Якщо держава про вас щось знає, вона знає все. Інтерв'ю ексзаступника глави АП Дмитра Шимківа
Події2 жовтня 2019, 07:44
Ексзаступник голови Адміністрації президента Петра Порошенка і голова наглядової ради компанії Дарниця Дмитро Шимків дав інтерв'ю Радіо НВ. Ми обрали з нього найголовніше.
- Я все життя, коли працював, наприклад, у ІТ-галузі, більше 20 років, я завжди дивився на Україну як на частину ІТ-простору, інформаційного простору. І ми завжди маємо, що запропонувати. Медицинська, зокрема фармацевтична галузь, є наразі однією з найпопулярніших. […] Протягом останнього часу нас (компанію Дарниця — ред.) відвідують дуже багато інформаційних партнерів, інвестиційних фондів, які дивляться на розвиток різних напрямків. І коли вони бачать сьогодні українські підприємства, вони дають оцінку, що це одні з найпередовіших технологій з виробництва ліків, з чистоти. […] Всесвітня організація охорони здоров’я вже більше двох років використовує Дарницю як місце, де тренує своїх інспекторів для всього світу. Тобто міжнародна інституція вчить на прикладі української фарми, як має виглядати сучасна фармацевтична індустрія.
- Тільки у міністра охорони здоров’я Індії існує різне виробництво ліків для різних країн. Ліки не можуть мати різну якість для різних країн. Це маячня. Тому що генеричний продукт має відповідати оригінальному продукту з біоеквівалентності. Ви повинні максимально повторити «криву» того, як ліки потрапляють і концентруються в організмі. Сьогодні, на жаль, не всі компанії в Індії та Китаї вважають, що це правильно.
- Українській фармацевтичній індустрії дуже хотілося б бачити провізорів, які можуть допомагати лікарям і допомагати з діагностикою, а не лише бути касирами на прилавку. Сьогодні фармацевти активно залучаються до того, щоб українська освіта продовжувала вирощувати провізорів. Багато українських торгівельних мереж активно інвестують у те, щоб у них були провізори. Але у нас досить фрагментарна система. У нас дуже багато торгівельних мереж, і не всі вони інвестують у якісну підготовку провізорів.
- Превенція — це взагалі світовий тренд. І майже всі фармацевтичні компанії підтримують ідею превенції, тобто передбачення, запобігання хвороб. […] Якщо ви можете зробити так, щоб люди не хворіли, відповідно видатки держави, а у більшості країн є реімбурсація ліків, є видатки на охорону здоров’я, зменшуються. Тривалість життя зростає. Ми ж всі говоримо, що головним індикатором розвитку суспільства є тривалість життя. І це означає, що ми маємо якіснішу охорону здоров’я, а, повірте, і в цій ситуації весь медичний бізнес добре розвивається.
- Чотири роки тому була ініціатива цифровізації парламенту. Для цього планувалася інсталяція нової системи з обміну та завантаження інформації. У Верховній Раді один з найкращих каталогів законів, підзаконних актів, яким ми часто користуємося. У багатьох країнах не завжди є такий інструмент. […] Це результат роботи IT-підрозділів, різних відомств, які намагалися створити інформаційні ресурси, які сьогодні, дивлячись на стратегію «держави у смартфоні», намагаються об'єднати. Але треба зважати, що багато цих моментів створювалися роками, і наразі дійсно є можливість об'єднати цей ресурс і дати споживачеві.
- Я є прихильником позиції, що якщо залучати бізнес і фахівців, вони зроблять набагато краще. […] В державних органах є велика кількість фахівців. Їх не дуже поважають і підтримують. Тому, коли з будь-якого органу державної влади йде фахівець, а таких людей багато, мені завжди прикро. Я кажу про ІТ-спеціалістів, тому що ІТ-ринок сьогодні дуже динамічний, він пропонує значно кращі умови, ніж державна установа. І державні інституції мають розуміти, що вони конкурують з ринком праці.
- Більшість українських бізнесів після відомої атаки Petya враховують [компонент інформаційної безпеки]. Вони залучають спеціалистів з кібербезпеки. Проте український ринок не є привабливим для українських фахівців з кібербезпеки, тому що, на жаль, за кордоном люди переймаються цим питанням більше, ніж в Україні. […] Люди дуже часто не розуміють, що треба захищати свої пристрої та акаунти, тому що є багато шахраїв, які «ошукують» людей в інтернеті. […] Коли у нас була сформована команда з кібербезпеки в Адміністрації президента, люди вчилися у американських експертів захисту від найсучасніших атак, найсучаснішим методикам.
- Інформація про кожну людину вже повинна накопичуватися в державних органах. Є це правило одного звернення. Тобто якщо ви один раз колись щось здавали, якщо держава про вас щось знає, то вона вже все про вас знає. Не треба приносити копію паспорту у кожне відомство.
- Нам треба почати більше довіряти українським спеціалістам, бо чомусь українські компанії дуже часто не довіряють українським фахівцям. Хоча вони роблять чудову роботу для США, Великої Британії, Європейського Союзу. Ми дуже часто не довіряємо українським лікарім, але є велика кількість лікарів, яких я зараз зустрічаю, світового рівня. Тобто за кордоном довіра до них є, а тут довіри до них немає. Парадокс. […] Коли ми говоримо про довіру, я згадую Майдан. Тому що особливо у перші дні Майдану всі стояли, всі допомагали, ніхто не крав. Тобто у певній ситуації ми можемо мати довіру один до одного, але далі, коли виникають сумніви, нам треба вчитися довіряти.
- Реформатори не виписували ордери на обшук. Реформатори намагалися прийняти закони, які б обмежували можливості правоохоронних органів вилучати комп’ютерну техніку, а також намагалися врегулювати всі ситуації, які відбувалися. На жаль, було декілька кейсів, де дійсно бізнес-компанії дійсно брали участь у комерційних відносинах з окупованими територіями, терористичними організаціями, і це були розслідування. Але було купа випадків із незаконним вилученням техніки, а це обмеження роботи підприємства.