Життя іноді підносить нам несподівану символіку. Тільки що дві абсолютно різні людини стали російськими ньюсмейкерами.
Греф проінформував нас, що Росія програла конкуренцію, і висловив сумніви в життєздатності системи управління, до створення якої він сам доклав руку і в якій продовжує працювати.
Кадиров запропонував Кремлю себе і своїх «піхотинців» в якості опричнини. При цьому він не тільки готовий вирішити проблему несистемної опозиції, але й привести до ладу еліту, запропонувавши зробити людей держави «невиїзними».
Обидва ньюсмейкера представляють опори влади. Греф уособлює лібералів-технократів, які забезпечують функціонування режиму за рахунок управління макроекономікою. Кадиров став інструментом збереження імперії за рахунок упокорення Північного Кавказу. Неважливо, які мотиви ними рухали; важливіше те, яке враження справляє їх риторика.
Греф дає нам зрозуміти, що технократи хочуть звільнитися від відповідальності за нинішню ситуацію і задумалися про «гнучку систему». Тим часом, нова система вимагає і нового господаря Кремля. Адже технократи можуть служити тільки лідерові; така їхня соціальна роль. Почавши метушитися і озиратися, Греф завдає удар по нинішньому режиму. Чи розуміє він це?
Те, що робить чеченський голова - це самогубство
Кадиров (не важливо, хто його спровокував і навіщо) фактом публічного нав'язування себе і своїх піхотинців Путіну в якості придворної гвардії посилює враження слабкості і розгубленості Кремля. Сам стиль його запевнень у лояльності змахує на шантаж. Тим часом, Кремль не може допустити, щоб хвіст виляв собакою. Тим більше, цього не може допустити силова еліта. Ось вам черговий парадокс: Кадиров, як консолідуючий чинник не тільки російської опозиції, а й російських силовиків. Те, що робить чеченський голова - це самогубство. Але якщо Кремль не зможе змусити його замовкнути - це буде самогубством Кремля.
Так що Кремлю не позаздриш: обидві опори почали розгойдувати будівлю. А фасад і так весь у тріщинах.
Текст пубікується з дозволу автора.