Гордість і моноприводність

Європейці визнали його кращим автомобілем, а українці купувати не поспішають. Причина в тому, що Peugeot 3008 — неформатний кросовер по-французьки: гарний, економічний, але не має повного приводу

Андрій Смирнов

Чим українці відрізняються від європейців? Та хоч оцінкою нового французького кросовера Peugeot 3008, друге покоління якого недавно вкотилось на авторинок.

Для українців він — яскрава, але не зовсім зрозуміла штука: виглядає, як SUV, — з позашляховим обвісом і збільшеним просвітом, але ні в одній з комплектацій не має 4х4. Французи взагалі рідко постачають свої автомобілі повним приводом, і 3008-й як не мав його в першому поколінні, так не обзавівся і тепер. І хоч би як креативно Peugeot не виглядав, як би не вабив економічними дизелями, в Україні він продається чи не в десять разів гірше, ніж Kia Sportage — лідер класу компактних SUV і автопродажів в цілому.

Назвавши машину кросовером, французи мітили в ласий сегмент, який зростає по всій Європі (тепер в ЄС кожен десятий новий автомобіль — це SUV). Але у випадку з Україною злегка не потрапили.

А ось для європейців Peugeot 3008 — автомобіль року-2017. Ще ця модель довела, що і за містом 4х4 необов'язковий: в 2017-му на Дакарі, найвідомішому ралі-марафоні в світі, який тепер проходить по Південній Америці, три призових місця взяли гоночні Peugeot 3008 DKR. Вони побудовані на платформі звичайного 3008-го і теж моноприводні.

Чи варто українцям стати трохи більшими європейцями? НВ тиждень з'ясовував це в максимально "зарядженому" 3008-му: з 2-літровим дизелем на 150 коней, 6-ступінчастим автоматом і в агресивній комплектації GT-Line з опціями.

В Україні у Peugeot 3008 можуть ще бути дизель і турбінований бензиновий агрегат об'ємом по 1,6 л. А ось коробка — тільки 6 АКПП.

1. Хороший в місті, слабкий на бездоріжжі. Управляти 3008-м на асфальті — справа приємна.

Кермо з маленьким і овальним ободом робить 2,9 обертів від упору до упору. Розташоване низько — щоб водій бачив прилади — і добре ізольоване від дорожнього "бруду". Зусилля на ньому невеликі, чуйність хороша.

У першого покоління 3008-го була засмикана роботизована коробка. Нинішній автомат на порядок краще: працює логічно і майже без ривків. Коробку можна перевести в мануал (перемикання — підрульовими): АКПП стане утримувати обрану водієм передачу, але лише до червоної зони тахометра. Електронні мізки не дозволять, наприклад, навіть переключитися "вниз", якщо вважатимуть цю дію зайвою.

У дизеля хороша тяга і еластичність.

Підвіска 3008-го — 100% Peugeot: стійки Макферсон спереду і п-подібна балка кручення ззаду. Машина йде по поганій дорозі пружно, хоч трапляються й неприємні стусани — зате без відвертих пробоїв.

На бездоріжжі 3008-й буде вже не настільки хороший. Під сталевим захистом картера — близько 175 мм просвіту: як для універсала — солідно, як для кросовера — замало.

У тест-кара була система Grip Control, що оптимізує зчеплення з дорогою, — спроба французів надати 3008-му більшої позашляховості. Вона тут поліпшена в порівнянні з попереднім поколінням, має п'ять режимів (дорога, зима, каміння, пісок і відключення ESP). Але все одно вже з місця з більш-менш глибокого піску або в середній за складністю підйом машина не витягне.

2. Приємний салон. Оздоблення яскраве і якісне.

Передні сидіння щільні, обтягнуті красиво скомбінованою шкірою. Плечі трохи провисають, подушка короткувата, але її можна вручну подовжити. Решта регулювання — електроприводами: висота, кут нахилу і поперековий підпір. Є пам'ять і підігрів. І відмінний масаж — вісім подушечок з хорошим тиском і вибором режимів — попарно зверху вниз, або в шаховому порядку, або ще як.

У передніх кріслах можна влаштуватися відмінно, але через великий панорамний дах місця над головою для рослої людини майже не залишається.

В якості компенсації водій може задавати всій машині настрій — одним натисканням на віртуальну клавішу перебудовувати реакції керма і акселератора, режим масажера, освітлення салону і підсвічування панелі приладів, активувати ароматизатор. Коротше кажучи, в 3008-му можна відмінно релакснути.

У другому ряду без проблем рослий може сісти за рослим, але його голова вже буде відчувати стелю. По колінах — якраз. Сидіти в другому ряду краще удвох. Тут є два воздуховоди, розетки, підлокітник з підстаканниками.

Всі двері великі, з пристойним кутом відкриття і з накладками внизу, захищають пороги від бруду. Багажну можна відкривати/закривати не тільки кнопкою електроприводу, а й водячи ногою під заднім бампером, — зручно.

Багажник майже прямокутний, з нішами, але вузькуватий: дитячий велосипед з 24-ми колесами туди без розбирання не входить. Під твердою фальшпідлогою є ніша з докаткою, хоча туди і повноцінна запаска поміститься. Спинки задніх сидінь роздільно складаються врівень з підлогою багажника — і тоді його обсяг збільшиться з 591 л до 1.670 л.

3. Все красиво, але не все зручно. Панель приладів цифрова — 12,3-дюймовий планшет перед водієм з п'ятьма режимами відображення інформації. Ефектно: тахометр і спідометр, наприклад, можна вивести по краях, розчистивши місце навігації.

Кокпіт розвернутий до водія. На ньому під центральним 8-дюймовим сенсорним дисплеєм є ряд клавіш, стилізованих під авіатумблери. Нижче — ще ряд кнопок, але вже звичайних. Різноплановість — то смикати, то тиснути — збиває з пантелику.

Ще нижче розташований вузький лаз на велику полку під мобільний (смартфони на ній заряджаються без проводів, є і usb, а також 12В), перекритий важелем АКПП, шайбою зміни режимів їзди Grip Control і невидимою з місця водія клавішею помічника на узвозі. Все скомпоновано занадто щільно, а тому незручно.

Важіль коробки не фіксується: хитнув на себе — реверс, сильніше — нейтраль, ще сильніше — драйв. Тільки все це потрібно робити, натиснувши ще й кнопочку збоку. Незручно, особливо якщо включати задню передачу. А ось ставити на паркінг добре: просто натиснути ще одну кнопку.

У салоні майже завжди тихо, якщо не брати до уваги легкого бурчання дизеля.

Оглядовість — без проблем, хоча задній отвір невеликий, а камера заднього виду (з динамічною промальовкою траєкторії) під час дощу "сліпне". Форсунки омивача вмуровані в повідку двірників — економно, і очищення хороше. Є обігрів нижньої частини лобового скла — місця, де взимку примерзають двірники.

З ключових систем безпеки, крім уже звичайного набору, є: контроль небезпечного зближення і сліпих зон, а також помічник, який утримує автомобіль в смузі.

4. Економваріант. Традиційно французькі дизелі сильно скорочують кількість візитів на АЗС. Ось і у 3008-го витрата в місті дорівнює 8,7-9,0 л, на трасі — від 5 л.

5. Висновок. Ефектний, економічний, технологічний і не обтяжений зайвим (повним приводом) — відмінне поєднання для європейців. Але в Україні за ті ж гроші можна купити що-небудь пристойно-азіатське з 4х4. Тому власники 3008-х будуть тут виділятися в будь-якому потоці — якщо не в кращу, то хоча б в європейську сторону.