Економічні прогнози міжнародних фінансових організацій і глобальних аналітичних центрів на найближчі два-три роки часто з'являються із такими заголовками: Світ VUCA (volatility, uncertainty, complexity, ambiguity — волатильність, непередбачуваність, складність і неоднозначність), Зростання невизначеності, На тонкому льоду і тому подібне.
Темпи економічного зростання незадовільні не лише в Україні, але і в ЄС та США. Наприклад, минулого місяця американська економіка додала всього 20 тис. нових робочих місць замість очікуваних 180 тис.
У спробі розібратися із глобальними тенденціями в Києві на запрошення Академії ДТЕК дискутували чотири професори найкращих бізнес-шкіл та університетів світу. Лоїк Садуле з французько-сінгапурського INSEAD (топ-3 бізнес-шкіл у світі), говорить про чотири головні віяння. По-перше, про поляризацію світу, коли країни (Китай, США, Велика Британія) заграють із протекціонізмом, заглиблюючись "у власні окопи" і тримаючи всіх інших на відстані. По-друге, про трансформацію енергетики під впливом кліматичних змін, які потребують серйозних приватних і державних інвестицій. По-третє, про проблему з інклюзивністю у великих галузях: охороні здоров'я, фінансових послугах, освіті. Індія намагається розв'язати цю проблему: в Бангалорі успішні операції на відкритому серці обходяться у $900, усунення катаракти — в $30. Суть полягає в тому, щоб використовувати — і тут, по-четверте — нові технології та штучний інтелект, аби збільшити доступ до товарів і послуг, виробляти більше чистої енергії та підвищити енергоефективність
Основні фактори успіху як орієнтири для України — інвестиції, інновації та відкритість для ідей. Сильні інститути та належне врядування.
Я поцікавився у професора Садуле, яку політику він вважає ефективнішою: протекціонізм чи вільну торгівлю? За його словами, судячи з досвіду Сінгапуру, Китаю, Німеччини, Швейцарії, ми бачимо, що протекціонізм не працює. Ми купуємо іноземні товари тому, що вони дешевші й/або кращі. Тому митні тарифи зазвичай призводять лише до інфляції. Протекціонізм застосовують тільки тимчасово, коли місцевим виробникам дають два роки на можливість повчитися і наздогнати глобальних гравців. Але якщо протекціонізм використовують, щоб приховати низькопродуктивного виробника з низькоякісною продукцією від глобальної конкуренції, то це поганий рецепт для розвитку.
Професор Марчін Заборовський, колишній директор Польського інституту міжнародних відносин, підтвердив, що найуспішніші країни в регіоні — ті, яким вдалося максимально інтегруватися в європейську і світову економіку. Але цей процес може зайти надто далеко, коли, наприклад, у Варшаві складно знайти місцеву автентичну кав'ярню або супермаркет. З банківським і енергетичним секторами варто взагалі бути обережнішими (коли чехи і словаки поспішно відкрили свій енергетичний сектор, він був негайно зайнятий російськими компаніями).
Криза 2008 року і невміння ліберально-демократичних партій впоратися з нею плюс вищість самих ліберальних демократів призвели до зростання радикально правого популізму в регіоні. До цього додалася і криза традиційних медіа. Раніше преса була основою демократії, яку ми зараз втрачаємо. ЗМІ стають вразливішими, зокрема до вимог рекламодавців. Водночас зростає екстремізм у соцмережах. Отже, важливі інвестиції в традиційні засоби масової інформації.
Професор Раджеш Тьягі з канадського Університету Конкордія та Індійського інституту менеджменту закликає думати про велике і вивчати найкращі світові практики, особливо країн, що розвиваються, таких, наприклад, як Індія (технології, енергетика), Китай (виробництво) і Сінгапур (біотехнології, нафта і газ). А разом із тим шукати індивідуальні локальні рішення, вибудовуючи довготермінову політичну стабільність, розвиваючи і використовуючи потенціал нових технологій. Однак, попереджає він, варто переконатися, що дані, які отримують і аналізують компанії, якісні та релевантні. І що ми вимірюємо зокрема на перший погляд незмірні речі на зразок професіоналізму і відкритості.
Що все це означає для кожного з нас?
Говорячи про особисті висновки, директор із корпоративних зв'язків бізнес-школи ІЕ в Іспанії Суфіян Джавід Саїт, зазначив, що, якщо ви народилися після 1970-го, ваші шанси дожити до 100 років складають 50%. Однак ваші знання скоро можуть втратити свою актуальність. Тому думайте про свою освіту, про постійне навчання протягом усього життя. Ви повинні постійно розвиватися і продовжувати рухатися вперед.
Зростання мусить бути особистісним, професійним, командним, організаційним і галузевим, каже Суфіян. Я б ще до цього додав: муніципальним і державним.
"У волатильному, непередбачуваному, складному і неоднозначному світі вам краще не мати симетричної VUCA-ментальності, тому що в такому разі ви завжди будете лише наздоганяти. Що потрібно натомість — це WECO: wisdom, equanimity, compassion, open awareness — мудрість, самовладання, співчуття і відкрита усвідомленість".
Колонку опубліковано в журналі Новое Время за 14 березня 2019 року. Републікацію повної версії тексту заборонено
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени