Історія з Ярославом Грицаком

1.

Іван Франко (1856-1916)

Засновник першої української партії — Русько-української радикальної партії (1890). Вважаю його своїм улюбленим політиком, тому що він сформулював головний принцип політики протистояння: “Проти рожна перти / Проти хвиль плисти / Сміло аж до смерти / Хрест важкий нести! / Правда проти сили! / Боєм проти зла! / Між народ похилий / Вольності слова!"

2.

Вінстон Черчілль (1874-1965)

Найкраще уособлення політика цього типу ХХ століття. Моя любов до нього пов'язана із літом 1940‑го, коли вся Європа була розділена між Гітлером і Сталіним, США усунулися і світ свободи виглядав приреченим. Гітлер не збирався воювати з Великобританією — Черчілль наполіг на тому, щоб воювати з ним не на життя, а на смерть. Особливо люблю його промову від 4 червня 1940‑го, яка звучить як поезія Франка: “We shall go on to the end. We shall fight on the beaches, we shall fight on the landing grounds, we shall fight in the fields and in the streets, we shall fight in the hills; we shall never surrender"*.

* "Ми будемо йти до кінця. Ми битимемося на пляжах, ми битимемося на аеродромах, ми битимемося на полях і на вулицях, ми битимемося в горах; ми ніколи не здамося"

3.

Томаш Масарик (1850-1937)

4.

Вацлав Гавел (1936-2011)

Тип політиків-філософів. За всю світову історію таких було небагато, але чехам пощастило — за одне століття у них народилися відразу два. Замість пояснення [чому я обрав їх] пропоную прочитати їхні тексти — і все стане зрозумілим: Бесіди з Томашем Масариком Карела Чапека і Сила безсилих Вацлава Гавела.

5.

о. Омелян Ковч (1884-1944)

"Парох Майданека" загинув у концтаборі за те, що рятував євреїв. Тип політика, який жертвує своїм життям не заради принципів, а заради інших. Таких людей дуже мало, а серед політиків майже немає. Коли його намагалися витягнути з концтабору, він відповів: “За винятком раю, це єдине місце, де я хочу бути. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик поміж них... Коли я відправляю святу літургію, вони всі моляться... Вони вмирають по‑різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності. Хіба це не благословення?.. Не переживайте і не втрачайте віри у те, що я роблю. Замість того, радійте мною".

CV

Ярослав Грицак

Авторитетний український історик. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка. За свою майже 35‑річну кар'єру викладав у ряді престижних вітчизняних і зарубіжних університетів і опублікував понад 500 наукових праць з історії. У 1992 році очолив Інститут історичних досліджень Львівського університету. З 2002‑го — професор Українського католицького університету. Член незалежного об'єднання експертів Несторівська група.