Хранителі грошей

Найкраще довіряти гроші 15 банкам, що увійшли в рейтинг найбільш надійних кредитних установ від Dragon Capital і НВ

Андрій Юхименко, Андрій Леденьов

Д ержавний банк або "дочка" великого іноземного — приблизно такий вибір є в українця, який бажає зберегти свої заощадження. Адже серед максимально безпечних фінустанов домінують саме вони.

Щорічно НВ публікує рейтинг найнадійніших фінансових установ країни. Зазвичай в нього входили 20 учасників, але нині інвесткомпанія Dragon Capital, що складала підсумковий список, порахувала: потрібно скоротити число претендентів. Ринок пережив кризу — як наслідок, стало менше банків, а серед тих, що вижили — виявилося менше тих, кому варто, на думку аналітиків, довіряти.

Нинішні учасники рейтингу — це установи з числа найбільших в країні, які мають відмінне фінансове становище, прибутковість, підтримку з боку акціонерів і довіру вкладників. І якщо раптом Нацбанк вирішить організувати нову "велику чистку" на ринку, ці 15 установ її, швидше за все, переживуть, зберігши і себе, і гроші клієнтів.

К оротке визначення надійного банку по-українськи — велика установа, причому або державна, або приналежна іноземному профільному власнику. Винятки в топ-15 банків два: ПУМБ і банк Південний.

Анастасія Туюкова, старший аналітик Dragon Capital, яка складала для НВ рейтинг найбільш надійних фінустанов країни, пояснює: в підсумковий список потрапили структури, на частку яких припадає 87% депозитів в країні.

Лідером топ-15, як і минулого року, став Райффайзен Банк Аваль — дочірня структура австрійської установи. Його чистий прибуток за дев'ять місяців 2017 року склав 4 млрд грн, а рентабельність капіталу перевищила 50% — це найкращий результат на ринку, що показує, що банк має успішну модель. Райффайзен ще й відновив кредитування, з початку року наростивши свій портфель на 14%.

У вітчизняних держбанків також немає проблем з підтримкою акціонерів: держава активно вливала і вливає в них гроші. Але жодна з подібних структур не потрапила до трійки лідерів рейтингу НВ, тому що такі банки мають слабкі фінансові показники. А ще вони не поспішають розбиратися з власними "старими хворобами".

В Ощадбанку, наприклад, невисока прибутковість. Але головне, що знижує його позицію в рейтингу, — відсутність прогресу в реформуванні корпоративного управління. Те ж саме можна сказати ще про один держбанк — Укрексімбанк: у його наглядовій раді досі не призначили незалежних директорів. А все тому, що вже два роки парламент не може прийняти потрібні для цього закони.

"Поки активного кредитування немає, в подібному стані речей немає нічого страшного", — пояснює Туюкова. Але коли воно почнеться, вважає експерт, без незалежних директорів держбанки знову можуть взятися роздавати позики структурам, наближеним до влади. Подібне вже відбувалося за часів Віктора Януковича та до нього, і значна частина таких грошей перетворилася на "подарункові", тому що досі не повернулися в казну.

Ще одна держустанова — ПриватБанк — цього року повернулася в рейтинг найбільш надійних від НВ. І якраз тут роль держави виявилася позитивною. Адже роком раніше аналітики виключили банк зі списку через невизначеність фінансового становища акціонерів банку — тоді це були приватні особи на чолі з Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Тепер акціонером стала держава, і невизначеність зникла.

Але не зникли гігантські проблеми фінустанови родом з Дніпра: величезний портфель нереструктуризованих проблемних кредитів, а також судові суперечки з колишніми акціонерами і вкладниками.

На початку листопада екс-акціонер Боголюбов заявив, що є громадянином Великої Британії і тому вимагає від України компенсації його збитків на підставі двостороннього інвестиційного договору між Києвом і Лондоном. Колишня дружина Боголюбова вже домоглася в суді першої інстанції рішення про повернення їй депозиту з Привату — 500 млн грн. А Окружний адміністративний суд Києва ухвалив: банк повинен повернути 1,4 млрд грн компаніям, афільованим з братами Ігорем та Григорієм Суркісами.

На думку експертів, існують ризики появи судових позовів від інших вкладників і власників облігацій банку, незадоволених тим, що борги установи — приблизно 29 млрд грн — конвертували в його капітал. Втім, більшою загрозою є те, що у Привата досі немає стратегії реструктуризації проблемної заборгованості.

Проте колишня власність Коломойського і Ко все ще знаходиться в категорії too big to fail — "занадто великий, щоб впасти": портфель приватівських депозитів перевищує 200 млрд грн, і це більше, ніж у будь-якого іншого банку в країні. Тому влада навряд чи дозволить подібному "монстру" впасти: Мінфін, НБУ і президент завжди підставлять фінансове плече.

А ще в нинішньому рейтингу як і раніше немає структур з російським капіталом, з якими список найнадійніших банків від Dragon Capital і НВ розлучився ще минулого року. Просто тому, що установи, пов'язані з РФ, надійними в Україні не є: в 2017-му офіційний Київ ввів проти них санкції, що обмежують взаємодію з материнськими структурами. Тепер українські "дочки" російських "матерів" шукають покупців на свої активи. Поки що безуспішно.

В Dragon Capital впевнені: безбоязно зберігати депозити можна в будь-якому банку зі списку топ-15. Але це не означає, що на вкладі вдасться заробити.

Сьогодні вітчизняні фінустанови не особливо мають потребу в депозитах. Тому багато хто з них пропонують низьку ставку. І вкладник, наприклад, УкрСиббанку, піврічний гривневий депозит в якому має нульову прибутковість, просто отримує місце для зберігання своїх заощаджень.

Схожі умови, як правило, пропонують ті банки, які розташувалися на верхніх щаблях топ-15: вони вважають за краще тримати ставку нижче рівня інфляції.

А ось максимально щедрі структури — вони всі виявилися в хвості рейтингу НВ — обіцяють за депозит 14-15% річних. Значить, на вкладах з урахуванням інфляції можна заробити 2-3% на рік, а й в цьому випадку прибутковість буде мінімальною.

Більш того, як зазначає Туюкова, навіть з цього скромного заробітку необхідно ще заплатити податки. Тому банки та інші фінансові компанії стали пропонувати клієнтам покупку державних облігацій — ставка там приблизно така ж, як у депозитів, а ось дохід не оподатковується.

Навряд чи низька прибутковість по депозитах турбує будь-кого з учасників рейтингу від НВ. Поки вони насолоджуються затишшям, що настало після шторму.

А буря ж була знатна. І називалася вона банкопадом, що почався у 2014 році з подачі глави НБУ Валерії Гонтаревої.

Епоха банківських катаклізмів нині вже позаду. У цьому впевнені не тільки в Нацбанку, — в цьому ж переконував НВ і Тамаш Хак-Ковач, голова ОТП Банку в Україні. За його словами, якщо тепер і закриються якісь банки в країні, то тільки з категорії дрібних.

"Зараз у нас банківська система найнадійніша за останні 15 років, — каже Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital. — Тому що з ринку прибрали структури, які не можуть жити нормально".

Уже можна слідом за Гонтаревою заявляти про те, що в банківській системі завершилися очищення і перезавантаження. І тепер настав третій етап реформи — банки потроху починають кредитувати.

Дійсно — "потроху": кредитний портфель населення в гривні в цілому з початку року виріс на 24%, а корпоративний — на 6%.

"Попит на кредити невеликий. Міжнародна практика показує, що він відновлюється, коли процентні ставки падають нижче 10%", — говорить Хак-Ковач. При інфляції в 12%, яку очікують експерти в нинішньому році, і облікової ставки НБУ в 13,5%, подібне "падіння" неможливе.

"Економічний ризик досить високий, через нього банки не можуть розпочати активно кредитувати, — пояснює Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку. — Штучно знижувати ставки ми не можемо".

Але наступного року, якщо вірити тексту проекту держбюджету, інфляція складе 7%. І тоді в справі кредитування банки помітно активізуються. "Як тільки економіка почне стрімке зростання, ставки будуть падати", — впевнений Пишний.

Уже росте і оптимізм учасників ринку. "Загрози [банкам] є завжди — світова політична і економічна ситуація, наприклад, — говорить Хак-Ковач. — Але специфічних українських загроз я не бачу".