Голоси зібрані

Десять головних висновків, які можна зробити після місцевих виборів-2015

Галина Корба,
Христина Бердинських,
Катерина Шаповал

.

.

Низька явка, позамежна вартість кампанії та паростки демократії на сході — така коротка характеристика місцевих виборів, які відбулися в Україні 25 жовтня.

Вони проводилися за новим законом. Вперше мерів міст із населенням понад 90 тис. обирають у два тури. Змінився також принцип наповнення місцевих рад: партії висували на виборах своїх кандидатів, а не самих себе. Хоча підсумок все одно підбивали за партійною ознакою.

При цьому явка на виборах була невисокою — лише 46,6%. Особливо пасивними виявилися жителі контрольованих Україною районів Донецької області — лише третина з них прийшла на виборчі дільниці.

На підставі опитування експертів НВ склало десятку головних підсумків цьогорічної виборчої кампанії.

Представники Опозиційного блоку (ОБ), прямого спадкоємця Партії регіонів (ПР), сподівалися зібрати багатий урожай голосів на сході та півдні країни. Однак частину потенційних виборців у них відтягнули нові політпроекти, створені їхніми колишніми соратниками, — партії Наш край і Відродження.

Кістяк обох цих сил складають екс-члени Партії регіонів, але першу політсилу експерти називають технічним проектом Банкової, а другу пов'язують з мільярдером Ігорем Коломойським.

Наш край і Відродження спочатку націлювалися на електорат ПР і досягли успіху. Наприклад, у Харкові Відродження отримало не тільки "свого" мера — Геннадія Кернеса, а й найбільше місць в облраді.

Знизили результат ОБ на сході та півдні ще й локальні проекти екс-регіоналів. Наприклад, в Одеській міськраді більшість отримала політсила мера Геннадія Труханова Довіряй справам. Подолала 5-відсотковий бар'єр і Українська морська партія Сергія Ківалова — ще одного колишнього соратника Віктора Януковича.

.

Партія регіонів померла, але справа її живе: саме колишні представники цієї політсили найчастіше фігурували в списках партій-учасниць нинішньої виборчої кампанії.

Чемпіоном за цим показником виявилася президентська Солідарність: в її лавах на вибори пішли 120 людей, які у минулому входили до команди Януковича. Для порівняння: Наш край і Відродження включили в число своїх кандидатів лише 102 і 57 екс-регіоналів відповідно.

"Люди, які були в ПР, — страшні конформісти, їм потрібно бути з владою. Вони готові брати під козирок", — говорить Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії.

Головною несподіванкою як для колишніх регіоналів, так і для експертів стало те, що східна частина країни проявляла значну україноцентричність. На масове явище це не перетворилося, але процес пішов: Самопоміч львівського мера Андрія Садового та Солідарність Петра Порошенка, за даними екзит-полів, набрали в середньому по 10% голосів у таких містах, як Сєверодонецьк, Лисичанськ і Краматорськ. У Красноармійській районній раді Донецької області Блок Петра Порошенка (БПП) і поготів отримав 41%. При цьому на попередніх місцевих виборах у Донбасі, як нагадує соціолог Ірина Бекешкіна, директор фонду Демократичні ініціативи, у ПР було 94%. А в Луганській області — близько 90%. "Зараз там різні політичні сили. Поки вони в меншості, але вони вже є", — констатує експерт.

Головною політичною силою в країні залишилася Солідарність. Ця пропрезидентська партія представлена в усіх облрадах. Станом на вечір 28 жовтня (коли номер йде до друку) вона отримала перші місця за попередніми підсумками виборів у 14 областях України та Києві. Ще в чотирьох регіонах партія показала другий результат.

.

Самопоміч, яка нещодавно була локальним політпроектом львівського мера Андрія Садового, вийшла поза межі Західної України після парламентських виборів 2014 року. Тоді вона з високим результатом потрапила до Верховної Ради, провівши 26 депутатів і сформувавши четверту за чисельністю фракцію.

Тепер дітище Садового вчинило марш-кидок і в регіони. За словами мера Львова, Самопоміч пройшла в усі ради, в яких висувала кандидатів. Його команда тепер матиме представництво не тільки на заході України та в Києві, але і, наприклад, у місцевих радах Донбасу, Запоріжжя. А в Харкові партія, за підсумками підрахунку 98,5% голосів, отримала друге місце після Відродження.

Серйозний бій кандидати від Самопомочі дали конкурентам на виборах мерів Києва, Миколаєва та Кривого Рогу. "Самопоміч сприймається як нова партія, що відрізняється від інших. Вона використовує незвичні засоби агітації, спирається на місцеві громадські ініціативи. Це забезпечило їй результат", — вважає Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру ім. Разумкова.

.

Місцеві вибори поставили фінансовий рекорд: за оцінками Комітету виборців України та інтернет-видання Depo.ua, в гривневому еквіваленті вони виявилися більш видатковими для політиків, ніж парламентська кампанія 2014 року. На агітацію цього року партії витратили не менше 2 млрд грн ($90 млн), що на 200 млн грн більше, ніж було на останніх виборах до Ради.

З точки зору ВВП це майже в тисячу разів дорожче, ніж вибори в США, констатує Андерс Аслунд, американський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council. Нещодавні парламентські вибори у Швеції, за його словами, коштували лише $12 млн, у Німеччині — $100 млн. "Україні варто наслідувати приклад Європи: вибори тут мають коштувати не більше $50 млн загалом", — вважає експерт.

Особливо відзначився кандидат у мери Києва Сергій Думчев і його партія Рух за реформи. За одну тільки зовнішню агітацію, за підрахунками експертів, цей новоявлений політик виклав близько 40 млн грн, а вся його кампанія коштувала 90-100 млн грн. Враховуючи, що результат кандидата виявився мізерно низьким, ці гроші були викинуті на вітер. "30 тис. грн — приблизна ціна одного голосу за Носорога [в партійній символіці проекту Думчева використовується стилізоване зображення носорога]. Рекорд. Можна було купити виборцю по смартфону", — підрахував Володимир Ар'єв, депутат від БПП.

Результат партії Свобода виявився несподівано високим. Після провалу на парламентських виборах 2014-го і кількох гучних скандалів за її участю команда Олега Тягнибока все ж знайшла друге дихання. Крім Західної України, де позиції партії традиційно сильні, вона показала непоганий результат в центрі країни та Києві.

Навіть у Львові Свобода здивувала: її кандидат Руслан Кошулинський пройшов у другий тур виборів мера, не давши чинному градоначальнику Андрію Садовому отримати перемогу відразу.

Такий тренд експерти пояснюють тим, що у партії не було конкурентів. У Радикальній партії Олега Ляшка виборець розчарувався, особливо у великих містах. Правий сектор брати участь у виборах відмовився. Ніша праворадикальних виборців виявилася вільною.

Гнаних владою — а саме такий образ зараз експлуатує Тягнибок і Ко — в Україні, за словами Олексія Голобуцького, заступника директора Агентства моделювання ситуацій, люблять. "Крім того, ідеологічний електорат відрізняється від електорату, який ведеться на картинку: він ходить на вибори, голосує", — резюмує експерт. За умови загальної низької явки ця особливість дала Свободі зайві очки.

До місцевих виборів багато партій поставилися так, ніби йшлося про парламентську гонку: претенденти роздавали виборцям обіцянки, несумісні з їхнім можливим майбутнім статусом. Проведення судової реформи, створення контрактної армії, зниження тарифів на енергоносії — це лише деякі приклади подібних агітаційних відозв. "Так простіше: говорити про каналізацію і конкретні проблеми у нас ніхто не готовий. А ось у глобальних речах всі експерти", — говорить Голобуцький.

Але ставка спрацювала. "Люди вибрали не реальність, а мрії, на яких відмінно зіграли деякі партії", — пояснює Ярослава Плошко, партнер компанії CMS Group.

Ці вибори аналітики називають найкреативнішими в історії України.

Якщо раніше політрекламу, за словами Олександра Смирнова, креативного директора CMS Group, можна було охарактеризувати як "колгосп" і "облагороджений колгосп", то місцева кампанія стала справжнім сплеском творчості. "Народження політичної сатири, представленої Носорогом Думчева, плакатно-героїчні кампанії [Борислава] Берези і [Сергія] Капліна, людяна кампанія Самопомочі — свіжі та живі явища, які показують, що політика розвивається", — говорить експерт рекламного ринку.

Він підкреслює: йдеться не про ефективність, а лише про формат подачі. Хоча питома вага, за словами Смирнова, все одно виявилася "сумовитим мейнстрімом в стилі Оппоблоку". А жартівливу кампанію кандидата в мери Києва Гаріка Корогодського він і зовсім назвав огидною. "Але загалом країна розвивається, і це добре", — додає експерт.

Усі опитані НВ експерти погодилися: попри деякі проблеми, нинішні місцеві вибори стали набагато демократичнішими та чеснішими, ніж кампанія 2010 року, що відбувалася за часів Віктора Януковича.

"Нинішні вибори і ті — це небо і земля", — упевнений політолог Олексій Гарань. Він зазначає, що принципово змінилася атмосфера в країні. Не було монопольного адміністративного ресурсу, який працював на якусь партію, як за часів правління Януковича і ПР. Та й правоохоронні органи разом із СБУ не грали на боці провладних кандидатів.