Гол Андрія Мацоли

Засновник компанії Перша приватна броварня та ініціатор фан-руху Вірні збірній — про своє головне спортивне захоплення

М оя футбольна історія почалася у Львові. Батьки вирішили віддати мене в спортивну секцію і вибрали... шахи та футбол. Футбол, звісно, я любив набагато більше. Але вибір батьків розумію — щоправда, це вже зараз, озираючись на роки назад.

Шахи навчили мене терпінню, а ще міркувати логічно, продумувати на багато кроків вперед. Футбол допомагав направити нескінченну дитячу енергію в потрібне русло, навчив ніколи не здаватися, не зважаючи на поразки, травми або розчарування, але головне — працювати в команді. Ці якості допомагають мені і сьогодні.

Футбол завжди залишався моїм головним хобі. Куди б я не їхав, в якій би країні не був, я обов'язково йду на стадіон.

У 2006 році, коли ми будували завод у Львові, мені доводилося багато часу проводити в Європі. Після роботи ввечері йшов на стадіон. Там я побачив, що уболівальник — це не глядач. Це мотиватор і друг команди, навіть більше — повноцінний гравець. Футболісти створюють ігрові моменти на полі, а вболівальники — емоційні моменти на стадіоні. Від майстерності обох сторін залежить результат гри. Це розуміння, культуру фанів мені хотілося принести на стадіони України. У 2017 році ми ініціювали створення фан-руху української збірної, перші результати вже є, але головна робота ще попереду.

Хто з футболістів вразив вас найбільше?

У кожної епохи є свої легендарні гравці. Ті, хто бив рекорди або вражав своєю волею до перемоги. Але особисто мене завжди вражали футболісти, не тільки вірні своїй майстерності, а й вірні своєму клубу і вболівальникам. Стівен Джерард, Франческо Тотті, Карлес Пуйоль і наш Олександр Шовковський — справжні приклади лідерів, професіоналів та відданості команді.

Назвіть кращу гру, яку ви бачили в своєму житті.

Дві гри 1997 року — Динамо (Київ)—Барселона (3:0) і Барселона—Динамо (Київ) (0:4) — як і мільйони українців, я запам'ятав на все життя. Біло-блакитні розгромили тоді одну з найкращих команд світу. Двічі!

Назвіть гру української збірної, яка справила на вас незабутнє враження.

Україна—Туреччина в 2017 році. Це був перший домашній матч нашої збірної для вболівальників Вірні збірній. Те, що я тоді відчував, не можу передати словами. І я переконаний: те, що бачив на власні очі на трибунах і на полі, — це майбутнє українського футболу.

Чим сильна наша збірна і чого їй бракує?

Командний дух і самовіддача. Це і перше, і друге. Раніше у команди були з цим проблеми, але останні рік-півтора тут помітний суттєвий прогрес. Думаю, це і стане фундаментом майбутніх перемог. І говорячи про командний дух, я маю на увазі не тільки атмосферу всередині збірної, а й взаємодію, єдність футболістів і уболівальників. Це те, над чим нам всім разом потрібно працювати.

На яку країну слід рівнятися Україні, щоб наша збірна досягала успіхів?

Не думаю, що є якась загальна формула успіху. Успіх — це завжди свій власний, незалежний шлях. Звичайно, потрібно вивчати досвід інших, але тільки для того, щоб знайти свій стиль, і багато працювати, щоб цей стиль став стилем переможця.

CV

Андрій Мацола народився в 1977 році у Львові. Закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю Міжнародна економіка. У 2004 році разом з сім'єю заснував компанію Перша приватна броварня.