Історія з Вадимом Карп'яком

Ведучий телеканалу ICTV і знавець історії називає п'ять найбільш важливих, на його думку, подій, що сприяли становленню України

1.

Упорядкування оподаткування на Русі

 

Чоловік Ольги постраждав за свій поганий варіант тодішнього податкового кодексу, який не схвалили древляни. А Ольга з податками навела лад. Податки — це один з найважливіших чинників, що відрізняють цивілізовану державу від тимчасового державного утворення. Уміння зібрати податки, уміння громадян ділитися своїм заради загального — це вкрай важливо. А також важлива наявність прозорої системи оподаткування, оскільки формально це й робить державу як таку. Саме Ольга впорядкувала податкову систему, тому що до неї всі збирали данину, як заманеться. А при ній було введено чіткі межі, що дало державі можливість розвиватися. Ніхто не зазіхав на чуже, проте повинен був сплатити свою частину. Це було вкрай важливо для формування державності Київської Русі.

2.

Хрещення Русі

 

З часів Ольги випливає наступний пункт, який я вважаю важливим, — це хрещення Русі. Ввести християнство Ольга не змогла, але це вдалося зробити її онуку Володимиру. Не в останню чергу завдяки тому, що Ольга почала насаджувати систему нормальної цивілізованої державності, яку вона, очевидно, підгледіла в Візантії, найбільшій і могутній державі на той час. Це був наочний приклад. Хрещення 988 року принесло як плюси, так і мінуси. Але це те, що зробило Україну християнською державою й міцно вписало її в європейський контекст. Гадаю, ніхто не заперечуватиме важливість хрещення в історичній перспективі.

 

3.

Створення Запорізької Січі

 

Січ — це державницька демократія з усіма перевагами й недоліками. Саме Січ та її демократія, на моє суб'єктивне переконання, дали нам цю дуалістичність і роздвоєність між законністю та справедливістю. Як відомо, справедливість завжди у кожного своя, це дуже суб'єктивне поняття, яке залежить від її носія й історичних моментів. Закони все ж більш стабільні й рідше змінюються. Вибір між справедливістю й законністю, мені здається, тягнеться з часів Січі, де нібито було народовладдя, але занадто анархічне.

4.

Формування православних братств

 

На рівні Січі як такого анархічно-демократичного прообразу державності виникає наступний пункт — це православні братства. Насправді, дуже важливий елемент, який, можливо, навіть дещо недооцінений у нашій історіографії. Тому що братства, які виникали спершу як релігійні православні угруповання на противагу католицизму — це прообраз громадянського суспільства та громадянської активності українців. Вони виникали по всій території тодішньої України й, незважаючи на свою релігійну основу, були все ж цілком світським заняттям. Братства приділяли увагу гуманітарним речам, брали під опіку лікарні, освіту, книгодрукування. Це була громадська активність, і фактично коріння нинішнього волонтерства ростуть звідти. До XIX сторіччя братства вже багато в чому втратили свою суспільну важливість, але все ж існували. Мені здається, що це дуже важливо. Громадська активність, волонтерство, яке ми нині спостерігаємо, виникли не на порожньому місці.

5.

Утворення Української Народної Республіки

 

Згадані братства заклали дуже потужний стрижень культури й гуманітаристики, власне, вони дали поштовх тому, щоб розвивалася українська культура. Це призвело до п'ятого пункту — утворення Української Народної Республіки. Унаслідок «Весни народів» і Першої світової війни, коли більшість країн на європейському континенті почали отримувати незалежність, українці теж зробили таку спробу. І вкрай важливо, що вони цю спробу задекларували. Нехай на той момент революція була невдалою, але вона чітко позначила бажання й задала вектор — є незалежність, є Українська Народна Республіка. Цей вектор фактично провів нас через все XX сторіччя. Сама ідея соборності, ідея того, що можна мати свою незалежну державу, дала поштовх культурному розвитку, який ми називаємо, на жаль, «розстріляним відродженням». А розвиток культури спонукав до утворення різних організацій, зокрема й повстанської армії, яка зрештою стала підпільним центром боротьби за незалежність. Відтак це дало можливість бодай якось існувати всьому дисидентському рухові, що урешті-решт призвело до розпаду Радянського союзу, до незалежності й подальших Майданів. На моє переконання, це був поштовх звідти, з часів УНР.

CV

 

Вадим Карп'як

Журналіст і телеведучий. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії. За свою журналістську кар'єру працював на Радіо Столиця, був редактором телепрограми Сніданку з 1+1, а пізніше — Чубай & Бондар на каналі ТВі, вів ефіри на 112 Україна. З серпня 2016‑го — ведучий ток-шоу Свобода слова на телеканалі ICTV.