Спасибі великому Пу. Тепер ми знаємо, що в серіалі «Слуга Народу» є, принаймні, один хороший жарт.
Історія прекрасна. І насамперед говорить про те, що в Кремлі залишилися дуже незадоволені зустріччю в Парижі, де очікували від Зеленського України на блюдечку з блакитною облямівкою. Але українське суспільство накреслило червоні лінії, президент їх не перейшов, і Кремль тепер незадоволений. Скільки задоволення зараз почитати російську пресу, в якій паплюжать Зеленського, або українські філії російської преси, як у телевізорі у Медведчука, так і не тільки, де стогнуть і виють про нездійснені надії. Загалом, Кремль злий. Був. Після зустрічі.
Вирішили піти второваним шляхом і влаштувати Зеленському його липецьку фабрику. Тобто дискредитувати президента через звинувачення в зароблянні грошей у Росії. З Порошенком прокотило. Путін заморозив фабрику, компанія Roshen не могла продати, сама фабрика не працювала, а в Україні розганяли тези про те, що Порошенко заробляє на крові. Це стало успішним мемом. Сам Зеленський використав Липецьку фабрику проти Порошенка, зокрема на епічних дебатах. Те ж мало статися із Зеленським. Серіал купили заздалегідь, ще в травні. Раптом стане в нагоді. І після Нормандії дали команду показати глядачам Росії це велике творіння, а українським виборцям — розповісти, як Зеленський заробляє у ворогів. Технологія стара.
Але не зрослося. Як виявилося, дискредитація президента України не так важлива, коли це може викликати сміх над президентом Росії. Ось такі вони, комплекси у старого диктатора.
До речі, тепер шанси домовитися з Росією будуть ще менше. Тому що ось це буде завжди незримо присутнє при переговорах. А Путін, найімовірніше, буде вважати Зеленського людиною, яка його принизила.
Якось все зрослося: і Олімпіаду росіяни будуть свою проводити, погрожують принаймні, і за анекдоти скоро саджати будуть.
І так, дорогим товаришам росіянам треба запам’ятати. Це українці мають право називати або не називати свого президента якими завгодно словами, сміятися з його рівня компетенції або дивитися закоханими очима. Кожному своє. Але це наш президент і ми його можемо тролити скільки завгодно. А для росіян — на ви, пошепки, і Володимир Олександрович.
Принаймні, поки зі своїм «Х*блом» не розберуться.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ