Як ви помітили, український парламент засідає не щотижня. Депутати працюють також у комітетах над законопроектами, є теж робота із виборцями. Припустимо, що нардепи не ухиляються від виконання цих своїх обов’язків: спілкуються із електоратом, їздять на округи чи сидять у приймальнях, пишуть запити, звітують перед виборцями. Цей період роботи ми не будемо аналізувати, а просто уявімо і помріємо, що так воно і є.
Подивимось лише на пленарні тижні, коли депутат повинен прийти на роботу до будівлі Верховної Ради, за адресою вулиця Грушевського 5, сісти на своє робоче місце у сесійній залі і голосувати. Таких тижнів усього два на місяць. І ці тижні не дуже виснажливі. Це навіть не п’ять робочих днів, як в усіх нас, а фактично чотири.
У понеділок проходить засідання погоджувальної Ради. На ньому присутні тільки деякі нардепи – керівники фракцій, парламенту, спікер Андрій Парубій, голови комітетів. Вони визначають порядок денний на тиждень, тобто над чим працюватимуть депутати із вівторка по п’ятницю.
Чому українські громадяни можуть працювати по 8 годин на добу, а депутати не витримують навіть пів робочого дня?Приходить вівторок – це робота у Раді зранку і до вечора. Середа – депутати працюють у сесійній залі половину робочого дня. Четвер – знову цілий день у Раді. П’ятниця – година запитань до уряду, обід і всі вільні. Чудовий робочий графік.
Але за даними руху Чесно, у 2016-му році, лише 13 з 406 депутатів відвідали усі пленарні засідання Ради. Найбільше прогулюють роботу депутати Опозиційного блоку, депутатських груп Воля народу і Відродження.
У вересні 2017-го, за підрахунками Чесно, лідер антирейтингу – група Відродження та позафракційні нардепи. Сайт Верховної Ради показує, що у вересні 19 депутатів не проголосували жодного разу. Семеро з них були відсутні під час усіх голосувань. Це народні депутати-утікачі Сергій Клюєв і Олександр Онищенко, які переховуються від українських правоохоронних органів за кордоном. Це також Євген Бакулін, депутат Опозиційного блоку і фігурант антикорупційних розслідувань. І позафракційний депутат В’ячеслав Константиновський. У липні він написав заяву про складання мандату і заявив, що більше не збирається працювати у Раді.
Ще один прогульник – позафракційний Дмитро Ярош. За всю каденцію Ради він взяв участь менш ніж у 3% голосувань. Прихильники Яроша виправдовують його тим, що він більше зробить для фронту, ніж у Раді. Але тоді навіщо він обирався до парламенту? Ще один прогульник голосувань - Віталій Чепинога, нардеп БПП. Чепинога дуже популярний фейсбук-користувач, пише дотепні і смішні пости. Але робота депутата полягає все ж не у фейсбук-дописах. За час роботи цього скликання, Чепинога взяв участь лише у 3% голосувань. А Вадим Рабинович, який не зникає з телеекранів, рекламуючи партію За життя, фактично не бере участі у голосуваннях у Раді. Його показник ще гірше – 1,5%.
Дивлячись на таку дисципліну, розумієш, що частині депутатів просто необхідна депутатська недоторканність. Написання законів – не їхня справа. Це нудно, у них свої бізнеси чи заняття, їм не до цього. Нардепи ж депутатських груп, голосують переважно у ключові моменти: кадрові призначення чи бюджет. Скоріш за все їх дисциплінують тільки якісь кулуарні домовленості.
Покарати прогульників майже неможливо. Ну хіба що можна позбавити їх частини зарплатні. До речі, вони можуть передати свою картку «кнопкодавам», які проголосують за потрібні законопроекти і цим очистити своє сумління за пропуск засідання. Але це не та якість парламенту, який має приймати необхідні реформи.
У цій роботі не має нічого надзвичайного, це не каторга. Чому українські громадяни можуть працювати по 8 годин на добу, а депутати не витримують навіть пів робочого дня? Подивіться на сесійну залу у п’ятницю – де усі ці люди, за яких проголосували виборці? Які у них термінові справи? Ніхто не знає. Але по п’ятницях у залі кількості депутатів вистачає тільки на те, щоб зробити спільну фотографію і відзначити тих, хто не прогуляв роботу.
У результаті, рейтинг довіри до напівпорожньої Ради критично низький. А на парламент люди часто дивляться, як на цирк, що ображає багатьох депутатів, які відповідально працюють і голосують. І таких теж багато. Змінити ситуацію на краще можуть хіба що самі виборці, які на виборах братимуть до уваги інформацію про кількість прогулів депутатів, а не їхню гречку та продуктові набори.
Більше політичних новин у відеоблозі Крістіни Бердинських:
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени