Його законопроект про визнання Ізраїлем Голодомору геноцидом українського народу з першої хвилини викликав наснагу Києва і гнівну реакцію посольства Росії.
Коли пропаганда замінює танкові прориви, битви за минуле гибридно стають битвами за майбутнє.
Москва загрожує Єрусалиму суворими карами за приватний законопроект маловідомого депутата – так різко і емоційно, наче оцінка минулого зачіпає якісь глибинні пласти її самосприйняття.
Сучасна Росія вважає себе спадкоємицею СРСР. І тому вона інстинктивно захищається від засудження сталінської епохи, бачачи себе спадкоємицею її злочинів і одночасно боячись звинувачень у цих жахах – з вимогою виплати компенсацій за моделлю Німеччина-Ізраїль.
Київ лобіює визнання Голодомору ізраїльським Кнесетом – так пристрасно і наполегливо, ніби саме це визнання зі Святої Землі буде звучати як "остаточна папірець, фактична, броня!"
До того ж, у сучасній Україні Голодомор є одним з націєбудівних стрижнів. "Ми ті, чиї предки пережили Голодомор", "Українська армія тримає сьогодні фронт у засніжених окопах Донбасу в тому числі і для того, щоб жоден зовнішній агресор більше не міг влаштувати нашому народові смерть від голоду" – ці та подібні думки лунають сьогодні в багатьох головах від Львова до Харкова.
Коли пропаганда замінює танкові прориви, битви за минуле гибридно стають битвами за майбутнє
З Голодомором українці намагаються застосовувати ізраїльську модель ставлення до Голокосту – "Never again!", "Ніколи більше!"
Тим часом, уряд Беньяміна Нетаньягу вкладає величезні зусилля в збереження і зміцнення добрих відносин з Росією. Прем'єр-міністр Ізраїлю сім разів літав на зустрічі з Володимиром Путіним з моменту появи російських військ у Сирії. Тому що інтереси безпеки Ізраїлю вимагають координації дій з країною, чиї бойові літаки і системи ППО тримають небо і прикривають іранські конвої зі зброєю навколо наших північних кордонів.
При цьому Ізраїль як вільна країна, яка мріє стати частиною Західної цивілізації, симпатизує ривку на свободу і готовності захищати цю свободу і незалежність, які були показані Україною під час і після Майдану-2014. Звідси і стабільно-позитивні відносини Ізраїлю з Україною.
Москва ревнує Єрусалим до Києва – і навпаки. Чотири роки після Майдану цей нелюбовний трикутник вганяє ізраїльське керівництво в стан тієї мавпи з анекдота, яка не може визначитися, з ким вона – з красивими чи розумними.
І не визначиться ніколи. Тому що насправді Ізраїль реагує на конфлікт Росія–Україна, як підліток, чиї батьки розлучаються зі скандалом і биттям тарілок, вимагаючи від нього відповісти – "кого ти любиш більше, тата чи маму?"
А дитина не хоче взагалі вибирати, їй важливі і потрібні обидва. Ну і ще третій родич йому дуже дорогий – дядечко Дональд з Вашингтона, це вже для повного сімейного щастя і гарантії виживання. Тому що цьому "підлітку" доводиться 70 років боротися за життя в дикому задвірку Близького Сходу.
Охоче вірю, що особисто на депутата Акрама Хасона справило сильне враження побачене ним у київському Музеї Голодомору. Відвідавши столицю України в грудні 2017 року, він дізнався від голови групи Україна-Ізраїль Верховної Ради депутата Георгія Логвинського і від почесного консула Ізраїлю Олега Вишнякова, що в українській історії була страшна трагедія голоду 1932-1933 років, мільйони людей загинули.
Звідси і законопроект Хасона, чия маленька партія входить до правлячої коаліції Ізраїлю. "Ми самі пережили Голокост – і повинні визнати катастрофу в історії іншого народу", – заявив ізраїльський депутат.
Але я впевнений, що Беньямін Нетаньягу сприймає законопроект про визнання Голодомору як удар у спину від депутата-задньолавочника. "Поки я мотаюся в Москву до Путіна, заледве домовляюся з ним про свободу ізраїльських авіаударів по базах терористів і по конвою з іранською зброєю в Сирії та Лівані, ти свариш мене з Путіним?!"
У виборі між співпереживанням українській трагедії та інтересами безпеки Ізраїлю, Нетаньягу завжди волітиме ліквідувати законопроект Хасона на корені.
До того ж проукраїнські лобісти звернулися явно не до тієї людини: Акрам Хасон раніше допитувався поліцією Ізраїлю за підозрою в фальшивому дипломі першого академічного ступеня. Другий ступінь він отримав від віртуального британського вузу, а третій – від мікроскопічного університету в глушині румунської провінції.
На шляху просування законопроекту Хасона я бачуй інші рифи: депутати Кнесету страшенно далекі від проблематики України, з ними не велося роз'яснювальної роботи, ізраїльська громадськість зовсім не проінформована про вбивство голодом мільйонів жителів радянської України.
Знижують шанси на успіх законопроекту про визнання Голодомору Ізраїлем і антисемітські заяви низки українських активістів про те, що нібито "це євреї-комуністи організували нам Голодомор".
Крім того, давній принцип Кнесету вимагає залишати проблеми минулого історикам, і не переносити цю тематику в політичне життя. Саме цим аргументується відмова ізраїльських парламентаріїв навіть розглядати тематику вбивства вірмен в 1915 році.
Тож офіційна Росія може стримати своє просталінське обурення: визнання Кнесетом українського Голодомору – це поки з розділу "місія нездійсненна".
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени