Я б не боялася ядерної війни, але моє дитинство пройшло в Сент-Луїсі в розпал гонки озброєнь Холодної війни з Радянським Союзом. Черниці в школі показували дітям, як у випадку ядерної атаки потрібно пригнутися і сховатися. Нас вчили ненавидіти СРСР. У моєму районі йшли розмови про будівництво бомбосховищ у наших дворах. Але їхнє будівництво було занадто дорогим, і там вмістилося б небагато людей. Тому я сильно хвилювалася.
У нас був підвал, точніше, крихітний льох для зберігання фруктів. Можливо, його можна використовувати як притулок? Але як ми там будемо жити без їжі та води? І хіба там можна помитися? А якщо ми наважимося вийти з нашого притулку, що з нами трапиться? Невже ми всі будемо знищені радіацією? Це те, про що думала чутлива восьмирічна дівчинка.
Коли на початку 1960-х років почалася ядерна криза на Кубі, я була студенткою-другокурсницею в коледжі. Тоді ми ледь уникли ядерної конфронтації з Радянським Союзом. В середині 1960-х і 1970-х років, під час В'єтнамської війни, США всерйоз розглядали використання ядерної зброї. Потім, на початку 1980-х років Рональд Рейган оголосив про початок програми Стратегічної оборонної ініціативи, відомої як «Зоряні війни».
Народившись у 1942 році, ще до застосування атомної бомби на Хіросімі і Нагасакі, я виросла в тіні загрози ядерної війни. Але я впоралася з своїми тривогами, особливо після підписання Рейганом і Горбачовим Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності. Але я ніколи не була повністю вільна від цього страху.
Після розвалу Радянського Союзу і підписання «ядерної угоди» між США та Іраном, мій страх, здавалося, зовсім зник. Але його привид все ще зі мною.
Невже президент Трамп думає, що все, що зараз відбувається, його не стосується?Зараз Сполучені Штати не бояться зростаючої влади і впливу російського президента Путіна. Наш президент уживається з Росією, в той час як ризик ескалації війни з Кім Чен Ином зростає. Хоча колись Трамп заявляв, що зустріч із північнокорейським лідером буде для нього «честю».
Тепер Трамп ображає Кім Чен Ина, той – у відповідь – ображає Трампа. Радники американського президента з безпеки намагаються використовувати дипломатичні можливості, а також вдаються до економічних санкцій проти Північної Кореї. Але ці заходи не хвилюють Кім Чен Ина. Його народ голодував заради національної ідентичності та «суверенітету», і Пхеньян готовий знову принести таку жертву.
Тепер щоразу, коли Трамп ображає Північну Корею, Кім Чен Ин проводить чергові випробування бойових ракет. Дурні й дитячі слова – це одна справа, а от конкретні дії – вже зовсім інша.
Цього літа я гостювала у друзів в районі затоки Сан-Франциско. Я була так налякана цим божевільним і непотрібним наростанням напруженості між США і Північною Кореєю, що вранці першим ділом я ввімкнула CNN, щоб дізнатися, чи не ведемо ми вже ядерну війну.
Я живу в штаті Міннесота, і я сумніваюся, що Кім Чен Ин спрямує сюди свої ракети. Швидше за все, його першою метою буде густонаселене західне узбережжя: Сіетл, Лос-Анджелес або Сан-Франциско. Деякі з моїх кращих друзів і колег, а також моя дочка, зять й онуки живуть в цій зоні «ядерного ризику».
Зараз ми спостерігаємо стихійні лиха, яких світ не бачив раніше: урагани Харві та Ірма, землетрус у Мексиці. Хіба нам не досить цих потрясінь? Невже нам справді потрібна ядерна війна? Невже президент Трамп думає, що все, що зараз відбувається, його не стосується?
Хотілося б, що радники Трампа переконали його припинити писати в Твіттер повідомлення, що викликають тривогу. Та й звичайні громадяни США повинні почати діяти, щоб запобігти катастрофі.
Якщо навіть Рональд Рейган зміг підписати угоду про скорочення ядерних озброєнь із Радянським союзом, невже Трамп не може дати нам шанс на мирне існування? В іншому випадку, у нас всіх тільки одна альтернатива: пригнутися і сховатися.
Переклад НВ
Повну версію читайте на www.psychologytoday.com
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени