Як Путін грається з Курильськими островами

Погляди

9 січня 2019, 15:03

Андрій Зубов

Російський історик і політолог, доктор історичних наук

Ця тема трохи розігріває російське суспільство, але навряд чи в силах переключити його увагу

В останні тижні черговий раз відновилася тема Курильських островів. Путін запропонував Японії повернутися до питання про укладення Мирного договору між країнами, в якому Росія була б продовжувачем СРСР.

Можна з упевненістю сказати, що нічого нового в порівнянні з Хрущовим, який запропонував повернути так звану Малу Курильську гряду (острів Шикотан і ланцюг острівців Хабомаї), Путін Японії не запропонує. І настільки ж упевнено можна стверджувати, що Японія цей варіант відкине, оскільки вимагає собі і два південні острови Великої Курильської гряди – Ітуруп і Кунашир. Все залишиться як є, а Путін, за задумами адміністрації президента, знову набуде образу «Хранителя землі Руської», коли на ультиматум японців відповість відмовою або пропозицією провести в Росії референдум про долю островів.

Поодинокі пікети деяких одіозних політиків і гучні заяви «Курили наші!» деяких політиків опозиційних трохи розігрівають російське суспільство, але навряд чи в силах переключити його увагу з життєвих проблем зростання бідності, незахищеності, цін, що зростають, повного розвалу медицини і освіти. Російські громадяни в безрадісному очікуванні нових поневірянь і в страху від можливої великої війни не звернуть уваги на курильську проблему, якщо все залишиться, як раніше за Брежнєва, Горбачова, Єльцина.

Шанси Росії виграти справу великі

І тільки якщо Путін раптом дійсно віддасть Японії далекі острови, його рейтинг остаточно фатально впаде. Але в адміністрації не такі ідіоти, щоб робити новий експеримент з популярністю «гаранта» через півроку-рік після підвищення пенсійного віку.

Але при тому, щоб у проблемі була якась ясність, я публікую невелику довідку – відповіді на питання щодоо курильської проблеми.

1. Чи правомочни претензії Японії на володіння Курильськими островами?

У разі міждержавних територіальних суперечок правомочне рішення ухвалює Міжнародний суд у Гаазі. Шанси Росії виграти справу великі. Йдеться про південну частину Курильської гряди – острови Ітуруп, Кунашир, і про Малу Курильську гряду – Шикотан і ланцюг острівців Хабомаї. На інші острови Японія не претендує. Малу Курильську гряду пропонував передати ще СРСР у 1956 році як умову підписання мирного договору. Путін просто повернувся до пропозицій Хрущова. Японія керується тим, що Південні Курили були окуповані Росією за підсумками війни, як острови Рюкю – США. Америка повернула їх, повинна повернути Курили і Росія. Але становище Рюкю і Курил різне. США ніколи не володіли Рюкю до 1945 року, Росія ж володіла всіма Курильськими островами з 1786 до 1855 року.

Слід мати на увазі, що Японія повністю відмовилася від островів Курильської гряди відповідно до Сан-Франциського мирного договору 8 вересня 1951 року. В англійському оригіналі договору використано дієслово renounce – відмова від прав власності. Але договір не став фіксувати передання цих островів і Південного Сахаліну СРСР, що було зумовлено дуже поганими відносинами між сталінським СРСР і Заходом у цей час. Тобто Курильські острови і Південний Сахалін за Сан-Франциським договором перестали бути японськими, але не стали належати СРСР. Саме тому СРСР та інші «соціалістичні» країни відмовилися його підписати.

Коли після смерті Сталіна нові правителі – Маленков і Хрущов – почали проводити політику замирення із Заходом і відвели країну і світ від Третьої Світової війни, було підписано договір з ФРН, дано згоду на виведення окупаційних військ з Фінляндії та Австрії і надання цим країнам нейтрального статусу. У цьому ж контексті Японії було запропоновано підписати мирний договір з СРСР, який був готовий повернути Японії Малу Курильську гряду, оскільки, строго кажучи, острів Шикотан і острови Хабомаї в Курильську гряду можуть і не включатися і на них рішення Сан-Франциського договору можуть не поширюватися.

Цілком інше у двох південних островів Великої Курильської гряди. Японія абсолютно безпідставно заперечує належність Кунаширу й Ітурупу до Курильської гряди. Японія ґрунтується на тому, що ці острови і Мала Курильська гряда були закріплені за Японією Симодським трактатом 7 лютого 1855 року, укладеним між Японією і Росією, тоді як північніші Курильські острови відходили до Росії. Решту островів було передано від Росії Японії Санкт-Петербурзьким договором 7 травня 1875 року в обмін на визнання всього острова Сахалін російським.

Встановлення Симодського трактату не мають жодного стосунку до фізичної географії. Курильська гряда як була, так і залишається єдиною від Хоккайдо до Камчатки. І саме від цієї гряди, без будь-яких застережень, відмовилася Японія в 1951 році. Це і дає надію Росії на успіх у Міжнародному суді. Але для цього Росія повинна перестати бути маргінальною державою, якою вона є зараз.

2. Чи можливий варіант укладення мирного договору між Росією і Японією без передання Курильських островів?

Зараз мирний договір потрібен Росії для прориву міжнародної «дипломатичної блокади», що виникла після анексії Криму та фактичної анексії частини Донбасу. Японії потрібні острови. Того японськогой політика, який поверне острови Японії, вважатимуть там великим державним діячем. А мирний договір з Росією без островів зовсім не потрібен. У Росії ж нині навіть передання Шикотану і Хабомаї сприймуть як «торгівлю російською землею» і Путіну це буде коштувати ще 20-30% рейтингу. Адже передання будь-яких островів Японії вважає можливим тільки 17% росіян.

3. Чи можливе розв'язання питання найближчим часом?

Ні, питання може бути розв'язане – і найімовірніше, на принципах 1956 року – тільки через деякий час після повернення Росії у світову спільноту як шанованої держави. Поки у Росії зберігається, і цілком заслужено, образ міжнародного хулігана (і навіть бандита), жодні зрушення в питанні про мирний договір з Японією неможливі.

4. Чи зможе Японія в разі передання островів дійсно не дозволяти США розміщення на них військових баз?

Ні, не зможе, якщо це не буде закріплено у спеціальній угоді, але наявність таких баз нині стратегічно малозначуща. Перенесення американських баз із Хоккайдо на маленький Шикотан зробить їх тільки істотно більш уразливими.

5. Яка можлива реакція інших країн на повернення частини Курил Японії? Чи не образиться на це, наприклад, Китай? Чи не стануть у Росії вимагати ще щось, отримане внаслідок перемоги у Другій світовій війні – наприклад, Калінінград? Чи це надумані тривоги?

Ні, ці тривоги не надумані. Це можливо. Я б вважав умови 1956 року максимальними можливими поступками Росії.

Але при цьому, як і у випадку зі Східною Прусією, я б дозволив реституцію прав власності японським громадянам і право на повернення нащадків жителів на рідну землю із зобов'язанням завжди підтримувати суверенітет Росії над цими територіями. Депортація корінного населення Курильських островів – тих самих «бородатих курильців-айнів», які і дали назву островам. Айнською мовою – унікальною до речі, яка не входить у жодну з мовних сімей – слово «куру» означає людина. Зараз громади переселених айнів зберігаються на Хоккайдо, а Росія, як продовжувач СРСР, несе колосальну моральну відповідальність за позбавлення цього чудового народу своєї історичної землі проживання.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Інші новини

Всі новини