Суд в Гаазі
У Міжнародному суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України проти РФ про притягнення до відповідальності за вчинення актів тероризму на Донбасі і дискримінації в окупованому Криму. Україна звинувачує РФ у застосуванні тактики тероризму, расової дискримінації, залякування, пропаганди і кібератаки по відношенню до українського народу.
Перші слухання з питань вжиття запобіжних заходів триватимуть чотири дні - з 6 по 9 березня. Українську делегацію очолює заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, російську - директор правового департаменту МЗС РФ Роман Колодкін. Українська сторона очікує, що позовні вимоги будуть задоволені.
Суд у справі Романа Насірова
У Солом’янському районному суді Києва впродовж цілого дня намагаються обрати запобіжний захід для відстороненого глави Державної фіскальної служби України Романа Насірова, якого підозрюють у завданні збитків державі на суму понад 2 млрд грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура клопотає про арешт Насірова із альтернативою застави у розмірі 2 млрд грн.
Під час судового засідання суд відмовив захисту Насірова у проведенні судово-медичної експертизи щодо визначення його стану здоров'я, а також про відвід судді Олександра Бобровника. Сторона звинувачення також заявила, що Національне агентство по боротьбі зі злочинністю Великої Британії підтвердило наявність у Насірова британського громадянства з 2012 року.
Гроші Януковича
Печерський районний суд зняв арешт з 312,5 млн грн старшого сина екс-президента України Віктора Януковича Олександра, які були перераховані з Всеукраїнського банку розвитку в Міжнародний інвестиційний банк (основний акціонер – президент України Петро Порошенко).
Однак рішення суду так і не виконали - Генеральна прокуратура спільно з Державною службою фінансового моніторингу відразу ж заблокували кошти Януковича-молодшого на рахунках в Міжнародному інвестиційному банку.
У більш ранній постанові суду було зазначено, що ці мільйони є предметом кримінального правопорушення, а їх фактичним власником є Олександр Янукович. З чим пов'язане нинішнє рішення суду – поки невідомо.
Президент-хабарник у Південній Кореї
Слідча комісія з'ясувала, що президент Південної Кореї Пак Кин Хе разом зі своєю подругою та радником Чхве Сун Сіль отримала від компанії Samsung майже $120 млн хабара.
Відзначається, що південнокорейський президент діяла в інтересах віце-президента і фактичного глави корпорації Samsung Лі Чже Ена. Зокрема, Пак Кин Хе забезпечила позитивний результат урядового голосування щодо злиття двох пов'язаних з Samsung компаній, хоча за офіційними даними злиття повинно призвести до серйозних збитків.
Санкції у відповідь на "націоналізацію" на Донбасі
В Адміністрації президента України допустили введення міжнародних точкових санкцій проти осіб і компаній, які "націоналізують" українські підприємства в окупованих районах Донецької і Луганської областей.
Як наголосив заступник глави АП Костянтин Єлісєєв, ЄС і США зайняли позицію невизнання захоплення підприємств в ОРДЛО. На його переконання, захоплені терористами підприємства фактично не зможуть працювати, так як для цього будуть створені відповідні умови.
Поставки вугілля з Донбасу в РФ
Вугільні шахти, розташовані на окупованих територіях Донбасу, замість України почали постачати високоенергетичне вугілля в Росію. Про припинення поставок вугілля на підконтрольні Києву території підтвердили ватажки терористів і "ДНР", і "ЛНР". Тепер дефіцитне в Україні вугілля антрацитної групи поставляється в Росію, також очікуються поставки і в окупований Крим.
Запуск ракети в КНДР
Північна Корея запустила чотири балістичні ракети в Японському морі. Запуск був здійснений в напрямку Японії. Північнокорейські ракети після запуску пролетіли близько 1000 км і піднялися на висоту 260 км. Три ракети впали в море недалеко від японського узбережжя.
Офіційний Токіо заявив, що такі дії Північної Кореї демонструють початок нової стадії загрози. У Пентагоні уточнили, що випробування ракети не представляло загрози для США.
Шантаж російських хакерів
Після президентських виборів у США в листопаді 2016 року російські хакери переключилися на кібератаки проти американських політичних організацій з метою подальшого шантажу та отримання викупу.
За даними джерел Bloomberg, щонайменше дюжина груп зіткнулася зі спробами вимагання з боку хакерів. Розмір викупу варіювався від $30 тис. до $150 тис. в перерахунку на біткоїни в обмін на нерозголошення конфіденційних даних. Ймовірно, що за кібершантажем стоїть група Cozy Bear, яку США вважають пов'язаною з російським урядом. Не виключено, що це нові спроби втручання Росії у політичну систему США.