Україна вже протягом кількох останніх років стабільно утримує другу сходинку в списку умовних "ворогів" Росії
Днями авторитетна російська дослідницька організація «Левада центр» опублікувала результати свого чергового моніторингового опитування, в якому, серед іншого, вивчалася громадська думка росіян щодо "друзів" і "ворогів" Росії на сьогоднішній день. Примітно, що Україна вже протягом кількох останніх років стабільно утримує другу сходинку в списку умовних "ворогів" Росії, поступаючись в рейтингу тільки США. При цьому в 2017 році вороже налаштованою щодо Росії Україну назвали 50% опитаних росіян. Наприклад, в 2014 і 2015 роках таку думку поділяли лише 30% і 37% російських громадян відповідно. Очевидне стрімке зростання сприйняття України як "недружньої, вороже налаштованої по відношенню до Росії" держави.
У цьому контексті важливо розуміти, що респонденти в Росії в рамках поставленого соціологами питання оцінювали скоріше політику однієї держави (України) до іншої (до Росії), ніж своє ставлення безпосередньо до українських громадян. Це важливо розуміти, щоб уникнути далекосяжних екстраполяції результатів опитування і умовиводів щодо повальної українофобії в Росії. Опитування, проведені журналістами в російських містах, явно вказують на багатошаровість громадської думки росіян, в тому числі щодо України. Складається враження, що росіяни не пов'язують своїх негативних оцінок до України безпосередньо з українцями або ж роблять це тільки лише частково.
На радше політичний характер оцінки росіянами України в рамках нещодавнього опитування "Левада центру" вказує і загальна динаміка зміни цієї оцінки за весь період моніторингу, починаючи з 2006 року. Якщо подивитися на результати всіх попередніх опитувань, то впадають в око дуже різкі зміни в російській громадській думці щодо "ворожості України" саме в 2010 році (в порівнянні з 2009 роком) і в 2014 році (також в порівнянні з попереднім роком), коли в Україні відбувалася зміна політичних еліт.
Так, якщо в період президентства Ющенка в 2009 Україну «недружньою по відношенню до Росії» державою вважали 41% росіян, то вже в 2010 році - після обрання президентом України Віктора Януковича і підписання «Харківських угод» - таких залишилося лише 13% (падіння більш ніж в 3 рази за 1 рік!). У 2014 році - невдовзі після революційних подій Євромайдану і втечі президента Януковича - маятник громадської думки в Росії раптово хитнувся в протилежний бік і число росіян, які вважають Україну "ворогом" Росії стрімко зросло практично в 3 рази - до 30% (після 11% у 2013 рік).
Таким чином, є підстави вважати, що стійких "закоренілих" супротивників України в Росії не так вже й багато, як може здатися на перший погляд. Очевидно, що такі є, але вони явно не становлять більшість. В іншому випадку ми б не спостерігали настільки стрімких "піруетів" в загальній динаміці громадської думки Росії щодо України.
При цьому сприйняття України в сусідній країні характеризується високим ступенем нестійкості і схильне до серйозних коливань, прив'язаним в часі до змін політичного характеру в самій Україні. З огляду на збереження високого ступеня довіри російських громадян телебаченню а, з іншого боку, контрольованість телевізійного простору з боку російської влади, логічно припустити, що стрімкі перетворення думки росіян, як і формування образу "ворогів", безпосередньо пов'язані із тим порядком денним, який директивно задає російським телеканалам Кремль, виходячи зі своїх політико-пропагандистських цілей.
Для нашої країни результати опитування, згідно з яким Україна сприймається росіянами в якості одного з ключових "ворогів" Росії, не обіцяють нічого хорошого і можуть навіть приховувати потенційні загрози. З огляду на постійно зростаюче прагнення нинішнього російського керівництва зміцнювати свій політичний режим, перш за все, через пошук та протистояння «зовнішнім ворогам», Україна може знову опинитися ключовою мішенню нападок або ж чергових агресивних провокацій з боку сусідньої держави.