У Венесуелі скінчився туалетний папір. У Туреччині хотіли вирубати десять дерев. Іран вибухнув після дворазового підвищення цін на хліб. І ось тепер вже палять портрети президента і аятоли, вимагають відставки керівництва країни і політичних реформ. Люди штурмують муніципальні та державні установи. Жінки відмовляються від носіння хіджабів. Двадцять загиблих. Зіткнення з силовиками.
В Ірані. В Ірані!
Але, власне, я не про це.
Мені ось що хочеться дізнатися...
Російська опозиція зараз повинна просто застрелитися від сорому
Що там, російська опозиція, назвала вже людей, що вийшли на вулиці, "провокаторами, які хочуть крові"? Закликає їх піти в обгороджений узгоджений з Хаменеї загін і там махати кульками, скандуючи "ми тут влада"? У Тегеран вилетів вже літак з журналістами і пляшкою віскі, щоб провести майстер-клас з договірного матчу вночі в кабінеті мерії?
Чи проводять місцеві активісти розслідування проти злодійства п'ятого заступника лівої п'яти начальника Корпусу вартових ісламської революції і махають з цього приводу качечками, радісно селфлячись в автозаках? Чи проводять опитування в Фейсбуці, де більшість висловлюється за вулиці, а потім ведуть людей за річку на обгороджений з усіх боків ментами острівець? Чи ставлять куби? Чи йдуть в мундепи, щоб, відповідно до теорії малих справ, "підривати владу зсередини"? Чи складають віршики про поета і громадянина?
Чи закликають голосувати за місцеву телеведучу ніби проти всіх?
Російська опозиція зараз повинна просто застрелитися від сорому.
Іран. Іран, Карл!
В рамках проекту "Журналістика без посередників"
Опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени