Історія з Мирославом Поповичем

1.

Арістотель (384 до н. е. — 322 до н. е.)

Давньогрецький філософ і основоположник логіки був енциклопедією людської мудрості. Він зумів переосмислити всю тодішню середземноморську культуру. А якщо врахувати, що Арістотель був вихователем Олександра Македонського, то історія показала, наскільки тлінні в світі досягнення політиків і військових.

2.

Конфуцій (551 до н. е. — 479 до н. е.)

Китайский мудрець запровадив правило: якщо громадянин помітив чийсь антидержавний вчинок, він зобов'язаний про це донести. Заборонялося доносити тільки на своїх родичів. Дилема в тому, що в Китаї існує 272 ступені споріднення. Саме завдяки Конфуцію в Китаї почали високо цінувати родинні зв'язки. Можливо, це дало імпульс для збереження старовинної архаїчної культури і зміцнення китайської нації.

3.

Готфрід Лейбніц (1646 — 1716)

 
Важливу роль в житті Лейбніца грала система вищої математики, яку він створив разом з Ісааком Ньютоном. Тоді вчені були ревниві до своєї слави, їхнє листування здійснювалася через посередника — прихильника ідей Ньютона священика Кларка. Це яскравий приклад, наскільки складно між собою взаємодіють вчені і як людській думці вдається домогтися великих досягнень.

4.

Томас Едісон (1847 — 1931)

 
Американський винахідник-самоук був геніальний не тільки тому, що придумав пристрої, що визначили долю електрифікації в усьому світі, але і тому, що вмів мислити технічно. Крім того, він виявився геніальним менеджером, створивши компанію General Electric, яка існує й досі.

5.

Альберт Ейнштейн (1879 — 1955)

Так зруйнувати забобони і традиції, як це зробив Ейнштейн, і при цьому завоювати у світовій науці високий ранг, не зміг ніхто. У 1905 - 1906 роках він виклав основи так званої спеціальної теорії відносності. Коли розумієш хід думки, бачиш, що це справжня енциклопедія фізико-математичних знань. За силою впливу на всі галузі знань Ейнштейн був Аристотелем XX століття.

CV

Мирослав Попович

Філософ-інтелектуал, відомий у багатьох країнах світу. Протягом 60 років працює в Інституті філософії Національної академії наук, очолюючи його з 2001 року. За цей час написав понад 400 наукових праць з філософії, історії та культурології. У 2001 році вчений був удостоєний Шевченківської премії. У 2003-му став академіком НАНУ. Учасник ініціативної групи Першого грудня, яка об'єднує інтелектуалів і духовних лідерів України.