Пам'ять, як у акваріумний рибки" — модний жарт у соцмережах, коли потрібно підкреслити нездатність сучасної людини запам'ятовувати отриману інформацію.
Інформації і справді багато. Її дійсно вкрай складно запам'ятовувати, а значить, і складати слова в смисли, а окремі смисли — в загальну картину. Тому людьми легко маніпулювати.
Ми живемо в умовах всесвітнього інформаційного потопу. Але зовсім не відчуваємо себе в ньому як риба в воді. Нас кинули в цей потоп, не навчивши плавати. І ми безпорадно або претензійно борсаємося в хвилях. Амбітні намагаються або сподіваються зберегти здоровий глузд. Решта, і їх більшість, просто пливуть.
А ось перед акваріумними рибками незручно. Мало того що їх обмовили — пам'ять у рибок дуже навіть непогана, тобто жарт не більше ніж фейк. Так ще й недавній експеримент показав, що вони краще за багатьох з нас орієнтуються в реальності.
Вчені взяли звичайну рибку, яка любить ховатися в затишних місцях від загрози. Завдання було зрозуміти, як вона задіює відчуття і моторику, щоб переконатися, що перебуває в безпечному притулку. Для цього їй створили доповнену реальність — імітували притулок. Але рибка не повелася: зрозуміла, що цей притулок не гарантує її безпеку. Вона проявила вибірковість, змогла відрізнити справжню реальність від штучно їй нав'язаної.
У нас рік виборів, а значить, настав час тотального розпродажу різних реальностей. Одна краща і безпечніша від іншої. Хоча насправді ні. Політикам є чим пишатися — вони набили руку в створенні доповнених і штучних реальностей задовго до того, як це стало трендом у науці, онлайн-іграх, на масовому ринку гаджетів і програмного забезпечення.
Політика є ідеальним простором маніпуляції. Тому що кількість інтерпретацій фактів, явищ і людей тут об'єктивно прагне до нескінченності. Якщо загалом наше життя уявити як інформаційний потоп, то політика — це та частина потопу, в якій не ллється монотонно з усіх щілин, а вирує ідеальний шторм.
Тому не дивно, що одне з останніх досліджень поширення фейків у Twitter засвідчило: що більше ви цікавитеся політичним контентом, то більше у вас шансів стати споживачем фейкової інформації.
Тільки не потрібно тішити себе думкою, що відрізнити правду від вигадки і маніпуляції людині розумній легше, ніж акваріумній рибці. Правда набагато гірша: навіть підготовлена людина купується на штучну реальність, якщо дозволяє системно обробляти себе правильними сигналами.
Чудовий приклад цього прийшов до нас з Facebook. Компанія найняла безліч модераторів, щоб вони відстежували, оцінювали і блокували контент, який суперечить стандартам мережі. Але постійно стикаючись з інформацією, яка стверджує, що Земля пласка, вежі-близнюки в Нью-Йорку висадили не терористи, а з Голокостом не все так однозначно, деякі модератори самі почали вірити в конспірологічні теорії.
Тепер перенесіться в нашу виборчу реальність. Нас методично заливають контентом, який вселяє в нас певні емоції і переконання. Одні приймають їх на віру, і змінити вже сформовані уявлення про того чи іншого кандидата і реальності, яку він/вона продає, стає вкрай складно.
Ті, хто сумніваються, нескінченно гуглять і гортають стрічки соцмереж, щоб дізнатися більше і перевірити ще раз інформацію. Але в онлайн стільки установок і лідерів думок, що інтернет здатний виправдати все. Легко повірити у що завгодно.
Боротьба за тотальну свободу слова і кристально чисту правду привела нас у світ словоблудства і безлічі митних правд. Проте навчитися спиратися на реальну дійсність все ще можливо. Просто це вимагає від нас постійних зусиль над собою і здатності вчасно зупинитися в пошуку інформації.
Критично мислити, не доводити свободу слова до абсурду, контролювати емоції, вибудовувати баланс у відносинах держави і суспільства, а не розколювати їх на безліч осколків — це щоденна праця. Її буде легше виконувати, якщо розуміти, що ціна вибору в стані гніву або нестримних веселощів, в які нас занурюють різні кандидати, — це більше ніж помилка, це злочин перед майбутнім країни, що воює із зовнішнім ворогом і внутрішньою реакцією.
Кожен з нас — це виборча рибка, якій з безлічі запропонованих реальностей потрібно обрати ту, що дає не ідеальну, але більшу безпеку, свободу і можливість послідовно рухатися вперед.
Акваріумна рибка змогла. Будь як рибка.
Колонка опублікована в журналі Новое Время від 22 березня 2019 року. Републікація повної версії заборонена.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени