Нічого не поробиш, на відміну від католицької церкви, що зберігає єдність, світове православ'я в кінцевому підсумку створило конфедерацію помісних церков, прив'язаних до певних держав. На жаль, ця особливість зробила православ'я залежним від світської влади більшою мірою, ніж це існує (а існує!) в католицизмі і численних протестантських громадах.
І якщо західна церква втрачала паству, що було пов'язано з радикальним переглядом догматики і зміною назви церков, то православна, зберігаючи в цілому догматику і літургику, розколювалася разом з імперіями. Нові держави рано чи пізно домагалися і церковної незалежності, яка, зрозуміло, означала залежність від світської влади.
Як би там не було, але для православ'я встановився звичай бути другим крилом держави, по суті п'ятої (четвертої чомусь називають сьогодні журналістику) гілкою влади.
УПЦ КП – церква України епохи Кравчука
Тобто, якщо в Болгарії церква болгарська, в Сербії – сербська, в Румунії – румунська, то чому в Україні повинна бути російська? УПЦ МП по суті російська церква.
Відсутність помісної церкви в свідомості багатьох сприймається як якась неповноцінність держави. Як говорила мені одна адептка РПЦ, Україна – «не цілком держава».
Парадокс в тому, що держави, яких вже немає, все одно мають свої православні церкви. В Україні є так звана катакомбна церква (дві гілки) – по суті церква Російської імперії. Є УАПЦ (автокефальна) – церква УНР. І є УПЦ МП, церква СРСР. А УПЦ КП – церква України епохи Кравчука.
Опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени