але існує, і, як на мене, навіть цілком очевидний:
– Узяти під контроль ситуацію з угорським впливом на Закарпатті. Звичайно, без того, щоб допустити іншу серйозну помилку – зробити частину свого населення (українських угорців) заручниками протистояння між урядами двох сусідніх країн.
– Узяти паузу в діалозі з угорцями, не давати їм підстав вважати, що їх дипломатичні трюки будь-яким чином справляють на нас враження.
– Знайти тему або створити проблему (або запропонувати вирішення складної проблеми), яка буде важливою для угорської влади, що дозволило б зняти напругу (поторгуватися навколо вирішення нинішньої кризи).
А, ну і реформувати, реформувати, реформувати оборонний і безпековий сектори.
НАТО і без самітів нам у поміч.
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени