З Росії з розбратом

Потужна і високобюджетна фабрика інтернет-тролів в Росії стає серйозною силою, яка істотно впливає на ситуацію у власній країні і здатна розхитати світ

Анна Павленко

Р івно опівдні 21 травня 2016 року дві групи людей з прапорами і транспарантами зібралися на протилежних сторонах однієї вулиці в американському Х'юстоні. Обстановка одразу ж загострилася, адже одна частина демонстрантів виступала на підтримку знань про іслам, а інша — проти ісламізації Техасу. На обидва мітинги американців запросили адміністратори спільнот в соціальній мережі Фейсбук. При цьому самі організатори на мітинг не з'явилися.

Таку історію розповів на слуханнях в сенаті на початку листопада цього року Річард Бур, сенатор і голова комітету з розвідки США. "Складно відвідати захід в техаському Х'юстоні, коли ти займаєшся троллінгом в російському Санкт-Петербурзі", — з іронією резюмував він.

Разом з Буром на засіданнях верхньої палати американського Конгресу, присвячених втручанню Росії в американські вибори, виступили представники найбільших технологічних компаній Фейсбук, Твіттер і Гугл. Як з'ясувалося, в останні роки на їхніх інтернет-майданчиках орудували сотні російських тролів. Там вони під виглядом американських активістів поширювали пропаганду і організовували мітинги, прагнучи розколоти суспільство у США, а також намагалися вплинути на недавні президентські вибори.

"У соціальних мережах легко маніпулювати думками, створюючи масовість через фальшивих користувачів", — коментує дії інтернет-тролів Нік Білогорський, експерт з кібербезпеки, який раніше працював в Microsoft і Фейсбуці.

Ще на початку вересня Фейсбук повідомив про виявлення 470 підроблених російських акаунтів, які протягом двох років купили 3 тис. платних оголошень про імміграцію, расу і рівні права загальною вартістю $100 тис. Потім про блокування 2.752 керованих з Росії акаунтів заявив Твіттер. Пропагандистські облікові записи були виявлені й в Інстаграмі. А Гугл нарахував десятки тисяч доларів, витрачених російськими агентами на рекламу з метою вплинути на хід виборів в США.

Однак Кремль відхрестився від втручання у вибори за океаном. "Ми ніколи про це не чули, ми нічого про це не знаємо і тим більше не маємо ніякого стосунку до цих справ", — заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

Сліди інтернет-тролів привели американських розслідувачів до Санкт-Петербурга, де, як виявилося, працює ціла фабрика маніпуляторів громадською думкою. Вперше про неї заговорили після публікації розслідування журналіста Андрія Сошнікова, який в 2013 році пробрався туди під виглядом співробітника. Тоді фабрика базувалася в приміському районі Ольгіно, і відтоді російських тролів називають ольгинськими.

Потім компанія змінила кілька юридичних назв і переїхала з передмістя до Петербурга. Тут в будинку №55 по вулиці Савушкіна фабрика працює й досі, підтверджує в бесіді з НВ Сошніков, нині журналіст Російської служби BBC.

"У неї з'явився ще один офіс в Петербурзі", — говорить він про розширення фабрики тролів.

В одній з останніх спроб дестабілізувати внутрішню ситуацію в США ольгинські тролі використовували відразу кілька інтернет-платформ і навіть популярну гру Pokemon Go. Згідно з розслідуванням американського телеканалу CNN, росіянами була запущена кампанія Do not Shoot Us (Не стріляйте в нас), яка виглядала як американський громадський проект проти застосування насильства з боку поліцейських по відношенню до афроамериканців.

Повідомлення про такі випадки поширювалися через різні платформи, включаючи Твіттер, Фейсбук, Інстаграм, YouTube і Pokemon Go. Причому вони були сформульовані таким чином, щоб не тільки провокувати зростання невдоволення серед афроамериканського населення, а й змусити білих американців задуматися про зростаючу загрозу з боку їхніх темношкірих співгромадян.

Також Do not Shoot Us оголосила конкурс для учасників гри Pokemon Go, яким пропонувалося ловити покемонів там, де поліція застосовувала зброю проти афроамериканців, і давати спійманим покемонам імена загиблих в таких інцидентах чорношкірих. Тим, хто виконає ці умови обіцяли подарункові карти інтернет-магазину Amazon.

Реакція Росії на розслідування авторитетного американського телеканалу не змусила на себе довго чекати. "Ось так бездарно телеканал пояснив виникнення расових проблем в сучасній Америці. Знову винні росіяни", — написала в Фейсбуці офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова.

Втім, спочатку команди своїх тролів Кремль направляв в першу чергу на росіян. Вперше організований політичний тролінг з'явився в Росії на тлі протестів 2012 року, коли після чотирьох років президентства Дмитра Медведєва головну посаду країни знову обійняв Володимир Путін. Тоді рунет в значній мірі контролювали опозиціонери, згадує Арік Толер, що спеціалізується на Східній Європі аналітик сайту для взаємодії журналістів-розслідувачів Bellingcat.

"Провладні сили не могли володіти інформаційним простором, але спробували зробити його каламутним і максимально розмити антипутінські голоси",— вважає він.

Фінансувати ольгинських тролів, за припущеннями журналістів-розслідувачів, взявся російський бізнесмен Євген Пригожин. Колись він працював кухарем у російського президента, за що отримав прізвисько Кухар Путіна. Сьогодні його холдинг Конкорд займається будівництвом, клінінгом і ресторанним бізнесом, організовує банкети в Кремлі і тісно співпрацює з російським міністерством оборони.

Про багатомільярдні контракти, які було незаконно отримано компаніями Пригожина від міністерства, не раз писав створений російським опозиціонером Олексієм Навальним Фонд боротьби з корупцією. А в кінці 2016 року бізнесмена було внесено до санкційного списку США як "спонсора і агента вищих посадових осіб Росії".

Фабрика тролів — не єдиний медіаактив, який пов'язують з Кухарем Путіна. На Савушкіна, 55 в Петербурзі знаходяться також редакції Федерального агентства новин (ФАН) та інших новинних сайтів, які в Росії вже встигли охрестити патріотичним медіахолдингом Пригожина. Холдинг включає 16 інтернет-ресурсів із загальною аудиторією 36 млн користувачів на місяць.

Сам Пригожин заперечує свою причетність до організацій на Савушкіна, зв'язок з ольгинськими тролями спростовують і в Кремлі. Однак у журналістів і опозиціонерів є своя думка. "Фабрика тролів — це особиста ініціатива пана Пригожина, а те, що у нього мільярди з'являються на державних підрядах, — це не рахується", — саркастично зазначає російський політолог Дмитро Орєшкін.

Про те, що тролів з Савушкіна не дарма називають кремлівськими, говорить і Сошніков. Він наголошує: медіахолдинг Пригожина — наймасштабніше, але не єдине в Росії джерело проплачених коментарів та іншої деструктивної активності в мережі.

"Політична пропаганда в Росії — це відкритий ринок, там немає вертикалі і директивних вказівок, які спускаються з самого верху", — каже журналіст. Навпаки — є мережева структура з безліччю авторів, які іноді конфліктують між собою, "коли в Кремлі йде битва бульдогів під килимом".

Поки ж медіахолдинг на Савушкіна продовжує керувати цілою низкою ресурсів, які поширюють фейки і пропаганду в Росії і за кордоном.

Саме з ними експерти пов'язують і Харківське агентство новин, яке намагається впливати на ситуацію в Україні. Цей сайт почав роботу за кілька місяців до анексії Криму на домені, який придбала компанія керівника ФАН Євгена Зубарєва. За статистикою онлайн-сервісу SimilarWeb, у вересні 2017 року цей ресурс відвідали 3,7 млн користувачів.

З а першою викривальною статті Сошнікова послідували інші розслідування про фабрику тролів від російських і зарубіжних видань, в тому числі The Guardian, Радіо Свобода та телеканалу Дождь. Журналісти поспілкувалися з колишніми співробітниками організації, а їх виявилося чимало: драконівська система штрафів викликала там високу плинність кадрів.

Якраз неналежне поводження з персоналом, на думку Толера з Bellingcat, стало ключовим фактором у витоку інформації з Савушкіна. Так, наприклад, Людмила Савчук після звільнення не тільки розповіла пресі про внутрішню кухню фабрики тролів, але і виграла проти неї суд у справі про неофіційне оформлення та невиплату зарплати. Таким чином, адміністрації не допомогли прийняті в офісі заходи секретності: незмінно закриті жалюзі і розвішані всюди камери спостереження.

Згідно з розповідями екс-тролів, вакансії на фабриці вони знайшли через сайти пошуку роботи, і особливих вимог — як, наприклад, грамотність або обізнаність в політиці — до них не висували. Зате зарплати запропонували вище ринкових — 40-50 тис. руб. ($700-870) на місяць, а для англомовних співробітників і зовсім 65 тис. руб. (Більше $1 тис.).

Як вдалося з'ясувати журналістам, на фабриці позмінно в цілодобовому режимі працюють кілька сотень співробітників. Своє робоче місце вони іронічно називають міністерством правди з відсиланням на роман-антиутопію Джорджа Орвелла 1984.

Працюють тролі в декількох відділах, кожен з яких очолює тім-лідер. Одні займаються підготовкою технічних завдань, інші пишуть блоги, треті — коментарі до новин в російських і зарубіжних ЗМІ. Окрема група монтує фотографії відомих західних політиків, перетворюючи їх на саркастичні демотиватори та фотожаби.

Робота троля полягає в написанні постів і коментарів відповідно до конкретних техзавдань — інформаційних добірок, які складаються з теми, декількох тез, посилань на матеріали для ознайомлення і висновок, до якого повинен прийти автор. Виконати техзавдання співробітник повинен з декількох акаунтів від імені різних осіб.

Так в рунеті формується позитивний образ кремлівської верхівки і негативний образ російської опозиції, а також цілої низки держав, в першу чергу — України, США та країн Європейського союзу.

Завдання тролів — загидити інформаційний майданчик, переконати, що всі брешуть, вважає Орєшкін. "Україна от-от завалиться, Захід гниє і розкладається, Росія піднімається з колін, і все це на тлі "а ми нічому не віримо", — описує він створювану ними інформаційну картину.

За даними фахівців, ефект від такої пропаганди вже є. "Для значної кількості людей інтернет — це великий смітник, джерело, до якого вони не ставляться з великою довірою", — підтверджує Степан Гончаров, соціолог російського Левада-центру, який проводить дослідження про поведінку в соцмережах і регулярно організовує фокус-групи з молоддю і жителями великих міст з цієї теми.

У такій ситуації користувачі більш охоче приймають за правду думки, близькі їхнім власним переконанням. "В епоху постправди в соцмережах люди схильні дружити, вірити і репостити думку тих, хто з ними згоден", — формулює Білогорський. Це створює сприятливий грунт для ефективного поширення фейків і одночасно перешкоджає розвитку демократичного суспільства.

"Росія завдяки цим "зусиллям" повертається до первісного стану, коли люди вірять тільки членам свого племені або групи — тим, кого знають особисто", — констатує Орєшкін.

Росія — не єдина країна, де інтернет-тролінг організовано на вищому рівні. Згідно зі свіжим звітом американської дослідницької організації Freedom House, проурядові фабрики тролів діють в 30 країнах. Наприклад, в Китаї уряд платить блогерам і учасникам інтернет-форумів за формування в мережі позитивної думки про керівництво країни. За рік армія так званих умаоданів публікує в інтернеті майже 450 млн фейковий коментарів, підрахували в 2016 році дослідники Гарвардського університету.

"У Туреччині платні державні тролі називаються aktroller, їх близько 6 тис., вони атакують курдів і підтримують [президента] Ердогана", — розповідає Білогорський. Російський тролінг експерт називає "високобюджетним, витонченим і непрямим", визнаючи його лідером серед аналогічних проектів в світі.

На думку експертів, провідну роль в протистоянні організованому тролінгу грають великі інтернет-платформи. Вже сьогодні замість того, щоб просто банити користувачів за IP-адресами, інтернет-компанії застосовують все більш складні алгоритми, побудовані на аналізі контенту та поведінки користувачів, зазначає Джованні Лука Сіампалья, експерт в сфері поширення інформації з Індіанського університету в Блумінгтоні, США.

Так, наприклад, скоординовані дії нерідко проявляються в публікуванні великої кількості дописів і коментарів за короткий термін. Підозру викликає і повторювана поведінка у кількох, на перший погляд не пов'язаних між собою акаунтах, пояснює експерт.

"Поки ще соціальні мережі протистоять тролінгу слабо; це нова проблема, і вони виявилися до неї не готові", — вважає Білогорський. Однак експерт упевнений: в майбутньому великі інтернет-платформи стануть більш захищеними, адже вже сьогодні Фейсбук, Гугл та інші гравці ринку підсилюють фінансування робіт з протидії троллінгу.