Національно-демократичний інститут США (NDI) опублікував результати опитування громадської думки в Грузії, які показали ставлення населення до зовнішньої політики країни, діяльності уряду і минулих місцевих виборів. Всупереч очікуванням Кремля, Грузія як і раніше прагне до того, щоб стати частиною західного світу, – пише Олег Панфілов для Крим.Реалії.
Національно-демократичний інститут США, як і його колеги з Міжнародного республіканського інституту США (IRI), періодично проводить такі дослідження, щоб побачити стан суспільства: чи готове воно розвиватися, чи має перспективи динамічного прогресу в області демократії і західних цінностей. У Грузії власні соціологічні інститути не мають фінансових можливостей для проведення таких глобальних досліджень, але вони можуть брати участь в соціологічних проектах разом з міжнародними організаціями.
Останнє дослідження проводив Кавказький центр дослідницьких ресурсів на замовлення NDI та за фінансової підтримки уряду Великої Британії. У період з 29 листопада по 19 грудня 2017 року було опитано 2 298 респондентів на основі представницького підбору, за методом особистого інтерв'ю. Похибка становить +/- 1,9%.
Серед тем дослідження найбільший інтерес представляє оцінка населенням перспектив відносин з НАТО і Євросоюзом. Всі попередні опитування показували, що ставлення до цих організацій не змінюється після 2008 року, коли 5 січня разом з президентськими виборами було проведено референдум про потенційний вступ Грузії в НАТО. Це була перша спроба з'ясувати у населення перспективи Грузії, що вже успішно проводила реформи, в тому числі і військові, але для політичної еліти і західних країн було важливо дізнатися, чи повинна Грузія продовжувати свою інтеграцію в НАТО. Результат референдуму був приголомшливим: за вступ країни в НАТО проголосував 1 мільйон 355 тисяч 328 людей, тобто 77% тих, хто проголосував.
Відтоді цифра змінюється в межах 5-10 відсотків, але більшість населення все ж таки бачить своє майбутнє із Заходом. Останнє дослідження показало: 64 відсотки респондентів підтримують заявлену урядом мету про вступ до НАТО, що на 2 відсотки менше, ніж в червні 2017 року. 26 відсотків респондентів виступають проти членства в НАТО. У червні 2017 року цей показник становив 23 відсотки. Підтримка членства в НАТО в регіонах, населених етнічними меншинами, збільшилася з 29% в червні 2017 року до 36% під час цього опитування.
Остання цифра про збільшення підтримки інтеграції в НАТО в регіонах проживання національних меншин дає підставу стверджувати, що зусилля урядів останніх 14 років дають свої плоди. У Грузії найбільші громади меншин – це етнічні азербайджанці Марнеулі і вірмени Джавахеті, які разом складають майже 15 відсотків населення. Зазвичай на пострадянському просторі саме меншини стають жертвами кремлівської політики сепаратизму. Грузія стала позбавлятися від впливу російської пропаганди, а значить і від можливості створити з меншин проросійську силу. Без сумніву, прозахідними стають і етнічні осетини, і представники інших етнічних груп.
Грузія як і раніше хоче стати частиною Європи
Інший важливий результат – підтримка членства в Євросоюзі, перспективи вступу Грузії в цю організацію. Число респондентів, які згодні із заявленою урядом метою про вступ до ЄС, трохи знизилося з 77% в червні 2017 року до 72% під час останнього опитування. Підтримка питання про вступ до Євросоюзу висока в масштабах країни, винятком є регіони, населені переважно етнічними меншинами – 51%. І ця цифра стала несподіванкою, оскільки за всі роки незалежності країни важкий був процес інтеграції етнічних меншин в сучасне розуміння внутрішньої політики Грузії, яка декларує європейські цінності. Швидше за все, збільшення числа підтримуючих частково пов'язане з безвізовим режимом з ЄС.
Неприємною несподіванкою став результат в 29% опитаних, які вважають, що Грузія повинна приєднатися до Євразійського союзу. Це на 6% більше, ніж в дослідженні піврічної давності. Можна припустити, що це результат російської пропаганди, яка останні п'ять років привільно себе почуває, оскільки уряд Іванішвілі дозволив трансляцію російських телеканалів. Можливо також, що це думка людей, що зневірилися, які п'ять років тому повірили «Грузинській мрії», але так і не дочекалися виконання обіцянок. Побічно це припущення підтверджується результатом оцінки діяльності «Грузинської мрії», якій «добре» поставили тільки 13% опитаних.
Приблизно такий же результат спостерігається і в оцінці зовнішньої політики Грузії по відношенню до Росії, яка багато в чому залежить від пропаганди і позиції уряду – «не дратувати» Кремль. Оскільки в Грузії державні ЗМІ заборонені Конституцією, роль пропагандистів різних політичних поглядів, опозиційних і урядових, грають два телеканали – «Руставі-2» та «Імеді», які в опитуванні отримали рівну кількість голосів, по 46%. Телебачення, як і раніше залишається основним джерелом інформації про політику та поточні події в Грузії для 72% респондентів, потім йде інтернет – 21%. Саме вони формують громадську думку. Рівень впливу Суспільного мовлення – 9%, але після спроб змінити його статус відсоток глядачів може скоротитися.
Що залишається в цілому? Незважаючи на ротацію цифр, десь результати стали краще, десь – гірше, але в цілому дослідження показує рівність оцінки за останні десять-дванадцять років. Очікування Кремля, що Грузія змінить своє ставлення до російської політики, знову стане потурати імперським устремлінням, не виправдалися. Немає ні відновлення дипломатичних відносин, ні відкриття транспортного коридору, залізниці через окуповану Абхазію, як хотіла Росія і її сателіт на Кавказі, Вірменія. Нічого не змінилося і у ставленні жителів Грузії до НАТО і Євросоюзу. Швидше за все, грузин зараз більше хвилює внутрішньополітична ситуація і тривожне становище економіки та рівня життя, ніж відносини з Росією і перегляд настрою, особливо після війни 2008 року.
Грузія як і раніше хоче бути європейською країною, а статистика говорить, що кількість тих, хто скористався «безвізом» – збільшується. Видання «Tabula» отримало відповідь МВС Грузії на свій запит з цього приводу: з 28 березня по 17 грудня 2017 року 174 тис 596 осіб відвідали Шенгенську зону, з яких 494 були пропущені в безвізову зону. За оцінкою Єврокомісії, Грузія виконує умови лібералізації візового режиму і взяті на себе зобов'язання. Про це сказано в опублікованому 20 грудня минулого року звіті.
Росія ж щороку обіцяє скасувати візовий режим для жителів Грузії, але так нічого і не робить, на відміну від Грузії, яка скасувала візи для росіян ще шість років тому. До речі, в стриманому відношенні жителів Грузії до Росії є і український фактор – війна на Донбасі і анексія Криму. Грузини завжди співчутливо ставляться до держав, які постраждали від Росії, наприклад, до Молдови і України. Азербайджан же є одним з основних торговельних і політичних партнерів. Надія Кремля на те, що російський олігарх Бідзіна Іванішвілі змінить ставлення грузинів до Росії, не виправдалася. Грузія як і раніше хоче стати частиною Європи.
Друкується з дозволу Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени