Перший тиждень товарної блокади Криму кримськими татарами та громадянами України, які вважали за потрібне приєднатися до них, виявив кілька важливих моментів, які, на мій погляд, слід зафіксувати.
1. Блокада довела, що вона мирна, а її вимоги — це питання не комерційного торгу з ким-небудь, а принципу: Україна після Майдану, принаймні, в особі її справжніх патріотів, не продається.
2. Водії фур і їх (фур) господарі переконалися, що це не разова і не піар-акція.
3. Українці в цілому розуміють причини, з яких протестувальники перекрили проходження комерційних вантажів: порушення прав людини, репресії проти кримських татар та інших українських громадян у Криму. А також неприйняття подвійної моралі у влади та бізнесу: анексію де-юре не визнаємо, але де-факто отримуємо від неї зиск.
4. Протидії блокаді, якщо й варто очікувати, то не від громадянського суспільства, а від олігархів, афилійованих з ними держчиновників і криміналітету, пов'язаного з обірваними блокадою комерційними потоками.
5. Будь-яке можливе загострення ситуації на кордоні з Кримом, або політичні потуги з дискредитації блокади залишаться на їхній совісті й можуть бути організовані силами найнятих ними людей і ніким більше. Протестувальники поводяться стримано і спокійно, хоч скільки-небудь серйозних конфліктів немає.
Я як журналіст, який провів на блокаді весь цей тиждень від початку і до кінця, багато разів бував на всіх трьох пунктах пропуску — Чонгар, Чаплинка та Каланчак, — можу засвідчити вищевикладене особисто і відповідаю за свої слова.
Що стосується наступного тижня, то протестувальники, які приїхали сюди з усієї України, чекають виразної реакції на їхні вимоги від президента, уряду і Верховної ради.
Подивимося, що буде далі.
Текст публікується з дозволу автора